Українці у ХХ сторіччі пережили три Голодомори: 1921-1923, 1932-1933 і голод 1946-1947 років. Наймасштабнішим був голод 1932-1933 років – саме його називають геноцидом українського народу, здійсненим сталінським режимом.

Голодомору передувала насильницька колективізація сільських господарств, «розкуркулення» селян, хлібозаготівельна кампанія, масовий терор на селі. Терор голодом, що діяв в Україні протягом 22-ох місяців, – це свідома і цілеспрямована політика сталінського уряду, стратегія і тактика якої виконувалася починаючи з 1928 року. Ця карально-репресивна акція була спрямована на упокорення українського селянства, знищення самостійних селянських господарств – соціально-економічних підвалин української нації.

Після тотальних репресій щодо української інтелігенції та духівництва жертвами тодішньої влади стали селяни.

Масовому голоду в Україні передувала низка подій. Зокрема, 18 листопада 1932 року вийшла постанова ЦК КП(б)У «Про заходи щодо посилення хлібозаготівель», яка передбачала покарання за невиконання планів заготівлі зерна – сільські господарства каралися натуральними штрафами, тобто конфіскацією 15-місячної норми м’яса. Згодом до переліку компенсаційних харчів додали картоплю і сало, наприкінці року – продукти тривалого зберігання. Окрім того, видана цього ж дня постанова «Про ліквідацію контрреволюційних гнізд та розгром куркульських груп» дозволяла відбирати у селян хліб за статтею «контрреволюційні злочини».

Вже за кілька днів, 26 листопада, вийшов наказ наркома юстиції і генерального прокурора УРСР, в якому наголошувалося, що «репресії є одним з потужних засобів подолання класового спротиву хлібозаготівлі». Таким чином, штучно створений голод став добре продуманою та ретельно замаскованою каральною операцією.

Передусім в українських селян забрали вирощене ними зерно, а потім численними натуральними штрафами та обшуками позбавили останніх запасів продовольства. У грудні 1932 року у 82-ох районах України була заборонена торгівля продуктами, також припинилося постачання промислових товарів. На початку 1933 року селян позбавили останніх надій на порятунок, заборонивши виїзд з охопленої голодом України. Залишившись без хліба, селянські сім’ї вживали у їжу різні сурогати: кукурудзяні качани і стебла, просіяне лушпиння, сушену солому, гнилі кавуни і буряки, картопляне лушпиння, стручки акації, товчену кору і листя дерев.

Терор голодом, що тривав в Україні протягом 22-х місяців, забрав, за офіційними даними, близько 4 млн життів.

Упродовж десятиліть тема Голодомору була табуйованою. За комуністичного режиму навіть говорити про голод тих років було суворо заборонено. Дослідження цієї трагедії розпочалися лише наприкінці 80-их років минулого століття.

Відповідно до Закону «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні», ухваленого 28 листопада 2006 року, голод 1932-1933 років є актом геноциду українського народу, а його «публічне заперечення… визнається наругою над пам’яттю мільйонів жертв Голодомору, приниженням гідності Українського народу і є протиправним».

Постановою Апеляційного суду Києва від 13 січня 2010 року радянських очільників – Йосипа Сталіна, В'ячеслава Молотова, Лазаря Кагановича, Павла Постишева, Станіслава Косіора, Власа Чубаря, Менделя Хатаєвича, визнано винними в організації Голодомору в Україні.

Верховна Рада 22 листопада 2023 року ухвалила заяву у зв’язку з 90-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років в Україні та знову закликала міжнародні організації і парламенти держав світу визнати його геноцидом українського народу.

На сьогодні 27 країн визнали Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу.

Крім того, 55 держав-членів ООН підписали Декларацію до дев’яностих роковин Голодомору 1932-1933 років в Україні, ініційовану українською делегацією.

Нині, через 90 років після трагедії, Росія продовжує чинити геноцид проти українців, одночасно влаштовуючи голодомор у країнах Африки шляхом блокади експорту українського зерна.

За традицією, цього дня українці запалюють у своїх оселях свічку пам'яті на вшанування загиблих від штучного голоду.

Президент України Володимир Зеленський також записав відеозвернення до українців у річницю Дня пам'яті жертв Голодомору.

«Нас прагнули упокорити, замордувати, винищити. Не змогли. Від нас хотіли приховати правду й замовчати страшні злочини. Не змогли. Нас хотіли заплутати, ввести в оману, зробити так, щоб ми не вірили, не пам’ятали, а тому пробачили. Не змогли. І сьогодні з глибоким сумом і повагою ми вшановуємо пам’ять про мільйони наших людей – мільйони жертв голодоморів.

Трагедія, через яку сьогодні ми плачемо й мовчимо – так тихо, що це має чути весь світ. Так звучить український біль.

Ми дякуємо всім державам, які обрали справедливість, визнали її офіційно – визнали Голодомор злочином проти людей, проти України. Усім, хто називає речі своїми іменами.

Світ має об’єднатись і засудити злочини минулого. Світ має об’єднатись і зупинити злочини сьогодення.

Зло не було зупинене, не було спокуте. Зараз ми його зупиняємо. Україна вистоїть. Україна не згасне. Україна збереже себе і правду», – сказав у зверненні Зеленський.

Підготувала Ольга Балух, Leopolis.news