logo
28/11
27/11
3 ...

Вшанували пам’ять педагога, краєзнавця, історика, літератора, художника Тадея Дмитрасевича з Судової Вишні

28-05-2024 20:241185

Вшанували пам’ять педагога, краєзнавця, історика, літератора, художника Тадея Дмитрасевича з Судової Вишні
Фото: з відкритих джерел

У музеї-садибі родини Антоничів у Бортятині (Судововишнянська ТГ) пройшла музейна вітальня «Життя і творчість Вчителя Тадея Дмитрасевича». Учнівська молодь познайомилася з творчим доробком педагога, непересічної особистості Судововишнянщини Тадея Антоновича Дмитрасевича.

Народився Тадей Дмитрасевич 27 травня 1906 р. в с. Дмитровичі біля Судової Вишні в інтелігентній сім’ї. Він походив з родини галицьких учителів-просвітителів, серед яких було й чимало священників. Зберіг сімейну традицію і Тадей Антонович. Навчився в духовній семінарії м. Перемишля. Потім поступив до Львівського університету, на гуманітарно-педагогічний відділ філософського факультету. Студіював латину і греку, в 1930 р. здобув учений ступінь магістра філософії. Вільно володів вісьмома мовами.

З 1939 р. учителював спочатку в рідному селі, а з 1944 р. і до виходу на пенсію – у Судововишнянській середній школі.

Тадей Дмитрасевич належить до тих людей, у яких багатолітня педагогічна діяльність плідно поєднувалась з творчою працею: талановитий краєзнавець, збирач місцевих реліквій і фольклору, історик, ніжний поет і художник, скульптор і графік, фольклорист. У 1960–их роках він організував у школі краєзнавчий гурток, який сприяв проведенню науковцями зі Львова археологічних розкопок городищ на території стародавньої Вишні. Заснував Музей історії міста, якому у 1988 році надано звання народного.

Сьогодні його творчий спадок зібрано у 4-томнику: І том «Благословляю Вишенські стежини…», ІІ том «Душа моя – це струни на бандурі», ІІІ том «Торкніться іскорки вогню мого серця», ІV том «Доземний уклін вам, вишенський Кобзарю» (в якому зібрано спогади про Вчителя).

На творчому вечорі учні Бортятинської школи зачитали його твори, зокрема, уривки з поеми «Ліс богині Лади», поезію «Святий дуб» та «Вишенські легенди».

Галина СОРОКА, для Leopolis.news