22.07.2026

Не пропустіть важливе!

Отримуйте ексклюзивні новини та аналітику на email.

    Торгівля на Мазепи: «за» і «проти» інтересів громади

    Фото: dailylviv

    Після крайнього пленарного засідання Львівської міської ради бачимо безліч публікацій про ринок на Мазепи і МАФи, які розпорошились по обидва боки від нього. З загального контексту матеріалів виглядає, що власники ринку ТОВ «Тополя-1» справжні негідники і порушники закону, бо хто ж поставить під сумнів слова головного юриста міськради Гелени Пайонкевич, яка публічно заявила що ринок частково побудований самовільно й узаконений за неправильною процедурою. Щодо МАФів позиція міськради незмінна – це «зло», яке легко адаптується до пандемії, війни, блекауту, повного безправ’я, безупинно забезпечує населення усім необхідним і при цьому сплачує податки та оренду ненаданих конструктивних елементів. Але якщо поставити під сумнів усе озвучене і звернутися до документів і процедур, вимальовується зовсім інша картина.

    Отож, по-перше ринок на Мазепи складається з ДВОХ земельних ділянок з цільовим призначенням 03.07: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (не МАФів). Крайній договір оренди ділянок укладений відповідно до Ухвали міської ради від 10.07.2014 № 3650 закінчився два роки тому і ринок звернувся до міськради за продовженням. Однак, пройшовши усі відповідні комісії проєкт ухвали про продовження договору оренди якимось дивним чином загубився в коридорах міської влади на етапі візування. На одній земельній ділянці площею 0,0160 га (в т. ч. 0,0057 га в межах червоних ліній;  кадастровий номер 4610137500:06:003:0010) є приміщення 69,0 кв. м, яке належить ТзОВ «Тополя-1» на праві приватної власності з 03.08.2009р.

    Друга земельна ділянка площею 0,1230 га (в т. ч. 0,0868 га в межах червоних ліній; кадастровий номер 4610137500:06:003:0009) також з цільовим призначенням 03.07: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. На цій земельній ділянці розташована будівля літ. «Б-1», загальною площею 806,05 кв.м (включно з згаданим приміщенням 69.0 кв м), яка належить з 04.02.2016 року на праві приватної власності ТзОВ «Тополя-1», а підставою виникнення права є технічний паспорт від 27.06.2014р., декларація про готовність об’єкта до експлуатації від 17.06.2014 року та право власності від 03.08.2009р.  Саме новішу частину цієї будівлю Пайонкевич назвала самовільним будівництвом, бо начебто оренду землі давали з забороною капітального будівництва. Але зі слів власників ринку будівля законна, зареєстрована у державного реєстратора (а не через суд) за чинною на той час процедурою, а землі ринкової інфраструктури мають заборону самовільного будівництва, а не капітального. 

    Інша маніпулятивна теза головного юриста ЛМР, що будівлю погодили у 2014 році в ДАБІ області, а не в ДАБІ міста, рішення про створення якої Львівська міська рада ухвалила 19 червня 2015 року, а фактична передача повноважень від державної ДАБІ Львів отримав 28 квітня 2016 року. 

    Аналогічна ситуація з видачею містобудівних умов і обмежень, які до 2016 року видавалися через органи архітектури міської ради, але фактично дозвільні документи архітектурно-планувальні завдання (АПЗ) підписувалися головним архітектором міста. 

    Саме цю земельну ділянку площею 0,1230 га, у тому числі площею 0,0868 га в межах червоних ліній, які входять в межі об’єкта будівництва «Реконструкції вул. Гетьмана І. Мазепи» міськрада вирішила розділити, забрати право оренди на частину земельної ділянки на якій залишаються споруди законно споруджені у 2014 році з єдиним правом приватної власності з іншими будівлями ринку. Визначальним є те, що всі будівлі ринку мають одне право власності.

    На чергове пленарне засідання депутати мають вивчити питання і проголосувати по закону і справедливості, але чи вирішить будь-який результат голосування проблему реконструкції вулиці Мазепи?

    На нашу думку, очевидно що ні.

    Бо було два роки на комунікацію, пошук альтернативних варіантів, укладання договорів і створення умов для подальшої роботи ринку і зручності мешканців. Натомість, відсутність експертизи реконструкції Мазепи і невирішене питання з правом власності на торгові і адміністративні приміщення ставить під сумнів задумане. 

    Окрім цього, на етапі реконструкції вулиці Мазепи опісля приміщень ринку стоять десятки МАФів, власники яких об’єдналися в профспілку малого і середнього бізнесу Львівської обласної організації Всеукраїнської профспілки захисників України, спортсменів і працівників сфер та діють злагоджено та консолідовано у захисті свого права на працю. А т.зв. «незаконна» частина ринку є територією продажу сільськогосподарської продукції з довколишніх сіл і є велика ймовірність що продавці повернуться на оновлені тротуари і велодоріжки бульвару Мазепи.

    І наостанок. Станом на зараз на перекритій ділянці вулиці Мазепи уже виконуються роботи, зокрема встановлено колодязі стоку води, які за загальноприйнятими стандартами мають бути на краю дороги. Вже встановлені колодязі є дуже далеко від ринкових павільйонів і МАФів. Тож закрадається підозра, що ані ринок, ані МАФи насправді не заважають ремонту дороги.

    Тож вислів «Як подбаєш, так і маєш» скоріше за все актуальний для стратегії міськради: замість реалізації задуманої реконструкції і створення нового простору торговельних площ – конфлікти з підприємцями, судові баталії і дуже сумнівний результат. А заручниками усього процесу стають депутати, які мають з чимось визначитися, підприємці, які налаштовані на захист своїх прав, мешканці Львова, які роками оминатимуть ремонтовану вулицю і мешканці району, які житимуть поруч з піском і багнюкою.

    Марічка МУХА, для Leopolis.news

    Читайте нас на Телеграм каналі https://t.me/leopolisnews

    Популярні новини

    Прочитати більше

    Не пропустіть важливе!

    Отримуйте ексклюзивні новини та аналітику на email.

      Слідкуй за нами:

      Попередня публікація
      У Львові закликали не витрачати ресурси мерії на концепції для приватної території ЛАЗу без діалогу з власниками
      Наступна публікація
      На ремонт приміщень Монастироцького психоневрологічного інтернату витратять 4,2 млн грн