09.09.2026
Нагадаємо передісторію кальянної проблеми. 10 січня 2025 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду України визнав, що надання послуг кальяну в ресторанах є незаконним. Тоді на питання Leopolis.news про виконання рішення суду, у кількох кальянних міста Лева відповіли, що не готові втрачати клієнтів та бізнес. А чиновники Львівської міської ради традиційно проігнорували прохання нашого журналіста про коментар щодо вирішення цієї проблеми. Медики кажуть, що на основі рішення Верховного Суду, ресторанні заклади мають переглянути свою політику щодо кальянів. Адже розповсюджуючи продукти, що мають токсичний зміст, шкодять здоров’ю інших відвідувачів, суб’єкти господарювання можуть наштовхнутися на скарги та позови з боку клієнтів, які не палять або хворіють на легеневі недуги.
«Під час процесу куріння кальяну, що триває 45-60 хвилин, людина вдихає у 100–200 разів більше диму, ніж від викурювання однієї сигарети, – офіційно повідомляють у Міністерстві охорони здоровʼя України. – Дим кальяну містить канцерогенні речовини, важкі метали, чадний газ та інші небезпечні сполуки, які в тому числі притаманні диму цигарок. Це нітрозаміни, поліциклічні ароматичні вуглеводні, формальдегід і бензол. Також внаслідок спалювання вугілля виділяється монооксид вуглецю. Куріння кальяну підвищує частоту серцебиття, середній артеріальний тиск та індекс збільшення аорти. Це призводить до артеріальної жорсткості. Навіть одна «сесія» куріння кальяну впливає на серцебиття та кров’яний тиск».
«Куріння кальяну викликає залежність, адже в кальянній суміші присутній той же нікотин, як і в сигаретах, – розповідає для Leopolis.news лікар сімейної медицини Андрій Тадеушов. – Діти, народжені в жінок, які під час вагітності часто курили кальян, мають вищий ризик розвитку респіраторних захворювань. А також можуть народжувати дітей з меншою вагою, ніж діти некурців. Передаючи трубку кальяну між різними людьми, можна підчепити туберкульоз, гепатит А, грип, герпес…».
Як розповів у коментарі для Leopolis.news доктор філософії, менеджер готелю та ресторану в центрі Львова, засновник «Української школи гостинності» Михайло Шевелюк, історія з кальянами – про взаємну повагу та елементарну культуру.
«Щодо ролі львівської мерії, то вигадувати велосипед чи ліпити якісь нові міські заборони точно не треба, – каже Шевелюк. – На рівні закону в нас уже давно все чорним по білому прописано, що курити всередині закладів ресторанного господарства (ресторанів, барів, кавʼярень) не можна. Крапка! Завдання міста – не плодити бюрократію, а просто стежити за порядком: щоб літні тераси не перекривали весь тротуар і дим не потрапляв людям просто у відчинені вікна квартир на другому поверсі. А от щодо комфорту всередині закладу – це вже чисте мистецтво гостинності. Уявіть, людина прийшла в ресторан випити гарного вина, посмакувати стейком чи з’їсти десерт з дитиною. І тут із сусіднього столу на неї летить щільна хмара від кальяну з ароматом «хімічної дині». Усе враження зіпсоване за секунду».
Запитую нашого співрозмовника, як правильно мають комунікувати працівники терас кафе з клієнтами, які прийшли покурити кальян. «Має бути розмова при вході, – відповів Михайло Шевелюк. – Хостес має запитати: «Ви плануєте кальян чи хочете просто пообідати?». І не садити компанію з кальяном впритул до людей, які прийшли на бізнес-ланч чи сімейну вечерю. Зонування в закладі з розумом, а не для галочки. На терасі столи з кальянами мають стояти з підвітряного боку, на нормальній дистанції. А всередині приміщення кальяни взагалі можуть існувати лише тоді, якщо це спеціалізований лаунж із космічно потужною вентиляцією, де повітря оновлюється за лічені хвилини. Безпека, про яку часто забувають. Гаряче вугілля, вітер на терасі, шовкова сукня, гості поруч – це завжди ризик. Закриті ковпаки, стійкі конструкції й уважні кальянники, які не бігають із розжареними щипцями через увесь зал – база, без якої взагалі не можна відкриватися. І тут вирішують не штрафи, а те, наскільки ресторан поважає кордони своїх гостей». На переконання Михайла Шевелюка: завдання міста щодо кальянів – не плодити бюрократію, а просто стежити за порядком.
Редакція Leopolis.news звернулося до чиновників Ратуші, щоб спитати, чому не контролюють ситуацію із закладами гостинності, де досі дозволяють заборонений законом кальян. Це, зокрема, б мала робити муніципальна варта, яка отримує гроші з міської казни і живе за рахунок платників податків.
«Відповідно до Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення» від 22 вересня 2005 року, орган, який має законне право проводити перевірки, складати акти та накладати штрафні санкції на ресторани, є Держпродспоживслужба, а не орган місцевого самоврядування, – повідомила заступниця директора департаменту економічного розвитку Львівської міської ради Олена Савицька. – З початку 2026 року Держпродспоживслужба провела 365 перевірок в кафе та барах Львова щодо куріння та застосувала штрафних санкцій на понад 20 мільйонів гривень. За порушення вимог антитютюнового законодавства передбачені штрафи – до 30 тисяч гривень за перше порушення, до 50 тисяч гривень за повторне порушення протягом року. Чинний Порядок розміщення відкритих літніх майданчиків у Львові регулює виключно питання благоустрою –архітектурну відповідність проєкту, габарити, площу, тип конструкцій та естетичний вигляд. Орган місцевого самоврядування не має законних підстав застосовувати до суб’єкта господарювання санкції в одній сфері діяльності –скасовувати паспорт відкритого літнього майданчика за порушення, вчинене в іншій сфері та віднесене законом до компетенції іншого контролюючого органу. Відповідальність за порушення антитютюнового законодавства має застосовуватися виключно уповноваженим органом, у порядку та в межах санкцій, прямо передбачених законом».
Хоча, правду кажучи, місто може прописати умови розміщення літніх майданчиків так, щоб виключити можливість курити кальян у публічних місцях, оскільки Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду України визнав, що надання послуг кальяну в ресторанах є незаконним. І крапка! Хочете труїтися – будь ласка, робіть це на «здоров’я» вдома чи інших непублічних місцях. А відсторонення від цієї проблеми відповідальних чиновників ЛМР більше схоже на саботаж або змову з рестораторами.
Ця публікація стала можливою в рамках проєкту, який впроваджується за ініціативи Національної спілки журналістів України в межах Проєкту The Ukrainian Media Fund з підтримки незалежних місцевих медіа в Україні
Ольга АЛЬТМАН, Leopolis.news