logo
01/06
30/05
28/05
21/05
15/05
13/05
07/05
03/05
02/05
01/05
30/04
... 3
5 ...

Аспірантура як лазівка для ухилянтів. Що говорить Конституція про нацбезпеку і право на освіту?

02-07-2024 14:371680

Аспірантура як лазівка для ухилянтів. Що говорить Конституція про нацбезпеку і право на освіту?
Фото: Главком

Міносвіти своїм внутрішнім наказом закриває лазівку для ухилянтів. Але чи законно це? У розпал вступної кампанії розгорівся скандал і стосується він аспірантури. Міністр освіти Оксен Лісовий заявив, що контрактної форми навчання в цьому році не буде. Така заява прозвучала увечері того дня, коли перші абітурієнти складали вступний іспит. Тобто, правила гри змінилися вже під час самої гри /Главком/

Дійсно, зараз навчання на аспірантурі дає право на відстрочку і для декого є способом уникнення від мобілізації. Ініціатива «Голка» писала вже про те, що ТЦК перевантажене роботою саме із відстрочниками.

Коли парламент розглядав законопроєкт (10449) щодо правил мобілізації, велися жваві дискусії, чи залишати право на відстрочку усім аспірантам, чи лише бюджетникам. Але розгляд понад 4000 правок забрав час і більшість з них так і не врахували. 

Що стосується аспірантури, то народні депутати проголосували за те, щоб право на відстрочку залишили аспірантам на денній формі навчання – контрактникам і бюджетникам. 

Зараз же Міносвіти своїм внутрішнім наказом фактично закриває цю лазівку для контрактників, аргументуючи це боротьбою з ухилянтами та обов’язком виконання громадянами своїх конституційних обов’язків. 

На 28-му річницю прийняття Конституції, громадська ініціатива «Голка» з’ясовувала, що про це все говорить Основний закон, який визначає не лише права та обов’язки громадян, а й повноваження законодавчої та виконавчої гілок влади.

Конституційні права та війна

З початку повномасштабного вторгнення президент своїм указом встановив, що на період дії воєнного стану можуть обмежуватися основоположні конституційні права і свободи людини, такі як право на свободу пересування, невтручання в особисте життя, недоторканість житла, приватну власність, вільну підприємницьку діяльність та навіть освіту.

Також Україна надіслала повідомлення до Ради Європи зі схожою інформацією щодо відступу нашої держави від ряду зобов’язань за Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

І якщо на це повідомлення взимку 2022 року уваги ніхто не звернув, то у квітні 2024 року аналогічне повідомлення сколихнуло суспільство та викликало жваве обговорення.

Міністр юстиції Денис Малюська тоді заявив: «Повідомлення про можливість застосування обмежень певних прав ми дійсно надіслали практично одразу після запровадження воєнного стану у 2022 році – це частина наших міжнародних зобов’язань (подібні повідомлення надсилаються ще з 2015 року)».

Після заяви міністра вже й сам Мін'юст вийшов із роз’ясненням, в якому йшлося про те що «країна у квітні НЕ призупинила захист, а якраз навпаки – переглянула та забрала застереження щодо обмеження певного набору прав».

Тобто зараз конституційні права не обмежені, але вони можуть обмежуватися в конкретних випадках. Проте кожне таке обмеження потрібно розглядати індивідуально та з позиції балансу між шкодою від його запровадження та шкодою, яка може виникнути, якщо таке право не обмежити.

«Рекорд усіх рекордів» і Конституція

Зовсім нещодавно, міністр освіти Оксен Лісовий заявив у себе на сторінці у Фейсбуці: «Жага до знань – це чудово. Фіктивне навчання – ні. Тож змінюємо правила вступу на аспірантуру у 2024-му. Отже, єдиний вступний іспит залишається. Прохідний бал в частині тесту загальної навчальної компетенції – 160. І ця частина є обовʼязковою для допуску до вступних випробувань закладу чи установи. Наступне – вступити на контракт до аспірантури можна буде лише на заочну або вечірню форми, які не дають право на відстрочку».

З’явився цей допис увечері того дня, як перші цьогорічні абітурієнти вийшли з аудиторій, в яких складали єдиний вступний іспит, за результатами якого вони в майбутньому мають вступати до вишів. 

Міносвіти не вперше змінює правила гри під час вступної кампанії. На початку червня відомство оновило порядок прийому на навчання в аспірантурі, зазначивши: «На навчання для здобуття ступеня доктора філософії / доктора мистецтва умовою допуску є успішне складання єдиного вступного іспиту у 2024 році з оцінкою за кожний з його компонентів не менше ніж 150 балів». А до цього прохідним було 130 балів.

Також у своєму дописі міністр Лісовий дає таку статистику: «До початку повномасштабної війни щороку на аспірантуру (і бюджет, і контракт) вступали близько 7-8 тис. людей. Вступали на підставі іспитів безпосередньо у закладах вищої освіти та наукових установах. Цього року ми запровадили обов’язковий тест для вступу до аспірантури –  єдиний вступний іспит. Його також складають і майбутні магістри. І ось, у 2024-му, для складання іспиту всього зареєструвалися 246 189 осіб. 79% з них — це чоловіки, серед яких майже половина претендує на вступ до аспірантури. А якщо конкретніше — 91 561 особа призовного віку. Рекорд всіх рекордів».

Ця статистика явно маніпулятивна, оскільки в першій частині допису приводиться кількість осіб, які вступали на аспірантуру, а в другій – кількість охочих вступити.

Для справедливого порівняння потрібно було б порівнювати саме кількість тих, хто подавав документи для вступу у попередні роки, а не тільки тих, хто вступив. 

Але тенденція до збільшення кількості аспірантів дійсно є. Згідно зі статистикою, у 2022 році до аспірантури вступили 13386 осіб, а у 2023 році - 18451 осіб. 

Раніше норму, якою пропонувалося відібрати у аспірантів, які навчаються на контракті, права на відстрочку, вже хотіли прибрати із закону про мобілізацію. Проте такі зміни не були схвалені народними депутатами. 

«Кожен має право на освіту. Держава забезпечує доступність і безоплатність освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток освіти, різних форм навчання; надання стипендій та пільг учням і студентам. Громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі».

Отже, основним законом гарантується право кожного на освіту, в тому числі на її безоплатне здобуття. Разом з цим Конституція встановлює випадки, коли це право може бути припинено.

Як свої дії пояснює Міносвіти?

Міносвіти вважає, що протягом воєнного стану воно може змінювати правила гри під час вступу. Про це зокрема йдуться у повідомленні на сайті відомства: «Спеціальний наказ виданий на базі особливих повноважень Міністерства освіти і науки України на період дії воєнного стану». 

Але за Законом «Про освіту», профільне міністерство може видавати накази лише з питань створення безпечного освітнього середовища, організації здобуття освіти, освітнього процесу та з інших питань у сфері освіти і науки, не врегульованих законом в умовах воєнного стану. Інше не передбачено.

Однак процес вступу на навчання до аспірантури повністю врегульований законодавством і змінювати посеред вступної кампанії правила – це не повноваження Міністерства освіти і науки.

До того ж прийняття таких обмежень впливають на права й інших осіб, які не є військовозобов’язаними. І це може мати негативні наслідки.

При виборі куди вступати погляди молоді можуть спрямуватися в сторону закордонних вишів, які таких обмежень не встановлюють. Відповідно за кордоном виші будуть заробляти, а наші університети будуть позбавлені такої можливості.

Студент, який бажав вступити на магістратуру чи аспірантуру в Україні, тепер може задуматися, куди ж саме йому вступати.

Міносвіти агрументує прийняті обмеження необхідністю виконання конституційного обов’язку із захисту незалежності та територіальної цілісності України. 

Аналогічна позиція і у Мін’юсту. Так, міністр юстиції Денис Малюська зазначав, що в українській політиці тези про неконституційність ніколи не можна сприймати буквально: «Вони не про суперечність якимось нормам, вони як правило означають фразу  «щось мені це не подобається». От замість цього кажуть – «це не конституційно». Як правило обґрунтування ніколи не наводиться у таких випадках, і той хто це говорить, як правило, давно не читав Конституцію. А Конституція досить чітка, більшість прав, передбачених Конституцією, дозволяє у воєнний час обмежувати, у тому числі право на майно, право власності і безліч інших прав. Тому це конституційно – теоретично. А практично сказати складніше…»

Безперечно, обов’язок захищати суверенітет та територіальну цілісність України, зараз є найважливішим обов’язком та справою всього народу.

Наказ Міносвіти за своєю суттю може відповідати вимогам часу, але це не повноваження виконавчої гілки влади це регулювати. Для цього є Верховна Рада.

Процедура – це основа верховенства права. І влада країни, коли регулює такі чутливі питання, має розуміти, що держава-агресор на цьому може будувати свої ІПСО й підривати процес мобілізації. 

Юрій Мельник, учасник Громадської ініціативи «Голка»