На початку цього історично-пізнавального заходу директорка бібліотеки Лариса Шнит ознайомила глядачів із особистістю незламного воїна УПА, відрекомендувала творців фільму та представила авторку ідеї документальної кінострічки історикиню Надію Іщук-Чернищову.
У свою чергу пані Надія коротко розповіла про сотника УПА Євгена Шендеру як про морального лідера української нації, який присвятив свої молоді роки боротьбі із ворожими зайдами на наші землі. Також вона зазначила, що хоча відчайдушний воїн помер на чужині, зате його тіло знайшло вічний спокій у рідній землі.
Завершився перегляд кінострічки обговоренням її значимості для нашої історії, для майбутніх поколінь.


Довідка. Повстанець Євген Шендера, псевдо в лавах УПА – Прірва, Нерв, Зоряний, народився 2 січня 1924 року в селі Волиця-Барилова на Радехівщині (нині Шептицький район Львівщини). Навчався у Сокальській гімназії.
Протягом 1943–1948 років Євген Шендера перебував у лавах УПА. В 1944 відбиває у німців захоплену аптеку, перевозить у надійне місце для потреб підпілля її майно. В 1945-1947 р.р. – провідник ІІІ Округу ОУН-Б, одночасно виконував обов’язки командира Тактичного відтинку УПА ТВ-28 «Данилів» на Холмщині. У ранзі сотника командував куренем, куди входили сотні «Давида», «Дуди», «Чауса». У період з січня по липень 1946 – військовий референт ІІІ Округу, в 1946-1947 рр. провідник надрайону «Лиман». Командував українськими відділами у спільному з відділами польської АК наскоку на Грубешів (28 березня 1946 року). В 1948 р. командував рейдом УПА до Східної Пруссії.
З 1948 р. Є.Шендера перебував у Німеччині, був співредактором газет «Сучасна Україна» й «Український Самостійник», а також співредактором журналу «До зброї». У 1957-1964 роках – співредактор «Українських Вістей» в Едмонтоні (Канада). Після закінчення бібліотекарського факультету працював в університетській бібліотеці у місті Реджайна, згодом – в Оттаві. З 1975 р. – головний редактор серії «Літопису УПА». За його редакторства, до 2000 року, вийшло 29 томів літопису.
Помер Євген Штендера 23 серпня 2022 року в столиці Канади місті Оттава, а 13 липня 2024 року, його прах перепоховали у Львові в родинному гробівці на Личаківському цвинтарі.
Михайло ШИШКА, для Leopolis.news
Фото автора