Уряд зобов’язав доглядачів підтверджувати те, чого немає у законі про мобілізацію

Про це пише «Судово-юридична газета».

Постанова Кабміну №560, що регулює питання переліку документів, якими громадяни мають підтверджувати право на відстрочку, суперечить закону про мобілізацію у низці норм. Про це раніше заявив член Комітету ВР з нацбезпеки Олександр Федієнко за результатами засідання Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради.

Також про це свідчать численні листи до редакції «Судово-юридичної газети» та петиції, зареєстровані на сайті Президента та Кабміну, якими громадяни просять звернути увагу на суттєві розходження між нормами закону і постановою Кабміну.

Зокрема, громадяни звертають увагу на те, як Уряд «дописав» у постанові 560 стосовно доглядачів норми, які відсутні у законі про мобілізацію.

Так, п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані, зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір’ю (батьком чи матір’ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім’ї, які зобов’язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду.

Вочевидь, сама норма закону сформульована досить складно, що навряд чи дозволяє з першого прочитання зрозуміти, які ж саме документи вимагаються від особи.

Втім, якщо придивитися більш уважно, то законодавець об’єднав у цьому пункті 9 дві ситуації, за яких особа отримає право на відстрочку.

У першій ситуації йдеться про те, що має право на відстрочку військовозобов’язаний, який зайнятий постійним доглядом за хворою дружиною чи хворою дитиною чи хворим своїм батьком чи хворою своєю матір’ю, які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії потребують постійного догляду.

Отже, потрібен висновок МСЕК чи ЛКК, які встановлюють факт необхідності постійного догляду. Будь-яких інших умов закон не встановлює.

У другій ситуації йдеться про те, що військовозобов’язаний доглядає не за своїми, а за хворим батьком чи матір’ю дружини. Відповідно, крім висновку МСЕК чи ЛКК, йому знадобиться також підтвердження відсутності інших працездатних членів родини, які б за ними доглядали.

Що дописав Уряд

Кабмін у постанові 560 встановив, що особи, які здійснюють догляд за хворою дружиною, дитиною, своїми батьками повинні доводити те, що у них немає інших працездатних членів родини, які можуть здійснювати такий догляд. Цього, як вже було зазначено вище, законом не передбачено.

Так, у Додатку 5 до порядку навпроти категорії, визначеної згаданим п. 9, Уряд встановив наступний перелік документів:

для особи, яка зайнята доглядом:

- документи, що підтверджують родинні зв’язки,

- документи, що підтверджують неможливість здійснення догляду іншим працездатним членом сім’ї, який зобов’язаний здійснювати догляд (висновок медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про потребу іншого працездатного члена сім’ї в постійному догляді, довідка про смерть такого члена сім’ї, або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім, або рішення суду про оголошення померлим, або витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин),

- документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд, або акт про встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду) (додаток 8), у якому зазначаються відомості про наявність (відсутність) інших працездатних членів сім’ї, які могли б здійснювати такий догляд;

для особи, яка потребує догляду, - довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про потребу в постійному догляді.

Як видно з цього переліку, доглядачам, які визначені п. 9, доведеться доводити також те, що відсутні інші працездатні члени родини, які можуть доглядати за хворою дружиною, дитиною чи власними батьками такого доглядача.

Хоча відповідно до п. 9 ч. 2 статті 23 Закону про мобілізацію існує чітке розмежування: особа, яка зайнята постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми хворим батьком/ матір'ю не має доводити відсутність інших працездатних членів сім'ї, які зобов’язані та можуть здійснювати за ними догляд. Така необхідність (доведення відсутності інших працездатних членів сім’ї, які зобов’язані та можуть здійснювати за ними догляд) виникає по постійному догляду лише за батьком чи матір’ю дружини.

Також Уряд увів окремий пункт 61 до постанови №560.

Цим пунктом він вирішив взагалі об’єднати усіх доглядачів (які визначені у пунктах 9, 13, 14 ч. 1 статті 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію») і встановити, що усі вони повинні звернутися до ТЦК з заявою, до якої додати заяву особи, яка потребує догляду «про підтвердження відсутності інших осіб, які не є військовозобов’язаними та відповідно до закону зобов’язані її утримувати (чоловік/дружина, працездатні діти), чи інших працездатних членів сім’ї, які зобов’язані та можуть здійснювати постійний догляд».

Аналогічно у Додатку 8 до постанови 560 Уряд вирішив, що громадяни мають ще довести відсутність інших осіб, які можуть здійснювати постійний догляд або ж неможливості здійснення постійного догляду членами сім’ї.

Чого, знов-таки, у законі немає. Адже, якби законодавець хотів об’єднати усіх доглядачів «під один гребінець», мабуть, він би не розділяв регулювання механізму відстрочки окремими пунктами.

З приводу таких суперечностей громадяни вже зареєстрували на сайті Президента відповідну петицію.