24.04.2025
А може і вже є. Людина чогось вартує лише тоді, коли вона має власну думку, бо того, хто з усім згідний, ніхто ніколи нічого не питає.
Тож треба заборонити розумним думати, щоб не ображати почуття недумаючих!
Як? На рівні держави звісно. Потужно і незламно. А то якийсь ірраціональний страх викликають оті «сильно вумні».
Таких сьогодні державі не треба – потрібні такі, що не завжди дурні, а тільки сьогодні, і завтра, і післязавтра… Такі, чиї органи працюють не краще за державні.
Рецепт простий – у великий освітянський котел кидаємо такі поняття як рейтингоманія, сертифікатоманія, компетенціоманія, ювілейоманія, конкурсоманія, рекордоманія, (фото)звітоманія, заходоманія, (проєкто)грантоманія, реформоманія, (не)конференціо(фестивальо, форумо тощо)манія, інноваціоманія, діджиталізаціоманія, моднотерміноманія, вказівкоманія, шоуманія…
Перемішуємо і все – смачного.
Гірко усвідомлювати, що наша система освіти серйозно хвора, а не усвідомлювати це – гидко.