НЕ ЧЕКАЙТЕ НІ ВІД КОГО ПРАВДИ – ВЧІТЬСЯ БАЧИТИ ЇЇ САМІ | Блог Олега Филика

         Насправді жити за межею розуму – не страшно. Просто потрібно вибрати правильну сторону, бо розум – це завжди слуга людини, але ніколи не її раб. Якщо вас намагаються переконати в протилежному, то добре придивіться – навіщо і кому ви такі будете потрібні. Адже біженці від війни чи зі своєї країни – це ще не біда. Куди гірші втікачі від свого розуму і від свого часу. 

          За кожною недумаючою людиною завжди ховаються чужі очі і руки, які за всім доглядають. Бо чужі руки завжди були найкращим способом догляду за своїми.

         Українські руки сьогодні потрібні всьому світові, а українські мізки – лише Україні. 

         Коли ви дивитеся на божевільного ви бачите лише відображення власного знання, що він – божевільний, а це означає, що ви вже не бачите самої людини, самого носія божевілля. Досить було комусь у правильний момент добре продуманим чином підказати – а насправді нав’язати – вам те саме божевілля. Це, як в опитуванні громадської думки, – завжди питають не тих людей. Тобто тих – у кого думки просто немає. А тих, у кого вона є, ніхто давно нічого в цій країні не питає. Їх винищують і вбивають. 

         Адже аби керувати країною без політичної культури, правової свідомості та інституту репутації – багато розуму не треба. Треба лише раз на п’ять років навчити бездумно заспівати: коровай, коровай, кого хочеш – обирай. Тільки обрати – а потім на сухарях спробувати дожити до наступного веселого приспіву….

Олег ФИЛИК, доктор філософії з політичних наук