23.04.2025
Нам заборонили називати раба Рабом, бо усіх рабів переконали, що вони вільні. Так – це класична диктатура! ДОБРОВІЛЬНА! У кожному поколінні є втрачені коліна. Це люди, які знову і знову намагаються повернутись до Єгипту. Люди, які змушують себе повірити у все що завгодно, поки їх це влаштовує.
Рядки, які ви прочитаєте, не про віру, а про щось інше: про ЦЕ, могутнє ЦЕ, яке сильніше від віри лише тому, що може задовільнити наше людське ХОЧУ і виправдати людське МУШУ.
Стати розумним – аби бути вільним; побороти бажання – аби виникла необхідність пустити коріння, здатне втримати високий стовбур. Так робили наші предки, так поставали нації, так будувались держави. Але зараз все не так. Праведність не підіймає більше людину, а беззаконня та безсоромність стали новою релігією. Якості, якими ми захоплюємося в державі – справедливість, закон, право, правда – усі вони забезпечують неуспіх у нашій системі. Ті ж риси, які ми вважаємо мерзенними – брехня, корупція, жадібність, спрага наживи, своєкорисливість – все це, навпаки, гарантує успіх. Людей захоплює перший набір, але користуватися вони люблять плодами другого. Людина страждає не через помилку, а через неспроможність визнати її. Свобода слова стала історією брехні.
Ми – вільні люди. Від кого захочемо – від того і залежимо. Наше рабство це не відсутність свободи – це така нова свобода! Розбещений розум грішить непомітно, зате кається не по-справжньому, а на показ, залишаючись при цьому невільним.
Мойсей не зміг переконати жодного раба, а вільних не потрібно було й переконувати. Вони самі все розуміли. Розуміли, що в кожному поколінні кожна людина повинна відчувати, що саме вона вийшла з рабства Єгипетського. Бо той, хто довіряє владу смішним дурням, владою дурнем буде призначений і пропаде. Назавжди.
Багато хто помиляється, думаючи, що в пеклі буде також весело, як і на шляху до пекла. Людина, яка знаходить виправдання своїй дурості, повторює її знову і знову. Прокляття нашого часу: найбільші вороги народу – дрібні уми дрібних людей.