09.06.2026
Пане Юрію, даруйте за цікавість, але хотілося б з перших вуст почути, чому в складних економічних умовах війни керівництво компанії «Форвард Орто» відважилося на створення цілком нового підрозділу – Центру протезування та адаптації «GARTA»? Яку мету переслідувала адміністрація підприємства, створюючи окремий структурний підрозділ, який буде займатися протезуванням? Адже для нікого не є таємницею, що компанія «Форвард-Орто» успішно працювала на ринку надання послуг із виготовлення протезно-ортопедичних виробів для людей з інвалідністю.
У першу чергу для того, щоб сконцентрувати в одному місці всі потужності та можливості компанії, для задоволення потреб у виготовленні протезів та реабілітації скалічених війною військових, кількість яких з початком повномасштабного вторгнення почала стрімко зростати. Ми прагнули зробити свою роботу максимально ефективною. І зараз мені приємно відзначити, що створення Центру протезування та адаптації «GARTA» повністю виправдало себе. Сьогодні у Центрі працює великий штат: лікарі, протезисти, фізичні терапевти, асистенти фізичних терапевтів, ерготерапевти, психологи, медичні сестри та допоміжний персонал. Ми працюємо індивідуально з кожним пацієнтом. Персональний підхід до потреб кожного пацієнта здійснюється, виходячи з його фізіологічних та морально-психологічних особливостей. Кожен спеціаліст центру визначає свою парадигму підходу до реабілітації пацієнта.
Всі працюємо в одному руслі, але кожен розуміє, який внесок він повинен зробити в реабілітацію, підготовку та адаптацію кожного конкретного пацієнта. Завдяки цьому створюється максимально індивідуалізований підхід до реабілітації та протезування. Під час протезування медики та кожен наш пацієнт дуже тісно співпрацюють з протезистами, які щодня консультують пацієнтів, допомагають в налаштуванні протеза, підгонці, ознайомлюють із нюансами, що стосуються його використання. Наша основна мета полягає у тому, щоб людина максимально нормально почала ходити. Ми маємо навчити людину ходити так, щоб вона не думала про те, як зробити крок, а сконцентровувала увагу, чого вона повинна досягнути у своєму житті.
Вашої розповіді процес протезування сприймається просто і до певної міри оптимістично. А як відбувається процес реабілітації скалічених війною хлопців на практиці?
Кожен пацієнт, який прибуває у центр, проходить первинний огляд, під час якого визначається його готовність до протезування. Якщо спеціалістами не виявлено перешкод, то протезист знімає мірки і береться за виготовлення куксоприймальної гільзи та здійснює комплектування майбутнього виробу: підбирає ті комплектуючі елементи протеза, які відповідають фізіологічним особливостям кожного конкретного пацієнта. Чим складніше протезування, тим більше елементів комплектації та варіантів самого протеза може бути. Основним правилом нашої роботи – максимум уваги до потреб кожної конкретної людини. У переважній більшості випадків на складі центру ми маємо усі необхідні комплектуючі, які при необхідності можна використати для виготовлення протеза будь-якого рівня складності. Не буду заперечувати, що інколи ми стикаємося із дуже складними випадками, які доводиться вирішувати у процесі виконання замовлення.
Не можете конкретизувати, про які випадки йдеться?
Для прикладу, у пацієнта є певні фізіологічні особливості, які потрібно враховувати під час виготовлення протеза. Це може бути надмірна вага, для якої у нас на складі відсутня необхідна ступня. Є й інші фізіологічні особливості, які потрібно враховувати при виготовленні протеза. У таких випадках ми доукомлектовуємо відсутність необхідних матеріалів за окремими замовленнями і необхідний вузол чи деталь прибуває на склад центру з Європи через декілька днів. В основному для виготовлення протезів нижніх кінцівок ми використовуємо комплектуючі провідних європейських фірм, які є світовими лідерами у виробництві вузлів та елементів для протезів. Причому, серед наявних на ринку вузлів та матеріалів ми намагаємося вибирати найкращі. Адже мова йде про протезування наших людей, переважна більшість серед яких є військові, які отримали каліцтво під час захисту України від російських загарбників. Ми не маємо морального права забезпечувати таких людей неякісним продуктом.
З ваших слів, я зрозумів, що кожен протез – це складний технологічний виріб, який тісно пов’язаний з індивідуальними особливостями організму кожної конкретної людини. Чи сам факт виготовлення та освоєння пацієнтом його експлуатації можна вважати процесом завершення реабілітації?
Мені дуже часто пацієнти задають запитання, наскільки довго мені треба у вас бути. Я кожному чесно відповідаю, що не знаю. Протезування – дуже індивідуальний і складний процес. Сам протез можна виготовити швидко: день-два – і протез готовий. Але готовий не означає, що пацієнт відразу зможе ним користуватися. Є велика кількість чинників, які можуть відтерміновувати початок користування протезом, починаючи від психічного і закінчуючи фізіологічним станом самого пацієнта. Людина може бути морально або фізично не готова до протезування. У неї можуть бути проблеми, які не дозволяють протезуватися. Тому, власне, є так званий етап допротезної підготовки, під час якого ми готуємо пацієнтів до протезування.
Далі наступає етап первинної примірки. На цьому етапі визначається, наскільки виготовлений протез відповідає потребам пацієнта. При необхідності протезисти підганяють виріб до індивідуальних потреб пацієнта, після чого останній під наглядом фізичних терапевтів робить перші кроки. Під час цього процесу, окрім фізичного терапевта, з пацієнтом постійно працює протезист. Досвід роботи говорить, що під час першого використання протеза необхідно вносити зміни у налаштування. Із допомогою лазера наші спеціалісти можуть ідеально налаштувати протез, виставити усі необхідні параметри, проте, коли протез доходить до конкретного пацієнта, він починає висловлювати свої побажання щодо налаштувань: так – комфортно, а так зручніше.
Так – добре, але, коли буде трошки по-іншому, мені легше або зручніше ходити. Під час цієї адаптації ми дуже часто суттєво відходимо від первинних налаштувань. Але це необхідно. Основними критеріями, за якими ми можемо реально оцінити добре чи недобре відбулось протезування – це у якій мірі покращилося життя пацієнта. Якщо людина не задумується, а ходить на протезі, тоді ми можемо сказати, що це якісний протез. Мушу відзначити, що протез, як будь-який складний механізм, потребує налаштування, корекції та обслуговування. З часом наші спеціалісти на прохання пацієнтів виїжджають до їхнього місця проживання, щоб зробити деякі переналаштування. Окрім того, слід розуміти, що у перший рік експлуатації протеза відбувається швидка зміна антропологічних даних: кукса змінює свою форму та об’єм, відтак доводиться проводити заміну куксоприймальної гільзи.
А в подальшому центр здійснює супровід своїх пацієнтів?
Допоки пацієнт виявляє бажання користуватися послугами центру, до тих пір наші спеціалісти здійснюють його супровід. Сюди входить контакт з пацієнтом нашого колцентру, який періодично цікавиться їхньою думкою щодо рівня якості обслуговування та вивчає думки щодо можливості поліпшення нашої роботи. Кожен із пацієнтів центру має телефон свого протезиста та при необхідності комунікує безпосередньо з ним, минаючи бюрократичні бар’єри, яких, на жаль, у нашій роботі ми не можемо уникнути. Під час безпосереднього спілкування протезист знайомиться з проблемою, з якою стикнувся пацієнт під час експлуатації протеза, дає потрібні рекомендації чи при необхідності може приїхати до пацієнта за місцем проживання, щоб вирішити проблему. При потребі складного ремонту, пацієнт може звернутися безпосередньо у центр, де він отримає необхідну допомогу.
Чи є багато у вас складних протезувань, які потребують нестандартних підходів до виготовлення протеза?
Взагалі то, кожне протезування – це складно. Якщо говорити про високі та парні ампутації, то це у нас доволі значний відсоток пацієнтів. Вони потребують особливої уваги та особливих зусиль. Наша команда володіє практичним досвідом роботи з різними випадками дуже складних ампутацій. І тре6а сказати, що ми успішно справляємося з такими випадками. Хоч це є, насправді, дуже складно. Людина повинна бути морально готова до того, що стати на протез – це, в першу чергу, важка праця. Бувають моменти, що протезування є недоцільним, і ми це озвучуємо пацієнту. Якщо у нього, для прикладу, висока парна ампутація, то у кріслі колісному він буде значно мобільнішим, ніж на протезах. На жаль, доводиться людям це пояснювати. У подібних випадках ми намагаємося донести їм переваги, особливості та складності при користуванні протезом чи, правильніше сказати, протезами.
В українському суспільстві склалася думка, що якісні протези роблять тільки за кордоном. Чимало наших військових проходили реабілітацію у медичних центрах Європи та США. Чи не могли б ви сказати, наскільки протези центру «GARTA» відповідають сучасним вимогам? Чи здатні вироби центру на рівні конкурувати із подібними протезно-ортопедичними виробами розвинених країн? Чи здатна «GARTA» забезпечити українських ампутантів протезно-ортопедичними виробами на рівні світових стандартів?
– Всі виробники протезів, як я уже говорив раніше, і ми в тому числі використовують комплектуючі відомих світових брендів, серед яких левова частка належить європейським фірмам з Німеччини та Данії. Саме вони покривають більшість потреб світового протезного виробництва. Усі ці комплектуючі присутні у нас на складі, і ми працюємо з ними кожен день. Якість будь-якого протеза визначається не лише комплектуючими, які були використані для його виготовлення, але й, в першу чергу, наскільки ідеально підходить куксоприймальна гільза потребам конкретного пацієнта. Процес виготовлення цієї гільзи може здійснюватися за різними технологіями та методами. Ми володіємо і використовуємо у виробництві усі технології, якими сьогодні володіє Європа. Між нами та європейськими виробниками протезно-ортопедичних виробів існує одна відмінність – ми робимо це в рази більше, аніж вони. Як би не було прикро про це говорити, війна значно збільшила кількість ампутацій, відтак досвід наших протезистів, на жаль, у рази більший, ніж у європейських. Звідси напрошується висновок щодо доцільності протезування за кордоном. На запитання пацієнтів, де краще їм протезуватися, я відповідаю: якщо ви в подальшому плануєте жити за кордоном, то вам доцільніше протезуватися в країні майбутнього проживання.
Якщо ви залишаєтеся в Україні, то протезуйтесь в Україні. Ми вже говорили про те, що протез – це дуже високотехнологічний пристрій, який потребує сервісного обслуговування. Людина не буде їздити щоразу за кордон для того, щоб підкрутити два болти чи поремонтувати гільзу, або ж змінити налаштування. Я вже не кажу про біонічне протезування, де догляд за електронним вузлом вимагає певної періодичності. Не зможе людина настільки часто їздити за кордон.
Якщо людина протезувалася за кордоном, ми не маємо права обслуговувати цього пацієнта і втручатися в конструктивні елементи протеза, бо гарантія у таких випадках зникає. Тоді виникає питання для пацієнта, що робити: як ремонтувати, обслуговувати цей протез і що з ним робити в подальшому. Про додаткові витрати на дорогу, проживання, харчування в іншій країні, видатки на оплату за послуги іноземних спеціалістів я взагалі не згадую. Це за витратами далеко не те, що проїхати в Україні з одного міста в інше. Навіть у найвіддаленіший населений пункт у Тернопільській, Львівській чи Житомирській областях.
Ви зачепили питання біонічних протезів. Чи «GARTA» володіє технологією та практикою їх виготовлення?
Так. Звичайно. Але, коли ми говоримо за протезування нижніх кінцівок, то я особисто прихильник початкового протезування з механічними, гідравлічними, механіко-гідравлічними вузлами, які не мають електронних компонентів. Для того, щоб людина навчилася максимально і ефективно використовувати свій протез і, беручи до уваги, що у перший рік експлуатації відбудеться значна зміна артропометричних даних, механічний протез для первинного протезування є найбільш вдалим, оскільки на ньому легше коригувати налаштування. В подальшому можна комплектувати протез електронними вузлами. Для цього ми маємо різні державні програми, які дозволяють це робити. Ми цим займаємося. Але в свою чергу пояснюємо людині, коли і як це буде для неї краще.
Справа у тому, що електронний вузол не буде сам ходити замість пацієнта. Тут все відбувається за схемою: пацієнт йде, а електронний вузол асистує йому в цьому. А у багатьох чомусь складається хибна думка, і про це дуже часто говорять самі пацієнти, що, якщо на протез поставити електронний вузол, то він зможе бігати, а не лише ходити. Тому ми намагаємося пояснити хлопцям, що спершу треба навчитися ходити на протезі, а вже потім електронний вузол буде асистувати, допомагати, підтримувати його під час ходьби. Це своєрідний девайс, що додає зручності та комфорту під час ходьби на протезі.
А як на рахунок бігати? Більшість ваших пацієнтів – це молоді хлопці, сповнені енергії. Думаю, що активний спосіб життя та заняття спортом для них є дуже важливими.
Так, ми ставимо бігові стопи тим, хто активно займається спортом. Серед наших пацієнтів є молоді хлопці, які активно займаються спортом. Дуже багато, як я називаю, із наших випускників після завершення адаптації пішли в спорт. Якщо до поранення та ампутації вони були активними прихильниками здорового способу життя, то після протезування та реабілітації вони почали серйозно займатися спортом. Хтось знайшов себе в футболі, багато хто займається іншими видами спорту, які потребують використання активного протеза. Ми ставимо бігові стопи, а також інші елементи, які забезпечують комфортне використання засобів реабілітації під час спортивних занять. Заняття спортом робить людину активною. У пацієнта з’являється бажання жити, бути корисним суспільству. Вони шукають можливості поліпшити протез, зробити його використання більш зручним та ефективним.
Ще до початку повномасштабного вторгнення в Україні почали припиняти діяльність протезно-ортопедичні виробництва. У Львові збанкрутував і припинив діяльність Львівський казенний завод протезно-ортопедичних виробів. Припинили діяльність подібні виробництва у Тернополі та деяких інших обласних центрах України. Що Ви можете сказати з цього приводу? Чи змінилося ставлення держави до протезно-ортопедичної галузі в умовах війни, коли кількість ампутантів внаслідок поранень суттєво зросла?
Я можу констатувати факт, що в теперішній ситуації забезпечення та фінансування протезування з боку держави здійснюється в достатній мірі. Зрозуміло, що є певні нюанси, які потребують поліпшення. Але вони не суттєві, щоб про них говорити у цьому інтерв’ю. У даний момент держава забезпечує безкоштовне протезування якісними комплектуючими. Для військових, для прикладу, це значно більші суми, ніж було раніше, що дає нам можливість при виготовленні протезів використовувати якісні та дуже дорогі комплектуючі, які за кордоном вважаються топ-вузлами та забезпечують комфортне користування протезом.
Наскільки вартість комплектуючих може впливати на якість протеза?
Я вже раніше говорив, що протезування – дуже індивідуальна річ. Іноді можна поставити значно дешевший за ціною вузол, який підходить за усіма параметрами пацієнтові та забезпечить максимально можливий об’єм свого активного функціонування. Якість і комфортність протеза не настільки залежить від ціни, скільки від правильно підібраного по функціональності вузла для конкретної людини. Може бути дуже дорогий вузол, який коштує шалені гроші, але він пацієнту не підходить, відтак він не отримає ефективної ходи на цьому протезі. Насправді немає прямої кореляції між ціною та ефективністю використання вузлів для конкретного пацієнта. Так, комусь треба дуже дорогий вузол, бо інакше він не буде ходити. А комусь навпаки – цей дорогий вузол, який має величезну кількість складних елементів, не буде ефективним.
Хотілося б почути від Вас, мешканцям яких регіонів України центр надає протезно-ортопедичну допомогу?
Ми працюємо по всій Україні. За кожною областю закріплений протезист, менеджер та представник компанії. Усі ці люди моніторять, супроводжують та допомагають нашим пацієнтам у будь-якій точці України. Наш протезист може приїхати у будь-яку точку України. Маємо випадки, коли наші спеціалісти їздять у зону бойових дій і знімають мірки під обстрілами. Забирають людей на протезування. Ми працюємо всюди. У нас на постійній основі працюють представництва у всіх обласних центрах та м. Києві, де кожен потребуючий може ознайомитись з асортиментом продукції та отримати кваліфіковану консультацію щодо підбору та користування засобом реабілітації. Для оперативності, зручності та сервісу наші спеціалісти проводять заміри, примірку та видачу протезних виробів за місцем перебування клієнта, а також адресну доставку крісел колісних та взуття ортопедичного. При забезпеченні допоміжними засобами реабілітації компанія надає повний спектр послуг: допомагає особам з інвалідністю, які отримали медичний висновок (МСЕК, ЛКК, ВЛК) та направлення на забезпечення технічними засобами реабілітації. Ми займаємося також професійним підбором, наданням консультацій лікарів-ортопедів та фахівців з фізичної реабілітації, що сприяє отриманню якісних крісел колісних, протезно-ортопедичних виробів чи ортопедичного взуття, відповідно до потреб та функціональних можливостей пацієнта.
А як з розвитком?
Почну із того, що наші спеціалісти постійно займаються моніторингом науково-технічних розробок та винаходів у галузі ортопедії та протезування. Наші протезисти постійно їздять за кордон на навчання, а закордонні партнери регулярно приїжджають до нас для обміну досвідом. Ми активно співпрацюємо з Тернопільським національним медичним університетом імені І.Я.Горбачевського, а я, особисто, є доцентом кафедри медичної реабілітації цього університету. Окрім того, ми тісно співпрацюємо із кафедрою біо-інженерії Тернопільського національного технічного університету імені Івана Полюя. Відповідно, ми з ними постійно знайомимося з усіма новинками, що з’являються у галузі світової біоінженерії, вивчаємо їх перспективність та можливості їх застосування у нашій практичній діяльності. Ця робота проводиться нами постійно. Через університети наш центр підтримує тісні контакти з більшістю відомих у світі науково-конструкторських центрів ортопедії та протезування. Ми також знаходимося у постійній тісній співпраці із відомими європейськими центрами протезування та виробниками і постачальниками комплектуючих. Якщо у галузі протезування з’являється якась новинка, то наші зарубіжні партнери знайомлять нас із нею.
Відповідно, наші спеціалісти діляться досвідом її застосування у практиці протезування. Ми уже не вчимося у західних партнерів, а ділимося своїм досвідом. Із закордонними партнерами ми працюємо в режимі продуктивної та корисної для обох сторін співпраці. У нас зараз настільки багато роботи, що протезисти центру несуть на собі у рази більше навантаження, ніж європейські. Відтак досвід наших протезистів значно більший. Прикро про це говорити, але у зв’язку із війною Україна стала центром розвитку європейської та світової галузі біо-інженерії, де на практиці апробовуються найновіші винаходи світової інженерної думки у галузі протезування.
Щоб Ви на закінчення нашої розмови сказали нашим хлопцям, які повернулися з війни людьми з особливими потребами?
– Я трохи негативно ставлюся до самого формулювання – особливі потреби. У стінах центру ми сповідуємо принцип номер один – поки людина не просить допомоги, ми не біжимо допомагати. Коли бачимо, що людині важко, можемо спитати, чи вона потребує допомоги. У практиці роботи користуємося підходом, що ми працюємо з самостійними, самодостатніми людьми, яким іноді потрібна якась допомога. Ми намагаємося налаштувати наших пацієнтів, що вони при потребі мають чітко розуміти і сформулювати, якої саме допомоги вони потребують. Чогось більшого, окрім необхідного, ніхто із працівників центру для пацієнта не робитиме, а тим більше виділяти його з поміж інших не буде. Ми керуємося тим, що працюємо із звичайними людьми, які в силу певних обставин вимушені ходити на протезі.
Так, і я з цим погоджуюся, що людині на протезі у певних ситуаціях складніше, але у багатьох випадках вони справляються з цим краще, ніж будь-хто інший, і не потребують допомоги. Не треба намагатися за них прожити їхнє життя. Вони це зроблять самі. Найголовнішим у протезуванні та реабілітації є мотивація самої людини. Якщо у чоловіка відсутня мотивація повернутися до активного життя, його ніхто не заставить це зробити. Людині можна допомогти, підтримати, створити умови, забезпечити якісне лікування, протезування, адаптацію, реабілітацію – все можна зробити. Проте, якщо у неї немає бажання повернутися до активного життя, вона не буде користуватися протезом – навіть самим досконалим чи супер-біонічним з багатьма функціями та космічною ціною. Наше завдання – і саме цим ми відрізняємося від багатьох інших протезних центрів в Україні – не лише вдихнути в пацієнта потребу жити активним і повноцінним життям надалі, але показати, що це можна зробити. Це важливо.
Інтерв’ю записав Петро МАГУР, cпеціально для Leopolis. news