Цей день є ще однією нагодою привернути увагу громадськості до питання про потреби людства в безпечній крові та її компонентах або препаратах і висловити подяку донорам за те, що вони здають кров і допомагають рятувати життя людей. Їхній внесок є важливим для систем охорони здоров’я в усьому світі. Донорська кров є безцінним внеском у порятунок людей, які щодня потребують переливання крові: поранених військових і цивільних, пацієнтів після складних операцій, онкохворих, дітей і жінок із важкими ускладненнями під час пологів.
У 2026 році Всесвітня організація охорони здоров’я визначила офіційну тему кампанії: «Кожна крапля донорської крові – акт людяності. Здай кров. Рятуй життя». Гасло ставить людяність у центр кожної здачі крові. Це нагадує, що кожна донація – більше, ніж просто медичний акт: це вияв солідарності, співчуття та колективної відповідальності.
Зазвичай навколо цієї дати в Україні, в рамках ініціатив, координованих зокрема платформою ДонорUA, проводять Національний тиждень донорства (08.06 – 14.06.2026), який супроводжується масовими заходами, почесними нагородженнями та відкритими днями донора.
Цілі цьогорічної кампанії:
Потреба в донорській крові в Україні в час війни лишається стабільно високою. Донорської крові потребують і поранені військові, і цивільні, які постраждали від воєнних дій.
Донором може стати практично будь-яка здорова людина у віці від 18 до 60 років, якщо вона не має протипоказань. Людей з масою тіла менше 50 кг або зрості менше 150 см до донорства крові може допустити індивідуально лікар-трансфузіолог. При цьому об’єм однієї донації не повинен перевищувати 12% об’єму циркулюючої крові. Стандартний об’єм заготівлі крові (донації) 450 ± 50 мл без урахування кількості крові, що взяли для аналізів (до 40 мл).
У середньому чоловік може здавати кров 5 разів на рік, а жінка – 4. Плазму можна здавати до 12 разів на рік.
Протипоказання, що не дозволяють людині здавати кров
Протипоказом є венеричні й інфекційні захворювання (ВІЛ-інфекція, СНІД, сифіліс, вірусний гепатит, туберкульоз, бруцельоз, тиф, лепра тощо), злоякісні пухлини і хвороби крові.
Також не допускаються до донорства люди з органічними захворюваннями ЦНС, повною відсутністю слуху та (чи) мови, психічними захворюваннями, наркоманією, алкоголізмом, серцево-судинними хворобами, захворюваннями шкіри (псоріаз, екзема, різні дерматози), хронічними хворобами шлунково-кишкового тракту (гастрит, виразка шлунка), захворюваннями печінки, жовчовивідних шляхів, нирок.
Донорам не рекомендовано:
увечері напередодні здачі крові їсти жирну, смажену, гостру, копчену їжу, молочні продукти, олію, яйця, гриби, горіхи, банани, буряк;
вживати алкоголь менш ніж за дві доби (48 годин) до процедури;
Після донації важливо правильно харчуватися, аби відновити не лише кількість, а й якість крові. Одна з важливих умов відновлення – ]жа, багата на залізо. Це передусім продукти тваринного походження: м’ясо (особливо червоне), печінка, риба та різноманітні морепродукти.
Якщо ви не вживаєте такої їжі, запаси заліза допоможуть поповнити шпинат, горох, броколі, квасоля, спаржа, а також хліб, крупи й макарони. Проте організм зможе засвоїти лише 10% заліза з рослинних джерел. Покращити ситуацію допоможе вітамін С, який стимулює засвоєння заліза. Найкращі харчові джерела вітаміну С – свіжа зелень та ягоди, цитрусові, фрукти, капуста, свіжі помідори.
Протягом кількох годин після їжі не вживайте чай або каву. Танін у цих напоях погіршує засвоєння заліза. Негативно впливають і молочна продукція, клітковина, яйця та шоколад.
Leopolis.news