Педагогічний конфлікт, спровокований конкурсом управління освіти ЛМР

У соціальній мережі на сторінці «Батьківська рада Львівщини» опублікована заява «Батьківської ради СЗШ №96». Батьки занепокоєні, що управління освіти адміністрації міського голови відмовилось підписати строковий трудовий договір із директоркою школи Галиною Михайлик. Згідно зі статтею 52 Закону України «Про освіту» батьки учнів через самоврядування є учасниками освітнього процесу, а згідно із статтею 55 того ж Закону України «Про освіту» батьки мають право брати участь у громадському самоврядуванні закладу освіти, звертатись до органів управління освіти, захищати права та інтереси своїх дітей. Чиновники львівської Ратуші загалом, а посадовці управління освіти зокрема, яким батьки учнів платять заробітку платню через податки, зобов'язані уважно прислухатись до побажань батьків.

Натомість конфлікт у школі довели до скандального протистояння, коли новопризначену директорку гучно і з помпою впроваджували у кабінет директора школи. Можна припустити, що за цією скандальною фазою конфлікту стояв сам міський голова.

Такий висновок напрошується після прочитання статті у виданні «Високий Замок». Журналістка Марія Доротич повідомила: «Телефоную колишній директорці школи Галині Михайлик, яка програла конкурс. Пані Галина підтвердила «ВЗ», що Ярина Нечепурна прийшла в робочий кабінет, ніхто з колективу та батьків учнів їй не блокував вхід. Причому нова директорка прийшла не сама, а у супроводі директорів п’ятдесяти шкіл Львова (нагадаємо, 9 квітня з когорти директорів усіх шкіл створено дві робочі групи для врегулювання кадрового конфлікту). «Виникає питання, що робили директори в нашій школі, адже мали би бути у своїх школах? – каже Галині Михайлик. – На якій юридичній підставі?».

Ба більше, директорський десант ходив школою і під час перерви чіплявся до учнів із питанням, хто із педагогічного колективу школи їм подобається, а хто не подобається, що дуже обурило батьків школи. Здебільшого акцент робився на дві персони – Галину Михайлик і Ярину Нечепурну. Таку «юридичну підставу», так припускаємо, міг дати виключно міський голова. Керівник управління освіти Андрій Закалюк не настільки сміливий і самостійний, аби на власну відповідальність зібрати пів сотні директорів шкіл, відсторонити їх від виконання їхніх посадових обов'язків і скерувати на рейд у СЗШ №96. Хто у Львові міг дати розпорядження, щоби директори шкіл прогуляли свій робочий час? Хто міг дати розпорядження оплатити директорам прогуляні години? Однозначно, що не начальник управління освіти.

Для видання «Твоє місто» Андрій Закалюк розповів, що за результатами конкурсу і рекомендаціями конкурсної комісії Ярину Нечепурну призначили директоркою школи, але фізично її не допускали до робочого місця через спротив батьків і трудового колективу. Посадовець наголосив: «Ми мали кілька робочих груп, але все відбувалося, як правило, через крик. Школа – це складний юридичний і фінансовий механізм. Для того, щоб він функціонував, потрібен директор, щоб учителі та працівники отримували зарплату, а дітей приймали в школу».

Дивно, що два або три десятка педагогів не зуміють прийняти дітей у школу без офіційно призначеного директора. Колектив дорослих громадян спроможний сам обрати собі директора, без директив Андрія Закалюка, і сам сформувати шкільні класи. А найбільше вразив вислів чиновника від освіти: «Школа – це складний юридичний і фінансовий механізм».

Справді? А куди зник соціальний механізм, тобто найголовніше – турбота про учнів? Тому що юридичний і фінансовий механізми – це виключно інструментарій чиновників без належної уваги щодо педагогічно-виховного процесу.

Галина Михайлик повідомила, що з початку 2024 року начальник управління освіти ЛМР узявся готувати у СЗШ №96 вакантне місце директора школи ще до початку конкурсу. Чиновник Закалюк почав виявляти особисту неприязнь до Галини Михайлик, залякувати її та погрожувати їй. Хто у Львові міг нацькувати начальника управління освіти на директора школи?

У майбутньому ми ще повернемось до висвітлення цього конфлікту після завершення судового позову Галини Михайлик до управління освіти. Треба буде приділити більше уваги керівництву управління освіти загалом, а чиновникові Закалюку зокрема, особливо його світоглядно-моральним цінностям.

Судова справа

У львівському окружному адміністративному суді слухають справу «Михайлик проти управління освіти». Справу слухає суддя Ольга Кисильова.

Причиною звернення в суд стало непрофесійне ставлення Андрія Закалюка до своїх посадових обов'язків.  Іншими словами – його фахова непродуктивність. Адже ще в січні 2024 року колектив учителів школи звернувся до управління освіти і запропонував прийти в школу й на місці усунути зародки конфлікту. Ні Андрій Закалюк, ні його ієрархічний патрон Андрій Садовий, не звернули увагу на  колективне клопотання педагогів. Хоча Андрій Садовий нахвалявся, що за все у місті відповідає він, бо тримає руку на пульсі життя територіальної громади Львова. Щоправда від адміністрації Андрія Садового таки прибігли алярмом у школу аж у березні, коли батьки учнів пригрозили, що на знак протесту про чиновницького свавілля перекриють автомобільну трасу на Київ. Андрій Садовий злякався широкого розголосу конфлікту, який у разі блокування траси міг докотитись аж до столиці, однак від затії заміщення директорки школи не відступив. Вважаючи себе великим перцем, він, як завжди, вирішив ламати своїх підлеглих через коліно.

Добре, що конфлікт зі стану стихійного увійшов у правове русло, хоча є тривожні сумніви, чи суддя Кисильова зуміє уважно вивчити справу й винести правове рішення. Такий сумнів зумовлює часткове недбальство у судових документах.

В ухвалі вказано, що представником позивачки Галини Михайлик є Петришин М.П., проте такої особи не вдалось знайти у реєстрі Ради адвокатів Львівської області. Серед п'ятьох адвокатів із прізвищем Петришин нема жодного з ініціалами, які зазначені у судовій хвалі. Переконатись у цьому можна, якщо зазирнути у реєстр львівських адвокатів.

Завдяки списку справ, призначених до розгляду в Львівському окружному адміністративному суді, можемо дізнатись, що адвоката Петришина величати Андрій Михайлович.

У списку призначених справ задокументована ще одна судова кумедність. Незрозуміло, відповідачкою у справі буде Ярина Нечепура, як вказано в судовому реєстрі, чи Ярина Нечепурна, як вказано в ухвалі суду.

Здавалося б, що між визначеннями «Нечепура» і «Нечепурна» невелика різниця, від якої етимологія цього прізвища суттєво не постраждала, проте для судового рішення це може мати істотне значення.  

У судовому засіданні Оксана Шмотолоха, представниця адміністрації міського голови, та Олена Шупер, представниця управління освіти, наполегливо просили суд залишити справу без розгляду. До честі судді Ольги Кисельової вона цього не зробила й відмовила чиновницям у їхньому безпідставному клопотанні.

А ще лиха без добра не буває. Невеличкі судові письмові огріхи у справі «Михайлик проти управління освіти» зіграли позитивну роль для розуміння закамуфльованих глибин цього конфлікту. У пошуках достовірності прізвища – Нечепура чи Нечепурна – довелось закликати на поміч пошукову систему: «Гугл, Гугл, поможи, нам всю правду розкажи». І помічний Гугл розповів.

З'ясувалось, що Нечепурна (це правильне прізвище) Ярина Богданівна має сумнівну дотичність до педагогічного шкільного процесу, позаяк певний час, вірогідно й тривалий, працювала посередницею у реалізації продуктів харчування, напоїв (алкогольних – ?) і тютюнових виробів.  

Проникливий Гугл загадав нам іще одну загадку: Ярина Нечепурна вправлялась у реалізації шкідливих для дітей виробів вісім років чи двадцять років? Гугл зафіксував, що Ярина Нечепурна закрила ФОП у 2012 році, а водночас також констатував, що в 2022 році відбулось оновлення діяльності чотирьох КВЕДів (класифікація видів економічної діяльності) закритого ФОПу. Або Ярина Нечепурна має ще якийсь нелегальний ФОП, або виникла технічна помилка.

Врешті, не суть важливо, скільки років Ярина Нечепурна добровільно перебувала у сфері аморального впливу грецького божества Гермеса, як сам неймовірний факт сьогодення: із ФОПу – у школу. Навіщо це? Нині на посаду директорки школи призначають комерсантку Нечепурну, а завтра на шкільному подвір'ї встановлять ларьок і привчатимуть учнів до сумнівних навичок дорослого життя? У Львові почали впроваджувати такі «високі стандарти освіти»?

Андрій Закалюк нахваляється, що створив аж три конкурсні педагогічні комісії. Відтак за два роки, від моменту очолення управління освіти, Закалюк під патронатом міського голови перепризначив половину директорів львівських шкіл на свій образ і свою подобу, не рахуючись із думкою колективів шкіл і побажанням батьків. Саме через таку незадовільну, а навіть й шкідливу модель керівництва, і виник конфлікт у СЗШ №96.

Хіба не доцільнішою та безконфліктною була би модель, якби у школах колектив педагогів і рада батьків самі обирали собі керівника навчального закладу, а управління освіти формально затверджувало подану кандидатуру? Проте для практичної реалізації такої моделі є чимала перешкода: Андрій Садовий може відчути себе непотрібним, якщо львів'яни самі будуть вирішувати такі питання. Чутливе его міського голови може не впоратись із фактором такого педагогічно-батьківського управління.

Отож насторожує агресивна тенденція адміністрації міського голови стосовно масової заміни директорів шкіл. Невже вони, замінені директори, враз стали аж такими професійно непридатними і саме з приходом у сектор освіти Андрія Закалюка? Що насправді задумали у рамках своєї реформаторської світоглядної концепції псевдо греко-католик Андрій Садовий (бачення священика УГКЦ Юстина Бойка) та протестант Андрій Закалюк? На чий млин львівські чиновники та їхні поплічники так солідарно ллють воду?

А ще із якого дива вибірково щедрий міський голова забезпечив Андрія Закалюка аж двома квартирами територіальної громади Львова? Сумарних щорічних 800 тисяч гривень заробітної платні  Андрія Закалюка і його співмешканки Ірини Ковальчук недостатньо для оренди квартири? Невже в очах Андрія Садового у Львові нема достойніших претендентів на ці квартири, які захищали Україну на фронті й втратили здоров'я?

Ярослав ЛЕВКІВ, для Leopolis.news