Роман Козар та Філіп Вербовський у свій час навчалися і здобували музичну освіту у школі імені Соломії Крушельницької. Коли розпочалась повномасштабна війна, стали на захист України. Філіп Вербовський воював ще з 2015 року. Тепер обидва випускники завжди будуть у вестибюлі школи зустрічати теперішніх учнів.

Відкриваючи цей захід, заступник директора ліцею з виховної роботи Ярослав Джурик сказав: «Важко говорити, коли дивишся на ці портрети молодих хлопців, які загинули у боях за нашу незалежність і волю. Гинуть невинні люди, яким би жити і творити, навчатися і створювати сім'ї, яким би будувати гарне українське життя. До таких належать двоє наших випускників — Філіп Вербовський та Роман Козар». Директор школи Левко Миронович Закопець, урочисто відкриваючи дошки зняттям полотнища, подякував родичам, що виховали таких добрих і мужніх синів.

«Директор і багато вчителів, які зараз тут присутні, пам’ятають, що мій Філіп був знаменитістю, — сказала пані Ольга Вербовська, мати героя. – Він багато робив у школі і доброго, і… різного. Він був хорошим музикантом, але з 2015-го пішов воювати, оскільки був надзвичайно патріотичним. Попри те, що був життєрадісний, світлий і веселий, дуже хотів жити». Мати іншого героя Романа Козара теж поділилась своїми спогадами. «У мого Романа було дуже багато друзів, бо він був надзвичайно приязний. У музичному ліцеї імені Соломії Крушельницької він провів найкращі роки свого життя. Любив однокласників, шанував вчителів. Тут формувався його світогляд. Коли почалася повномасштабна війна, мій Роман пішов добровольцем. Спочатку його у військкоматі не взяли, лише через місяць прийшла повістка… Роман воював на херсонському напрямку. Розповідав, як радо їх зустрічало там населення… Загинув Роман миттєво від ворожого дрона у районі населеного пункту Вербове. Я дякую керівництву школи, що увічнили пам’ять про мого сина».

Після відкриття пам’ятних таблиць відбувся концерт учнів ліцею, які навчаються на різних спеціальностях. Сумний концерт.