23.04.2025
Я не знаю чим вимірюється людська гідність, але на 100 відсотків впевнений, що не грішми.
Не знаю чому дивишся на людей – а вони не люди…
Чому під маскою пристойності вже немає достойності.
Чому закони пишуть надруковані купюри.
Чому за підлість приходить нагорода, а не розплата.
Чому сміливі гинуть, а хитрі виживають.
Чому і ліві і праві стають заручниками лукавих.
Чому переконують силою логіки того, хто розуміє лише логіку сили.
Чому жадібні ніби все “віддають”, а бідні ніколи не мають.
Чому грішні радіють, коли праведники німіють.
Чому слабкий не той, хто робить помилки, а той, хто не робить висновків.
Чому слово мораль – стало звучати аморально.
Чому те, що мучить вже нікого не учить.
Чому серце завжди праве, а болить завжди зліва.
Чому кара минає негідника, а знаходить невинного.
Чому ганебно придбане – ганебно множиться.
Чому ті, хто заслуговує на другий шанс не мають і першого.
Диявол не спокушав Адама і Єву вбивати, красти чи брехати. Все в чому він спокушав їх – це поставити під сумнів слово Боже, не питаючи ЧОМУ!
Пильнуємо: його тактика не змінилася. Найненависніша з усіх людських бід – знати правильні питання, але не мати влади над відповідями.