«Якщо коротко, то міський голова Андрій Садовий і депутати Львівської міської ради на сесії проголосували за сумнівний детальний план території у Винниках в інтересах підприємця Григорія Козловського, - стверджує Ольга Мелень-Забрамна. - Цю ухвалу необхідно буде скасувати, оскільки вона порушує чинне законодавство, маючи на меті незаконне вирубування лісу у Винниках».

За що депутати Львівської міської ради тиснули на кнопки

Історія така. Депутати ЛМР на сесії 12 вересня 2024 року затвердили детальний план території у районі вулиці Забави, і вулиці Б.Хмельницького у м. Винники, за зверненням ТОВ «Емілі резорт». На сайті ЛМР спочатку було повідомлення про цю ухвалу, проте самого тексту рішення та затвердженого тексту ДПТ ще не було. При тому, що на засіданні № 7 архітектурно-містобудівної ради ЛМР 5 вересня 2024 року головний розробник ДПТ заявляв про доопрацювання та внесення змін до ДПТ для узгодження всіх інтересів зацікавлених сторін та громадськості. Однак за який проєкт ДПТ проголосували депутати вже 12 вересня, через тиждень після засідання архітектурно-містобудівної ради, – публічно невідомо.

ДПТ у районі вулиць Забави і Б.Хмельницького у м. Винники передбачає у центральній частині розмістити готельно-оздоровчий комплекс з комерційними приміщеннями, у північній частині – спорудити на лісових ділянках дошкільного навчального закладу, шкільних корпусів та розташувати апарт-готель (це означає забудову земель лісогосподарського призначення і відповідно вирубування лісу), накриті та підземні паркінги. Також у Винниківському лісопарку було заплановано спорудження спортивних майданчиків та розміщення урбан-парку на площі майже 578 тисяч метрів квадратних, з них 33 тисячі метрів квадратних мало бути замощено. Скільки тут дерев мало піти під вирубування - невідомо.

Аналіз цього проєкту ДПТ, розміщеного на сайті ЛМР, показав, що він є низької якості, містить застарілу чи недостовірну інформацію, суперечить вимогам Лісового кодексу, не відповідає структурі та змісту Державних будівельних норм (ДБН), суперечить генеральному плану м. Винники.

У ньому немає жодних даних щодо обсягів вирубування лісу, кварталів, де буде відбуватися вирубка. Розробники ДПТ «забули» про охоронні зони об’єктів природо-заповідного фонду у сусідстві, про обмеження щодо забудови прибережно-захисних смуг. Затвердження ДПТ відбулося з порушенням Закону «Про стратегічну екологічну оцінку», адже звіт зі стратегічної екологічної оцінки лише в вересні було завантажено до Єдиного реєстру СЕО. А консультації та громадське обговорення були заплановані вже після затвердження цього ДПТ на сесії ЛМР (дивіться внизу тексту).

«Григоріанський» календар вирубування лісу у Винниках

Юристи МБО «Екологія. право. Людина» вважають, що процес отримання підприємствами, пов'язаними з Григорієм Козловським, земель супроводжується порушенням. Державна екологічна інспекція повідомила, що з приводу недотриманням вимог природоохоронного законодавства при наданні землі довкола Винниківськього озера в постійне користування, неодноразово скеровувала результати своїх перевірок до правоохоронних органів, проте результатів цих звернень немає.

Дивує те, що Львівська міська рада вже «узаконила» зникнення Винниківського озера. Тепер у ЛМР вважають, що у Винниках на території «Емілі резорт» замість Винниківського озера функціонує екобасейн, який перебуває у спільній частковій власності членів родини Григорія Козловського. А земельна ділянка під озером площею 9,7 га з 2018 року перейшла в постійне користування ТОВ «Академія футболу», що є порушенням ст. 92 Земельного кодексу щодо передавання землі в постійне користування товариству з обмеженою відповідальністю.

Також експерти виокремили й інші недоліки та порушення в проєкті ДПТ.

У ДПТ вказано сучасне використання земель, де в переліку є земельна ділянка під кадастровим номером, який...не зареєстровано у Державному земельному кадастрі. Ця земельна ділянка раніше була поділена на 7 земельних ділянок. Перелік цих земельних ділянок не містить ні площ цих земельних ділянок, ні форм власності чи користування. Матеріали перевірки законності надання цієї земельної ділянки та дотримання екологічних вимог при цьомуДержавна екологічна інспекція у Львівській області - через наявні порушення - неодноразово скеровувала в прокуратуру.

Проєкт ДПТ охоплює також лісові ділянки, що належать до рекреаційно-оздоровчих лісів другої категорії (ст.39 Лісового кодексу).

У ДПТ зазначено, що територію опрацювання охоплює листяний ліс, і це територія лісництва, де відсутні капітальні споруди. Проте в ДПТ немає жодної згадки про квартали та виділи лісництва, які охоплюються ДПТ і які будуть підпадати під розробку (чи вирубку під виглядом благоустрою), немає копій матеріалів лісовпорядкування чи посилання на їхній аналіз авторами ДПТ.

ДПТ передбачає для як мінімум двох земельних ділянок зміну цільового призначення із земель лісогосподарського призначення на землі рекреаційного призначення. Такі наміри суперечать вимогам Земельного кодексу України, який у статті 57 передбачає, що земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи для ведення лісового господарства.

ДПТ ігнорує вимоги Лісового і Земельного кодексів

Згідно з вимогами ст. 57 Лісового кодексу зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання для житлової, громадської і промислової забудови провадиться переважно за рахунок площ, зайнятих чагарниками та іншими малоцінними насадженнями. Проте в ДПТ взагалі відсуня інформація про лісові насадження, їхню цінність, про дані з матеріалів лісовпорядкувння.

У ДПТ немає згадки про наявність охоронної зони навколо території та об’єкта природно-заповідного фонду площею 0,185 га і 1,6203 га. Не згадуються ані межі цієї охоронної зони, ані її існування та обмеження, які вона зумовлює у використанні земельної ділянки.

Ст. 40 Закону «Про природно-заповідний фонд» визначає правовий режим охоронних зон навколо об’єктів ПЗФ. Так, в охоронних зонах не допускається будівництво промислових та інших об’єктів, мисливство, розвиток господарської діяльності, що може спричинити негативний вплив на території та об’єктах природно-заповідного фонду. Проте з проєкту ДПТ не зрозуміло, яка саме господарська діяльність і яке будівництво передбачені в охоронних зонах об’єктів ПЗФ, охоплениї цим планом. Юристи й екологи вважають таке замовчування свідомою маніпуляцію розробників проєкту ДПТ, щоб приховати порушення Закону «Про природно-заповідний фонд» через реалізацію діяльності, що передбачена проєктом ДПТ.

Згідно з ч.5 ст. 111 Земельного кодексу відомості про обмеження у використанні земель зазначаються у схемах землеустрою і техніко-економічних обґрунтуваннях використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проєктах землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їхніх режимоутворюючих об’єктів, проєктах землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, проєктах землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічній документації зі землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), містобудівній документації, робочому проєкті землеустрою. Відомості про такі обмеження вносять до Державного земельного кадастру.

Кабінет Міністрів зацікавиться долею лісу?

Отож, спірний ДПТ мав би встановити обмеження у використанні земель, а не приховати їх і не передбачати, що обмеження не будуть діяти, бо буде здійснено зміну цільового призначення земель лісогосподарського призначення, адже така зміна має ще бути погоджена Кабінетом Міністрів України. Доки такого погодження не було надано на земельні ділянки лісогосподарського призначення поширюються обмеження, що встановлені Земельним та Лісовими кодексами. А ДПТ має базуватися на даних державного земельного кадастру, а не перекручувати їх.

Цю ухвалу необхідно буде скасувати, оскільки вона порушує чинне законодавство, маючи на меті перетворити частину лісу у Винниках на забудову. Спершу ДПТ передбачав і організацію урбан-парку в Винниківському лісі, проте в останній версії ДПТ станом на 11.09 урбан-парк зник.

А в розділі 12.1.Розміщення житлового фонду згадується про те, що на лісових земельних ділянках буде побудовано апарт готель, шкільні навчальні корпуси, що неминуче призведе до вирубки лісу, що суперечить законодавству.

У розділі 16.4. Поводження з відходами не деталізовано питання поводження з побутовим сміттям, дається посилання на поводження з відходами згідно з ухваленою схемою санітарної очистки, проте у Львівській територіальній громаді та м. Львів немає затвердженої схеми санітарної очистки і невідомо коли вона буде. Немає тут згадки про те, що буде відбуватися із іншими видами відходів – будівельними відходами, небезпечними відходами, відходами електроніки та акумуляторів тощо.

Відсутні дані у розділі 18.4 Перелік врахованих положень наявних документів стратегічного планування. Це означає, що замовники не ознайомлювалися з планами, програмами обласного та місцевого рівнів, не синхоронізовували та не узгоджували намірів інвестора з намірами органів місцевого самоврядування щодо їхнього бачення розвитку цієї території. Або ж свідомо розуміли, що це - різні наміри і їх не треба афішувати.

У розділі 19 - Містобудівні заходи щодо поліпшення стану навколишнього середовища – взагалі немає жодного заходу, лише витяги із законодавчих актів. Тобто цей розділ порожній. Це означає, що інвестори не планують поліпшувати стан довкілля, а лише його погіршувати через забудову та вирубування лісу.

Територія лісу, яка охоплена цим ДПТ, згідно з генеральним планом м. Винники, є зоною охоронюваного ландшафту, в якій будівництво заборонене. Тут наявна пам’ятка археології з її охоронюваною зоною — гора Лисівка. Вона має історичну цінність. Тому розробники ДПТ проігнорували, що передбачена ДПТ забудова у вигляді апарт-готелів та іншої забудови суперечить генплану м. Винники, а це є порушенням ДБН.

У ДПТ немає згадки про охоронні зони об’єктів ПЗФ, які розташовані у сусідстві з територією, що охоплюється ДПТ, немає цих охоронних зон і в картографічних матеріалах. Натомість в звіті про СЕО вказано, що в околицях опрацювання ДПТ є два лісові заказники – Львівський та Чортова скеля. Ці заказники створені для охорони цінних букових насаджень. Це означає, що і охоронні зони повинні враховувати в ДПТ та слід також вказати, чи є цінні букові насадження на території, що охоплюється ДПТ. Проте згадки, як далеко від межі ДПТ є ці об’єкти – свідомо не зроблено, а також немає оцінки цінності букових насаджень в межах території, що піде під забудову чи урбанізацію рекреаційними об’єктами.

“Академія футболу” вже збудувала капітальні будівлі на лісових ділянках

Також спірний ДПТ «узаконює» порушення ТОВ “Академія футболу” вимог договору про довгострокове тимчасове платне користування лісовою ділянкою площею 19,6433 га, у вигляді незаконного спорудження капітальних будівель на цій лісовій ділянці, а також перетворення природного озера – Винниківського у екобасейн (що це таке – законодавству невідомо), без аналізу наслідків для довкілля.

Експерти нагадують, що через попередній ДПТ 2018 року ТОВ «Академія футболу» отримала дозвіл на вирубування 4 га лісу Винниківського лісництва для спорудження лижних витягів та закріпила за собою земельну лісову ділянку площею 19,6 га, яка була надана у 2019 році Львівською обласною державною адміністрацією у тимчасове платне користування ТОВ «Академія футболу». Тому новий детальний план території довкола «Емілі резорт» може знову стати підставою для вирубування Винниківського лісу та забудови прибережних смуг і Винниківського озера (що стало «екобасейном») і річки Марунька.

Розробник цього ДПТ - ТОВ »Студія 5Ф», що вже виконало для фірм, афільованих з Григорієм Козловським, майже десяток проєктів. З ТОВ »Студія 5Ф» Козловський співпрацював ще за часів, коли називав себе співвласником одного з найбільших львівських забудовників компанії Avalon. А засновник компанії «Студія 5Ф» Андрій Ігнатюк свого часу був співзасновником ЖБК «Авалон Гарден».