У Самборі пам’ятною академією відзначили уродини знакового заньківчанина Володимира Глухого

Про це повідомив кореспондент Leopolis.news.

Організував і провів академію професор, доктор політичних наук Ігор Бегей, він же голова Всеукраїнського товариства «Самбірщина» імені гетьмана Петра Сагайдачного спільно з директоркою музею «Бойківщина» Ольгою Білас. В ній взяли участь міський голова Самбора Юрій Гамар, заступник голови районної військової адміністрації Віктор Турик, представники творчої інтелігенції Львова – акторка Національного академічного театру ім. Марії Заньковецької Тетяна Павелко, скрипаль-віртуоз Богдан Дворник, відомі видавці Дмитро Сапіга, Мирон Іваник, старший викладач Дрогобицького державного педагогічного університету ім. Івана Франка Дзвенислава Василик, поетка Ганна Василів, очільник Всесвітнього конгресу бойків Петро Косачевич, керівники первинних організацій товариства з Нижанкович -Мар’яна Ноджак, Самбора – Юрій Леськів.

Серед учасників академії були добромильчани: Михайло Кріль – професор, доктор історичних наук, педагоги Олександра та Андрій Кукури та ті, кого цікавить історична минувшина рідного краю, доля видатних його вихідців, розвиток театрального мистецтва зокрема. Більшість з них були сусідами Володимира Глухого, одношкільниками, друзями. Тож мали що сказати про нього, поділитися враженнями від спілкування з великим артистом.

Програма академії була добре продумана та насичена різними заходами, які доречно доповнювали один одного. Насамперед присутні хвилиною мовчання вшанували пам’ять тих, хто на війні ціною власного життя створив їм умови для спілкування. Увагу привернули продемонстровані уривки колись забороненого кінофільму «Пропала грамота», в якому знявся Володимир Глухий, а також документальний фільм про нього. У музеї оглянули тематичну виставку, експонати якої розкривали життєві віхи та театральну діяльність артиста, що належав до числа носіїв національної культури.

За словами Ігоря Бегея, Володимир Глухий – знаковий актор. Він зачислений до когорти учасників українського відродження радянської доби. Талановито зіграв ролі у ряді спектаклів, серед яких «Украдене щастя» І. Франка, «Житейське море» І. Карпенка-Карого, «Камінний господар» Лесі Українки. Знявся у кінофільмах «Я, Франциск Скорина», «Пропала грамота», «Пам’ять землі» та інших.

З цікавістю присутні слухали виступ професора, доктора історичних наук Михайла Кріля, в якому він розкрив, як сказав, звивисту стежину акторської родини. А вона у Володимира Глухого та його дружини Василини з відомої львівської родини Щуратів була переплетена злетами і падіннями, всіяна квітами і колючками. Однак у спадок сучасникам зуміли залишити незгасимий промінь свого високого мистецтва. В уяві постав словесний портрет не просто людини, яку народила і зростила Добромильщина, а своїм талантом прославила та на вищий рівень піднесла національні театр і кіно. Лише гірко, що рано закінчилася його земна стежина.

Споминами про зустрічі, спілкування з Володимиром Глухим ділилися інші учасники пам’ятної академії. Він, зокрема, відіграв важливу роль в становленні Тетяни Павелко як молодої актриси-заньківчанки.

Виступаючі наголошували, що Добромильщина – це Богом позначена земля. Адже вона дала Україні ще один непересічний театральний талант – заньківчанина Євгена Федорченка. У Добромилі іменем Володимра Глухого названа вулиця, про нього видана книжка : «Володимир Глухий: недограна роль», яку бажаючі могли придбати.

Учасники віддавали належне зусиллям товариства «Самбірщина», ініціативі та енергії його голови Ігоря Бегея. Він разом з однодумцями, небайдужими реалізує свою місію: та у хаосі нинішніх днів й викликів буднів бореться з безпам’ятством, повертає із забуття знакові для краю постаті, увічнює їхні імена. Адже день народження Володимира Глухого міг проминути не помічено. Аж бо ні – такому не судилося.

У рамках академії Михайло Кріль презентував свою нову книгу (вона у нього тридцята) «Говірка жителів добромильського краю», а члени Товариства військово-історичної реконструкції Богдан, Дмитро та Олег Каднічанські – комплекс озброєння та спорядження реєстрових козаків.

Микола СЕНЕЙКО, для Leopolis.news