Українці поки сторожко поглядають на курс гривні, яка моментально упала після відставки попереднього голови Нацбанку. А тепер, схоже, трохи заспокоїлась, після призначення нового його очільника Кирила Шевченка. Принаймні, ніяких різких змін він не оголосив.
Яким можливий курс долара можна очікувати восени та як від цього зміняться ціни на продукти харчування. Про це йдеться в сюжеті ТСН.Тижня.
Валютні гойдалки почали хилитатися лише від чуток і домислів хто ж сяде в крісло очільника Національного банку України. Курс від 26,5 гривень поповз до 27. І не зупиняється досі. В обмінниках столиці – 27,45-27,50. Громадян переконують, що економічних підстав для такого стрибка немає. Але психологічних хоч відбавляй. Тому експерт пояснив, як низько падатиме гривня.
«Я певен, що гривня не перейде межу 30. Я навіть не дуже переконаний, що вона дійде до межі 29. Я гадаю, що курс, курсовий коридор 26,5-28, збережеться до кінця року», – каже економіст Михайло Кухар.
Та бюджет країни написаний за сценарієм, де долар по 29,50 грн. Тож треба придивитися на перші кроки нового керівництва НБУ. Так, між іншим, буде робити і Міжнародний валютний фонд, від кредитів якого гривня вкрай залежна. Чекати на осінній транш валюти не варто.
Якщо помножити зменшення валюти на збільшення мінімальної зарплати, то отримаємо інфляцію. Тобто, уже з вересня треба готуватися до здорожчання абсолютно усіх груп товарів. Головно – продуктів харчування. Перше місце за борщовим набором. Підскочить картопля. Бо знову неврожай. І Білорусь ціну на ринку зіб’є, бо закрилась від України. Разом зі своїми часником і цибулею. Це наступні по здорожчанню продукти. Буряк, морква і капуста – на черзі. Ближче до листопада підтягнеться м’ясо і сало, яйця та молочка. Традиційно здорожчає хліб. Але фрукти цього року б’ють усі цінові рекорди.
«Основна вартість того, що ми бачимо на полицях, це є вартість логістики. Бо сам товар в закупівлі – копійки. В нас поки що дуже висока сезонність. Тобто, коли у нас починає масово надходити продукція на ринок, першою чергою це стосується сезонних овочів і фруктів, у нас ринок обвалюється», – пояснює президент економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.
І це найнеприємніша особливість українського ринку. В Європі таких цінових гойдалок практично не відбувається. Там фермери прогнозовано вирощують лиш стільки, скільки зможуть продати в країні і на експорт. Та головне, що увесь світ знає, що поле без складів – це гроші на вітер.
«В них все те, що зібране, миттєво відповідним чином фасується і йде в сховища. Вони просто розмазують це по року. І в них зміни практично відсутні, 1-1,5% в супермаркетах», – каже Олег Пендзин.
А ще ж треба до українського виробництва придивитися, наскільки воно українське. Наприклад, кукурудза. 10% – це імпортне насіння. Пестициди теж не українські (16%). Міндобрива майже 20% іноземні. Сільгосптехніка і нафтопродукти – це ще третина (30%) закордонних складових. Тож маємо, українська кукурудза лише на чверть (24%) українська.
Виходить так звана «економіка бідності». Коли навіть вітчизняне зерно лише на четверть українське. Банани дешевше вітчизняних яблук, а зібрані овочі та фрукти не здатні зберегти до нового урожаю.
Все це врешті і визначає цифри в обмінниках і товщину гаманців. Цієї осені вони явно схуднуть.
Leopolis.news