У Львові стартував проєкт «Дзиґа: живий архів»

У Львові розпочали роботу над відкритим цифровим архівом Мистецького об’єднання «Дзиґа» – одного з найвизначніших культурних феноменів новітньої історії України.

Про це повідомила комунікаційниця проєкту Олеся Левицька.

Проєкт «Дзиґа: живий архів» покликаний не лише зберегти й систематизувати архівні матеріали, а й осмислити понад тридцятирічну історію середовища, яке сформувало сучасний культурний ландшафт Львова та стало одним із осередків розвитку незалежної української культури.

Мистецьке об’єднання «Дзиґа», засноване 1993 року, стало місцем, де народжувалися нові мистецькі практики, культурні ініціативи та громадські рухи. Саме тут починали свій творчий і професійний шлях Влодко Кауфман, Юрій Іздрик, Юрій Андрухович, Мар’яна Савка, Євген Глібовицький, Роман Чайка, а також музичні формації «Океан Ельзи», «Мертвий Півень», «Плач Єремії», «Піккардійська Терція». Саме з «Дзиґи» виросли фестивалі «Джаз Без», «Флюгери Львова», «Тиждень актуального мистецтва» й численні міждисциплінарні культурні проєкти, які сьогодні є невід’ємною частиною культурної історії Львова й України.

Водночас цілісного архіву цього явища досі не існує. Значна частина фотографій, плакатів, програм, відеозаписів, газетних публікацій та особистих свідчень зберігається у приватних архівах або лише в людській пам’яті. З часом ці матеріали можуть бути безповоротно втрачені, а разом із ними – важливі свідчення становлення сучасної української культури.

Тому команда проєкту створює не просто цифрову базу документів, а живий архів – відкриту вебплатформу, яка поєднає професійно оцифровані архівні матеріали зі спогадами людей, для яких «Дзиґа» була місцем творчості, зустрічей, дискусій і народження нових ідей. Кожен охочий зможе долучитися до архіву, додавши власні фотографії, відео, аудіозаписи, плакати чи інші матеріали, пов’язані з історією «Дзиґи».

Під час презентації проєктів-переможців програми «Відповідальність бути / Responsibility to Be», яка відбулася 9 липня у Львові, координаторка проєкту Анастасія Змій наголосила, що створення такого архіву є нагальною потребою.

«Є речі настільки великі й усім знайомі, що здається, ніби вони існуватимуть завжди. Але проходить час і виявляється, що наші спогади дуже крихкі. Відходять люди, які творили цю історію, губляться матеріали, і ми розуміємо, що часу насправді не так багато».

За її словами, команда не ставить собі за мету створити остаточну версію історії «Дзиґи».

«Ми не претендуємо визначати єдину правильну історію. Ми хочемо створити місце, де люди зможуть поділитися власною пам’яттю. Це буде платформа, де поряд із матеріалами, які ми віднайдемо й оцифруємо, кожен зможе додати свої фотографії, відео, аудіозаписи чи спогади про те, чим була «Дзиґа» саме для них».

Наразі команда проєкту розпочала роботу над створення цифрової архітектури вебплатформи, а вже у вересні планується початок роботи платформи. Крім того, в межах проєкту відбудеться виставка плакатів МО «Дзиґа» від 1993 року.

Проєкт також має на меті сформувати відкритий інструмент для дослідників, студентів, митців і всіх, хто цікавиться історією української культури кінця ХХ – початку ХХІ століття. Водночас він покликаний стати простором міжпоколіннєвого діалогу, адже дозволить зібрати свідчення безпосередніх учасників культурних процесів до того, як вони будуть втрачені.

Проєкт «Дзиґа: живий архів» реалізує Львівська міська громадська організація «Мистецька рада «Діалог» у партнерстві з ГО «Вірменська, 35», ГО «Пост Беллум-Україна» та ГО «ДзиґАрт».

Команда проєкту закликає всіх, хто зберігає фотографії, плакати, афіші, програми, відео, аудіозаписи чи інші матеріали, пов’язані з «Дзиґою», долучатися до створення живого архіву після запуску веб-платформи, який запланований на вересень 2026-го року. Адже історія цього місця – це історія не лише однієї інституції, а тисяч людей, які творили культуру незалежної України, і ця пам’ять заслуговує бути збереженою для наступних поколінь.

Leopolis.news