Проте, щоб священникам та вірянам потрапити до храму прийшлося немало потрудитися. Не дивлячись на те, що ця церковна споруда разом із подвір’ям, вже більше двох років юридично належить ПЦУ, все ж її колишній московський настоятель Ярослав Огерук так і не передав ключі від вхідних дверей. Але це не стало вагомою перешкодою – на допомогу прийшли хлопці із народної самооборони УНА-УНСО й, на прохання священників, допомогли відчинити двері храму.
Першим до розпечатаного приміщення церкви Св. Жінок Мироносець ввійшов її настоятель митрофорний протоієрей отець Ігор Крук, за яким прослідували інші священники з Бродівським деканом, представники місцевого самоврядування та пересічні містяни.
Розпочалися Богослужіння із священничого благословення, скроплення водою стін ще не оздобленого з середини храму. Потім відбулася поминальна панахида за українськими воїнами, які полягли на полях боїв із московським агресором у новітній російсько-українській війні.
У своїй проповіді архімандрит Миколай Мартин закликав колишнього настоятеля отця Ярослава Огерука прийти і стати поруч та разом з усіма священниками й парафіянами молитися за Україну.
«Будьте мудрі, кріпіться у вірі, а Бог миру нехай буде з усіма нами», – сказав отець Миколай.
Новий настоятель храму Св. Жінок Мироносиць отець Ігор Крук запевнив присутніх, що церква від сьогодні буде відчинена для усіх.
«Не будемо ми ховатися за високими парканами, а всі, у кого в серці є віра, Бог, правда і любов до України та шана нашим Героям, можуть прийти сюди і вознести молитву до Бога», – наголосив отець Ігор.
Також він повідомив, що з благословення Блаженнішого митрополита Київського та всієї України Епіфанія, Високопреосвященного митрополита Львівського Макарія тепер цей храм буде храмом-меморіалом пам’яті усіх загиблих воїнів – захисників України Бродівської громади, а на його стінах будуть викарбувані імена полеглих воїнів-бродівчан.
Увесь час події, починаючи від входу до храму та в період Богослужіння, правопорядок формально забезпечували представники місцевого відділку поліції, яких немало стояло поодаль на тротуарах вулиць. Але реальну охорону, буквально довкола церкви, надавали хлопці із товариства УНА-УНСО.





