Сатана полює на душі, не на землю: уроки для української політики | Блог Володимира Гірняка

Після низки останніх перемовин і заяв кремлівських старців про те, що їм не потрібні наші території, а лишень права на русскіє язик і церкву, вкотре переконався в тому, в чому був упевнений давно.

Для москви, справді, наша земля не є самоціллю. Вони і зі своєю не знають, що робити.

Але оця зацикленість на язикє і церкві підтверджує, що їм потрібні наші душі. Сатана не прив’язується до клаптика землі, ним постійно товче, він полює за душами. Бо захопивши їх, не треба тисяч ракет і мільйон солдатів, аби заволодіти територіями. Раби, що втратили душі, самі принесуть їх на золотій таці.

Тому суспільство має застерегти нашого Президента, що питання мови, церкви та історії не можуть бути предметами торгів. Вони не менш важливі, ніж територія та безпека. Зрештою, вони і є фундаментом нашої безпеки.

Тому, вважаю доречним, аби в загалом доволі космопополітичній команді Президента були люди з чіткою національною позицією, яку б вони могли ретранслювати главі держави та всій команді наших переговорників. Сьогодні — це надважливо!