Як повідомили у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій, історія кафедри бере початок ще у 1856 році, коли в Дублянах поблизу Львова відкрили рільничу школу. Саме тоді було започатковано викладання дисциплін із рослинництва, що стало основою для створення майбутньої кафедри.
За 170 років свого існування кафедра пройшла шлях від невеликого навчального підрозділу з дослідним полем і колекцією сільськогосподарських культур до одного з провідних науково-освітніх центрів аграрної галузі. У різні роки її очолювали відомі вчені, які зробили вагомий внесок у розвиток землеробства, селекції, насінництва та аграрної науки не лише в Україні, а й за її межами.
Серед них – Казимир Мічинський, Януш Гурський, Болеслав Свєнтоховський, Григорій Кияк, Володимир Влох та Володимир Лихочвор. Нині кафедру очолює докторка сільськогосподарських наук Марія Тирусь, під керівництвом якої активно впроваджуються інноваційні та органічні технології вирощування культур, а також проводяться дослідження нішевих рослин, зокрема амаранту.
Станом на 2025–2026 навчальний рік на кафедрі працюють три доктори наук, шість кандидатів наук та три доктори філософії. Лише за минулий рік науковці підрозділу опублікували десятки наукових праць у фахових українських та міжнародних виданнях.



Особливе місце в роботі кафедри займає збереження генетичних ресурсів рослин. Тут функціонує єдиний в Україні центр генофонду екологічних форм часнику, де зібрано понад 500 сортозразків вітчизняної та зарубіжної селекції. Три сорти часнику, створені науковцями університету, вже внесені до Державного реєстру сортів рослин України.
Також активно розвиваються дослідження енергетичних культур, зокрема міскантусу гігантського. Кафедра співпрацює з провідними закладами вищої освіти та науковими установами Польщі, Іспанії та Канади.
Університет наголошує, що 170-річна історія кафедри є прикладом безперервного розвитку аграрної науки та передачі знань від покоління до покоління. Сьогодні її науковці працюють над пошуком рішень для агросектору в умовах кліматичних змін та сучасних викликів, зберігаючи водночас багаті традиції дублянської аграрної школи.
Leopolis.news