Девальвація рубля і зростання цін на зовнішніх ринках спровокували брак борошна всередині Росії. Чиновники спочатку заперечували наявність проблеми, а потім заявили про необхідність обмежити вивезення сировини з країни.

Як пише «Новая газета», з першого квітня Мінсільгосп пропонує ввести квоту на експорт ряду зернових культур.

«З метою підтримки стабільності на продовольчому ринку Російської Федерації та країн ЄАЕС в поточних економічних умовах Мінсільгосп Росії підготував ряд заходів, спрямованих на забезпечення внутрішніх потреб в зерні та продуктах його переробки. Зокрема, міністерством за участю найбільших вітчизняних експортерів зерна розроблений обмежувальний механізм квотування експорту найбільш важливих для ринку Росії зернових культур: пшениці, кукурудзи, ячменю та жита», - заявили в міністерстві 27 березня.

Двома днями раніше Російський союз борошномельних і круп'яних підприємств опублікував офіційне звернення до влади країни, в якому попередив про кризу, що насувається в галузі.

«На тлі загальної кризи і падіння курсу рубля фінансове становище більшості підприємств галузі стрімко погіршується, - йдеться в листі президента союзу Аркадія Гуревича голові Мінсільгоспу Дмитру Патрушева. - Найбільші регіональні виробники борошна, незважаючи на високий урожай минулого року, мають запас сировини на рівні всього лише 2-3 тижнів».

Всьому виною – висока вартість зерна на зовнішніх ринках. В очікуванні кращої ціни продавці зерна стали притримувати товар, і його вартість на внутрішньому ринку зросла. А хлібозаводи, пов'язані соціальними зобов'язаннями щодо збереження ціни на хліб, не можуть купувати дороге борошно.

Мірошники попередили, що при таких цінах на зерно (близько 15 тисяч рублів за тонну) і борошно (приблизно 17 тисяч рублів за тонну) млини на кожній тонні зазнають збитків до 4 тисяч рублів. З 2017-го вони позбавлені доступу до пільгового кредитування та вже третій рік, за словами Гуревича, ледве зводять кінці з кінцями.

Тривожни лист борошномелів у Мінсільгоспі побачили і на наступний день відповіли, що запасів зерна в країні - 36 млн тонн, це на 1,4 млн тонн більше, ніж роком раніше. Тому ні про який дефіцит сировини мови бути не може і зростати в ціні йому нікуди.

«Поточних запасів достатньо для задоволення внутрішнього попиту. Значні обсяги зерна на російському ринку є стримуючим фактором для подальшого зростання цін, в зв'язку з чим Мінсільгосп очікує стабілізації цінової ситуації найближчим часом», - йдеться в заяві Мінсільгоспу РФ від 26 березня.

Але одночасно з цим у відомстві попередили, що враховують «поточну економічну ситуацію в умовах пандемії коронавируса» і готують «пропозиції, спрямовані на збереження стабільності на внутрішньому продовольчому ринку і забезпечення продбезпеки Росії».

Останній раз Росія оголошувала ембарго на вивіз зерна в 2010 році, коли після надзвичайно посушливого літа було зібрано всього 65 млн тонн при необхідному внутрішньому споживанні в 75-77 млн тонн.

З урахуванням перехідних залишків в обсязі 25 млн тонн тоді країні вдалося уникнути негативних наслідків неврожаю.

Однак введення ембарго стало неприємним сюрпризом для сільгоспвиробників, оскільки вони втратили експортну виручку і були змушені скорегувати свої інвестиційні плани. Не виправдалися і очікування чиновників, які вважали, що залишки фуражного зерна допоможуть знизити ціну кормів для тваринництва.

У 2019 Росія, за даними Росстату, зібрала 120,6 млн тонн зерна. Експерти планували, що за підсумками 2019/2020 сільськогосподарського року (до 1 липня 2020 року) на експорт буде відправлено від 40 до 42 млн тонн зерна, включаючи 37 мільйонів тонн пшениці. За даними порталу zerno.ru, з початку сезону по 19 березня Росія експортувала 31,4 млн тонн зерна, що на 13,3% менше, ніж за аналогічний період минулого сезону.

Обсяг тимчасової квоти на експорт ряду зернових культур з Росії, яку пропонує ввести Мінсільгосп, може скласти 7 млн тонн і продовжитися до кінця червня.

Тим часом про дефіцит сировини повідомляють і виробники олії. Вартість олійних на зовнішніх ринках з початку року зросла майже на 20%, до цього додалася девальвація рубля, яка підштовхнула продавців сировини віддавати перевагу експортним операціям, які приносять їм не рублі, а тверду валюту.

Масложировий союз Росії ще 25 березня запропонував Дмитру Патрушеву з 1 квітня заборонити вивезення олійних, щоб стабілізувати ринок. Мінсільгосп поки ніяк не відповів на цю пропозицію, але представники галузі заявляють, що почали відчувати серйозні перешкоди при оформленні масла і насіння на експорт.

«Ми отримали підтвердження того, що компанії не можуть отримати фітосанітарні сертифікати для соняшника, ріпаку та пшениці, - розповів журналістам директор компанії «Совекон» Андрій Сизов. - Сертифікати потрібні для проходження митниці. Немає сертифікату - немає експорту. Попереду - величезні збитки бізнесу і зрив виконання контрактів».

Leopolis.news