logo
23/11
22/11
... 3
5 ...

У Бродах комунальники сплюндрували історичний столітній цвинтар

05-02-2024 09:104697

У Бродах комунальники сплюндрували історичний столітній цвинтар
Фото: автора

Минулого тижня, працюючи над розширенням території центрального міського кладовища у Бродах, працівники комунального підприємства «Броди» сплюндрували вагому ділянку столітнього історичного цвинтаря.

Про це вперше повідомила депутатка Бродівської міської ради Ольга Кравчук на свій фейсбук сторінці, продемонструвавши відеозапис та низку світлин з місця так званого «благоустрою цвинтаря» місцевими комунальниками. На них видно порізані дерева,  вирви з-під пеньків чи кущів, сплюндровані важкою технікою старовинні кам’яні хрести тощо.

Не забарилася й реакція очільника КП «Броди» Юрія Кукулки на публікацію депутатки Ольги Кравчук. У своєму виступі перед камерами місцевих комунальних ЗМІ Бродівської міської ради він наголосив, що квартал цвинтаря, який розчищали, межує із кварталом з історичними похованнями й, відтак, було прийнято рішення додатково розчистити хащі між старими історичними похованнями.

«В результаті того, що вирізали всі хащі і чагарники, було знайдено повалені, похилені хрести невідомих поховань», – зазначив очільник бродівських комунальників у коментарях місцевій ТРК.

Насправді, яка стверджують бродівчани, рідні яких покояться на ділянці поруч з «польським цвинтарем» (так його завжди називали старожили міста Броди – авт.), невеличкі кам’яні хрести, які, за словами пана Кукулки, повалені й похилені та були раптом виявлені комунальниками під час розчищення ділянки, добре виднілися в хащах на цій території навіть у літку, коли багато зелені.

За словами професійного історика, директора Бродівського історико-краєзнавчого музею Василя Стрільчука, ця ділянка не є «польським цвинтарем». Це поховання 1914-1920 років і в їх числі, окрім польських, є поховання українські, російські, австро-угорські і, навіть, більшовицькі. Також історик наголосив, що цей цвинтар був впорядкований, очевидно, не раніше кінця 1920-х, а можливо у 1930-х роках. У період Другої Речі Посполитої діяло Товариство опіки над військовими похованнями, яке мало представництва у всіх повітах. Вони впорядковували військові цвинтарі Першої світової війни, українсько-польської (українці мали своє товариство) та радянсько-польської воєн. На його територію було перенесено поодинокі могили з лісів, полів, сіл і зроблено меморіал. Цей цвинтар не має національності, він є міжнаціональний, що зазначено на меморіалі поруч – «незнаному воякові». До речі, деякі могили тут були свого часу ідентифіковані, як от могила чотаря УГА Пилипа Гардзілевича (було знайдено таблицю з підписом).  «Є згадка про ще одну знайдену табличку польського жовніра. Жителі міста згадують про таблички на окремих хрестах, але, на жаль, ніхто не зробив відповідних досліджень. Колись цей військовий цвинтар був Г-подібним у плані.

Історія потребує шанобливого відношення, попри багато різних моментів», – сказав Василь Стрільчук.

Варто зазначити, що військові поховання охороняються законом України.

Михайло ШИШКА, журналіст, спеціально для Leopolis.news