Розпад ПіС. Качинський проти Моравецького | Дайджест

Ярослав Качинський заявив, що понад 30 депутатів «Права і справедливості» втратили членство в партії, не підписавши так звану декларацію лояльності. Понад пів року в найбільшій опозиційній силі Польщі розгорався конфлікт між двома конкуруючими таборами — «скаутами» Матеуша Моравецького та «маслярами», одним із лідерів яких є Пшемислав Чарнек. Сьогодні в партії дійшло до розколу //Slawa.tv//  

Після перемоги Кароля Навроцького на президентських виборах 2025 року здавалося, що ПіС на хвилі популярності новообраного президента отримає новий політичний імпульс і покращить свої рейтинги. Однак підтримка Навроцького зростала, тоді як рейтинг самої партії, навпаки, йшов вниз.

Внутрішні конфлікти, які дедалі частіше просочувалися в медіа та соціальні мережі, не залишалися поза увагою виборців. Частина з них почала перетікати до більш медійно стабільної «Конфедерації». Цього тижня взаємні звинувачення партійців ПіС досягли свого апогею.

Коли у березні Ярослав Качинський оголосив, що кандидатом на посаду прем’єр-міністра він бачить Пшемислава Чарнека, стало зрозуміло, що внутрішній конфлікт лише посилюватиметься.

Лідер ПіС зробив ставку не на компромісну фігуру, яка могла б об’єднати обидві фракції, а на кандидата з одного з конкуруючих таборів. Качинський, спостерігаючи за зростанням популярності «Конфедерації» та «Конфедерації польської корони» Брауна, вирішив боротися за цей електорат дедалі радикальнішою риторикою.

Чарнек швидко підхопив цю лінію, звідси й дедалі гостріші заяви щодо України. Щоправда, у змаганні з Брауном він зайшов настільки далеко, що заявив про необхідність блокування допомоги Україні на європейському рівні. На ці слова був змушений відреагувати вже сам Качинський, наголосивши, що «Право і Справедливість» підтримує військову допомогу Україні, а висловлюваннями Чарнека займеться керівництво партії. Нині дедалі частіше з’являються чутки про можливу заміну Чарнека як кандидата на посаду майбутнього прем’єра.

Такий радикальний поворот ПіС у таборі Моравецького сприймають як стратегічну помилку. На їхню думку, у боротьбі за виборців Ментцена та Брауна партія втрачає поміркований електорат — саме той, на який розраховує колишній прем’єр, який десять років тому прийшов у велику політику з посади керівника одного з найбільших польських банків.

Крім того, дедалі радикальніша риторика та жорсткіша критика України поставили ПіС під подвійний шквал критики — як із боку ліво-ліберального середовища, так і з боку ультраправих. Партію звинувачували у непослідовності. Адже саме політики ПіС після початку повномасштабного вторгнення ухвалювали ключові рішення щодо підтримки України — від повного відкриття кордонів до передачі тисяч одиниць військової техніки, а також активного тиску на західних союзників щодо надання танків Leopard і систем Patriot.

У квітні Матеуш Моравецький створив усередині партії асоціацію «Розвиток Плюс», до якої увійшли кілька десятків близьких до нього політиків. Її метою, за словами експрем’єра, було залучення до ПіС виборців правоцентристських поглядів, які не поділяють радикальні погляди. Це викликало помітне роздратування Ярослава Качинського, який пригрозив, що членам асоціації не буде місця у виборчих списках партії на наступних парламентських виборах.

Утім, після серії напружених багатогодинних вечірніх зустрічей політикам вдалося досягти компромісу. Лідер ПіС погодився на діяльність асоціації Моравецького всередині партії, заявивши, що тепер ПіС має «дві легені».

Партія мала одночасно працювати у двох напрямках. З одного боку — звертатися до виборців «Конфедерації» та «Конфедерації польської корони», де ключову роль мав відігравати Чарнек. З іншого — боротися за більш поміркований електорат, який очікує насамперед ефективного уряду та політичної стабільності. Цю роль мав виконувати Моравецький.

Компроміс виявився тимчасовим.

У червні Яцек Сасін на противагу Моравецькому створив власне об’єднання «По-перше Польща». Воно мало підтримувати Пшемислава Чарнека як майбутнього кандидата на посаду прем’єр-міністра і головне обличчя майбутньої парламентської кампанії. Конфлікт усередині політичної сили лише поглиблювався.

Наприкінці червня у Моравецького оголосили про проведення масштабного барбекю на тисячу учасників, щоб поговорити з поляками про політику. Втім, «грилем», як його називають у Польщі, цей захід можна було назвати лише умовно. Насправді йдеться про масштабний політичний форум із дискусійними панелями, присвяченими демографії, штучному інтелекту, міграційній політиці, безпеці, російській загрозі та історичній політиці.

Серед учасників — найближчі соратники Моравецького Міхал Дворчик і Пьотр Мюллер, а також відомі журналісти й експерти, причому не лише з правоконсервативного середовища. Запросили і Гаррі Каспарова.

Подія під назвою «Розвиток + Ви», запланована на 31 липня, лише підлила олії у вогонь внутрішнього конфлікту. У ПіС цей масштабний форум сприйняли як черговий крок Матеуша Моравецького до побудови власного політичного проєкту. У Варшаві й не бракувало чуток, що експрем’єр активно їздить в різні куточки Польщі й вербує регіональних діячів ПіС у свої лави.

За два тижні до заходу Ярослав Качинський виступив із новим ультиматумом: політики «Права і Справедливості» мають зробити вибір — або покинути всі внутрішньопартійні об’єднання, або вийти з партії.

На виконання цієї вимоги їм дали час до опівночі 23 липня, а політики мали б підписати декларацію, що не входять до жодних інших політичних об’єднань, окрім ПіС. Звісно ж, справа стосувалася перш за все Моравецького.

Після оголошення рішення президії партії, до складу якої переважно входять політики ворожої до табору Моравецького, Яцек Сасін практично одразу повідомив про припинення діяльності асоціації «По-перше Польща». Моравецький же за кілька годин заявив, що «Розвиток Плюс» продовжить існування всередині ПіС задля побудови амбітної, сильної Польщі.

Що ближче було до дедлайну, то гучніше й гостріше представники обох ворогуючих фракцій звинувачували одне одного в розколі партії, водночас закликаючи до розсудливості та єдності. І для табору Моравецького, і для групи Чарнека—Сасіна важливо вийти з конфлікту з мінімальними репутаційними втратами.

Обидва табори зацікавлені, щоб відповідальність в очах виборців за остаточний розрив лягла на конкурентах, а не на них самих. Це дозволятиме звузити простір для звинувачень у навмисному розколі партії.

Сам Моравецький заявляв, що нинішня криза в ПіС є наслідком інтриг деяких політиків, які хочуть його випхати з політичної сили. Натомість представники конкуруючого табору звинувачували експрем’єра та його соратників у тому, що вони не змирилися з рішенням висунути кандидатом на посаду прем’єра Чарнека, прагнули перебрати контроль над партією, а тепер фактично створюють власний політичний проєкт.

Моравецький вже як кілька років і не приховував, що хотів би стати лідером ПіС після Качинського. Такий сценарій розвитку політичної сили серед старожилів-маслярів явно викликав роздратування. Моравецький від самого початку приходу в ПіС сприймався частиною однопартійців як чужорідне тіло — за плечами успішна кар’єра в банківському секторі, на рахунках мільйони (чесно зароблені), контакти з урядом Дональда Туска, де він колись працював радником.

До завершення терміну ультиматуму Качинський і Моравецький двічі зустрічалися, однак обидві розмови завершилися безрезультатно. За інформацією Onet, експрем’єр запропонував лідеру ПіС компромісний пакет із 21 пункту. Однак Качинський погоджувався лише на один варіант — повне припинення діяльності асоціації «Розвиток Плюс». Для Моравецького це було неприйнятно.

У п’ятницю Качинський оголосив, що понад 30 депутатів ПіС вийшли з партії — маючи на увазі, що політики не підписали так звану декларацію лояльності. У вівторок відбудеться засідання політичного комітету, який візьме цей факт до відома. Матеуш Моравецький після конференції Качинського сказав, що в їх лавах наразі сорок депутатів, один сенатор та троє євродепутатів.

Паралельно із загостренням конфлікту цього тижня з’явилися соціологічні опитування, які по-різному показують перспективи політичного проєкту Моравецького. Дослідження Pollster для Super Express прогнозувало його політичній силі 2,3% підтримки, а втрати ПіС — приблизно 1,6%.

Інше ж, проведене United Surveys by IBRiS для Wirtualna Polska, показувало більш оптимістичний для Моравецького сценарій: у разі самостійного походу на вибори його партія могла б подолати виборчий бар’єр і стати важливим учасником переговорів щодо формування парламентської більшості.

За цим сценарієм партія «Право і Cправедливість» втратила б 4,1% — до рівня 18,9% — і отримувала б 108 депутатських мандатів.

Натомість політична сила Моравецького «Розвиток Плюс» могла б розраховувати на 6,9% голосів і 26 місць у Сеймі. «Конфедерація» отримувала б 61 мандат, а «Конфедерація польської корони» — 53. За такого розвитку подій правоконсервативні сили вже не могли б сформувати парламентську більшість без Моравецького.

До парламентських виборів ще залишається чимало часу. Однак на правоконсервативній політичній сцені Польщі відбуваються історичні зміни. Ярослав Качинський та справа всього його життя — «Право і Справедливість» — втрачають свою багаторічну гегемонію, а разом із нею — і статус лідера всього правого табору. На це новостворене вакантне місце вже є претендент, і, за іронією долі, його визначив сам Качинський два роки тому.

Це — Кароль Навроцький.