logo
05/11
04/11
03/11
02/11
01/11
... 3
5 ...

Між обіцянками та дійсністю: 5 років правління Зеленського

06-03-2024 11:474437

Між обіцянками та дійсністю: 5 років правління Зеленського
Фото: УНІАН

Добігає кінця п’ятирічний президентський термін Володимира Зеленського. Відповідно до статті 103 Конституції України Президент України обирається строком на п’ять років. І перший тур виборів мав би відбутися уже за декілька тижнів – 31 березня. Однак через воєнний стан чергові вибори поки не можливі. Але, безсумнівно, доцільно підвести підсумки правління політика, який обіцяв системні зміни і на якого народ покладав надзвичайно великі сподівання.

 

Не обдурить той, хто нічого не обіцяв

Найбільшою складністю в оцінці виконання передвиборчих обіцянок Зеленського є те, що колишній актор майже нічого конкретного своїм виборцям не обіцяв. Обрання Зеленського можна порівняти з Будапештським меморандумом – загальні декларації і нічого конкретного. Однак 73% українських виборців проголосували за політика, вкладаючи власний зміст у його розпливчасту передвиборчу програму. Головним козирем політичної платформи Зеленського став серіал «Слуга народу», в котрому він зіграв роль чесного вчителя, який бореться з олігархами. Українцям настільки припала до душі ця весела та наївна казка для дорослих, що вони чомусь вирішили, що все показане в серіалі буде втілене в життя новим главою держави.

Секрет політичного успіху Зеленського полягав у підміні реального кандидата художнім персонажем. Дехто з виборців навіть називав перемогу Зеленського «зеленою революцією», наголошуючи, що відбулася грандіозна зміна влади, прихід «нових обличь», усунення впливу олігархів, що за своїм суспільним значенням можна порівнювати лише з революцією.

Але окрім серіалу команда Зеленського випустила серію білбордів, наповнених загальними фразами в стилі «Кінець епохи бідності» та «Весна прийде – саджати будемо!». Показово, що ці білборди були без жодного підпису Зеленського чи зазначення його партії, а лише натякали виборцю на свою приналежність характерним зеленим кольором. І навіть попри те, що фраза «саджати будемо» могла стосуватися посівної кампанії, українцям хотілося в цьому натяку бачити арешти корумпованих чиновників. 

«Не судіть його суворо, йому не дали зробити»

Проте попри цілеспрямовану розпливчастість Зеленський обіцяв виборцям зміни та реформи, серед яких оголошувалися «кінець епохи кумівства та армійських друзів», «нульова толерантність до корупції», ліквідація президентських кортежів та зарплати вчителям у 4 тис. доларів. Отримавши у 2019 році безпрецедентну довіру українців, парламентську монобільшість та 100% влади в одні руки Зеленський несе й відповідальність за виконання своїх обіцянок.

Через п’ять років президенства очевидно, що свої найгучніші передвиборчі обіцянки, дані напередодні президентських виборів, Зеленський не виконав. Хоча Зеленському суттєво завадили світова пандемія коронавірусу, котра вдарила по економіці, а потім повномасштабна російська агресія. Деякі експерти зазначають, що саме обрання Зеленського стало головною причиною, котра заохотила кремлівського диктатора до вторгнення – кращого моменту слабкості Української держави, аніж комік при владі, годі було й уявити. Путін сприйняв це як шанс, якого завтра може не бути і вирішив діяти. Між іншим, у липні 2019 року Зеленський спростовував звинувачення опонентів у тому, що «буде долар 45 при Зеленському, буде хаос, буде війна. Дивіться, нічого такого не сталося» – констатував гарант.

Але попри соціальні катаклізми, через 5 років виборці мають право вимагати від влади звіту за висловлену довіру. Тим більше, що значну частину дуже конкретних обіцянок Зеленський давав вже після президентської присяги, і частина цих обіцянок може бути проаналізована на предмет виконання.

Не виконані обіцянки Зеленського

1.    Вже після року президентства Зеленський зазначив, що завершити епоху бідності в країні не дозволила світова криза. «Кінець епохи бідності в Україні 21 квітня 2019 року стовідсотково не настав. Він не може настати, коли криза у світі. Коли ви отримали бідну країну, ви повинні робити кроки, повинні її змінювати, і це буде, ми боремося за це. У нас немає просто так грошей, вони не падають з неба», – виправдовувався президент.

2.    Найгучнішою проваленою обіцянкою Зеленського була добровільна відставка в разі порушення закону. Вже в перші роки каденції президент декілька разів порушив закон, вчасно не надавши інформацію про суттєві зміни в майновому стані, незаконно надав держохорону Андрію Богдану, коли той керував ОПУ і незаконно скасував призначення члена Нацради з питань телебачення і радіомовлення. Петицію із закликом піти у відставку Зеленський проігнорував, пояснивши, що цю обіцянку вирвали з контексту розмови про неприпустимість існування корупційних схем в управлінні державою. І навіть після скандалу із закупівлями Міноборони, зокрема з яйцями по 17 грн за штуку, Зеленський тривалий час ігнорував заклики журналістів-розслідувачів і місяцями не звільняв винних.

3.    Напередодні виборів Зеленський пообіцяв, що першим його законопроєктом стане проєкт закону «Про народовладдя», однак першим законопроєктом президента Зеленського 22 травня 2019 року стало внесення змін до закону «Про публічні закупівлі».

4.    Зеленський не здійснив обіцяної «першочергової детінізації економіки» і більша частина компаній продовжує приховувати податки, виплачувати зарплати в конвертах або через маніпуляції з ФОПами, внаслідок чого, держбюджет недоотримує мільярди, а Україна простягає руку до міжнародної спільноти.

5.    Зеленський обіцяв, що призначить на посади «нових людей», але главою своєї адміністрації зробив Андрія Богдана – ексзаступника міністра юстиції в уряді Юлії Тимошенко, а перед тим – заступника міністра в уряді Азарова. Одним із заступників глави АП був призначений Руслан Рябошапка, який обіймав посаду заступника міністра юстиції в уряді Яценюка. Радник голови Офісу президента Михайло Подоляк, який виконує роль комунікаційника та антикризового менеджера ОПУ, в минулому працював на команду Януковича як політтехнолог. Найновішим скандалом стало те, що призначений у 2024 році Зеленським на посаду командувача військами Територіальної оборони Ігор Плахута на час Революції Гідності керував Внутрішніми військами під час розгону Майдану. Зеленському варто було одразу чесно сказати виборцям, що його «нові люди» – це колишні чиновники з досвідом, а не водити громадян за носа популістичними обіцянками.

Примітно, що Зеленський обіцяв не призначати родичів, людей без фахових якостей, або ж «товаришів» в органи державної влади, натомість призначив друга-дитинства главою СБУ, а колегу-продюсера – главою Офісу Президента.

6.    У 2019 році Зеленський обіцяв, що економіка України буде зростати на 5-7% ВВП щороку, при тогочасних 3,3%. Але за даними Держстату, падіння ВВП за 2020 рік склало 4,0%. А за даними Мінекономіки, у передвоєнному 2021 році ріст ВВП був на рівні 3,2% – менше, аніж до приходу Зеленського. Пандемію можна вважати непередбачуваними обставинами, але перед тим, як щось обіцяти 40 мільйонній нації варто усвідомлювати динамічність сучасного світу, а не грати на популізмі мас.

7.    8 лютого 2022 року, коли російська армія на українських кордонах розгортала бронетехніку і польові госпіталі з багатотонними запасами крові для майбутніх поранених, боєприпаси заряджалися у стволи, а західні партнери попереджали українську владу про загрозу, Володимир Зеленський обіцяв усім вакцинованим українцям віком 60+ безкоштовні сучасні смартфони і пільговий тариф мобільного інтернету. За словами гаранта, перехід до «держави в смартфоні» ускладнюється тим, що люди похилого віку часто не мають смартфона. А перші смартфони для 8,5 млн пенсіонерів мали роздаватися у квітні 2022 року.

8.    У 2021 році Зеленський обіцяв запустити український космічний супутник, але того року компанія Ілона Маска SpaceX перенесла старт ракети-носія, а коли він врешті стався – супутник «Січ 2-30» перестав нормально функціонувати й «працює в обмеженому режимі» – як скромно заявляють в українському держкосмагенстві.

9.    Зеленський запевняв, що наприкінці серпня 2021 року Україна увійде в режим «paperless» – більше жодних паперів для державних органів. Ніхто не зможе вимагати від громадян папірці або довідки для надання державних послуг». Українська «Дія» стала суттєвим полегшенням для громадян, але до режиму «без паперів» українцям ще дуже далеко.

10. Зеленський помпезно пообіцяв, що заради кортежів президента не будуть перекривати дороги і взагалі з кортежами буде покінчено. Брехливість такої обіцянки для президента воюючої країни була аж надто очевидною маніпуляцією, якою Зеленському не варто було б баламутити народні маси, а потрібно чесно сказати, що безпека глави держави за умов АТО і повномасштабного вторгнення є важливою, особливо, коли нашим ворогом є Росія.

11. Зеленський не оминув спокуси зіграти на болючій для народу темі й пообіцяв, що комунальні тарифи не лише не будуть зростати, але й будуть знижені вдвічі. Проте тарифи не знизилися, а зросли. А як спосіб частково приховати зростання цін, влада розділила тариф і ввела додаткову платню за транспортування газу.

12. Зеленський запевняв, що не буде закривати телеканали, але окрім необхідного для держави закриття медведчуківських пропагандистських рупорів, під привидом «нарцисизму» закрив проукраїнські опозиційні канали. Це стало вагомим закидом західних політиків щодо загроз свободи слова в Україні.

13. Напередодні виборів Зеленський пообіцяв підняти вчителям зарплати до $4 тис., що вже тоді виглядало фантастичним популізмом. Через 5 років правління Зеленського середньомісячна зарплата молодого вчителя без стажу становить 10,5 тис. грн, а вчителя вищої категорії – 14,4 тис. грн. А поки педагоги марно очікували обіцяних грошей, поставлений Зеленським міністр Шкарлет заявив, що в майбутньому президентському університеті деякі викладачі отримуватимуть 4 тис. доларів, але то буде не для всіх.

14. Крім цього, Зеленський обіцяв, що під час його президентства не буде жодного тиску на суддів, анонсував у 2020 році амністію капіталів, будівництво сотень шкіл, доріг та стадіонів. Але ці обіцянки залишилися лише красивими словами і жодна не була повністю виконана. 

Виконані обіцянки президента

Однак частину обіцяного Зеленський реалізував, хоча переважна більшість виконаних обіцянок стосується періоду, коли гарант вже був змушений слідкувати за своїми словами і не обіцяти неможливого.

1. Зокрема, Зеленський пообіцяв підвищити заробітну плату військовослужбовців і це дійсно було виконано. Українські воїни тепер мають більш-менш пристойну зарплатню, куди кращу, аніж кілька років тому. Але це й закономірно, адже проігнорувати потреби військових для влади було б катастрофічно.

2. В 2021 році Зеленський пообіцяв збільшити мінімальну зарплату до 6,5 тисячі гривень, що було виконано. А з 2022 року Зеленський анонсував, що лікарі отримуватимуть мінімум 20 тисяч гривень заробітної плати і це також практично було виконано.

3. 25 лютого 2021 року президент пообіцяв побудувати у Маріуполі басейн – і він дійсно був збудований. Якщо він залишився цілим після бомбардувань, у ньому зараз, напевно, плавають росіяни.

4. Зеленський пообіцяв і створив проєкт  «Держава у смартфоні», що суттєво полегшило громадянам взаємодію з бюрократичними установами і навіть зробило Україну прикладом для деяких європейських країн в аспекті діджиталізації. Правда, сучасні технології уможливлюють і викрадення хакерами даних громадян, особливо військовослужбовців.

5. Аналітики видання «Слово і діло» називають виконаною обіцянку Зеленського запровадити в Україні механізм деолігархізації, завдяки якому олігархи будуть позбавлятися можливості впливу на медіа та політику. Через цей закон Порошенко продав корпоративні права на телеканали «Прямий» і «5 канал» новому медіа-холдингу «Вільні медіа», який створили журналісти цих каналів, хоча це й не скасовує впливу експрезидента на ці медіа. А призначення прем’єр-міністром менеджера ахметівського енергетичного підприємства складно назвати деолігархізацією, тому цю обіцянку варто вважати виконаною частково і лише на законодавчому рівні.

6. Зеленський пообіцяв сформувати прозорий ринок землі і землю тепер можна купувати та продавати, але критики вказують на брак прозорості та загрозу монополізації землі великими агрохолдингами.

7. У 2019 році Зеленський обіцяв скасувати депутатську недоторканність і її на юридичному рівні було скасовано. Цим чинний гарант поставив крапку в питанні, котре обіцяли вирішити всі українські президенти. Чимало опозиційних політиків зазначають, що зрушення у цьому напрямку є мізерними і лише декларативними, хоча важливо, що вони все-таки є.

Ідею Володимира Зеленського про «інвестиційних нянь», котрі мали б сприяти приходу іноземного бізнесу в Україну за допомогою інвесторів персональних радників від Кабміну, наразі важко оцінити через війну, яка відлякала інвесторів.

Аналітики видання «Слово і діло» зазначають, що за перші два роки Зеленський дав 647 обіцянок (з урахуванням передвиборчих і програмних), з яких виконав – 184 (28%), провалив – 102, і перебувають процесі реалізації – ще 361. Третина частково виконаних обіцянок – це не найкращий показник, але й не найгірший. Зеленському далеко до образу Голобородька в передвиборчому серіалі, в країні колосальні проблеми з корупцією, через які нам погрожують припинити військову допомогу. Однак не справдилися й слова критиків про те, що за його правління все розвалиться.

Чинний президент та парламент вже перевершили терміни своєї каденції і, можливо, західні партнери тиснутимуть на офіційний Київ щодо проведення виборів та демократичної зміни влади. Адже з існуючими тенденціями, війна може тривати ще як мінімум кілька років і не всім українцям до вподоби правління нелегітимних політиків. Водночас вибори в умовах російських інформаційних атак та ІПСО стануть тригером для хвилі демагогії та можуть привести до влади популістів чи навіть зрадників, котрі обіцятимуть закінчити війну за один день. Українська демократія може не пережити виборів в таких екстремальних умовах, але й подальше перебування влади з протермінованими повноваженням загрожує суспільним невдоволенням та масовими заворушеннями.

Під кінець свого президентського терміну Зеленському потрібно прозвітувати народу за результати своєї праці і знайти оптимальне рішення, як забезпечити легітимність або транзит влади без хаосу передвиборчого популізму в умовах боротьби країни за виживання.

Валерій Майданюк, політолог для Leopolis.news