logo
23/12
22/12
21/12
... 4
6 ...

У Польщі виклали у відкритий доступ оцифровані перші львівські газети 1776–1805 років

09-10-2024 16:101215

У Польщі виклали у відкритий доступ оцифровані перші львівські газети 1776–1805 років
Фото: Збруч

«Оссолінеум» (Zakład Narodowy im. Ossolińskich – Національний інститут імені Оссолінських у Вроцлаві) виклав у відкритий доступ скани кількох річників перших львівських газет: «Gazette de Leopol» (1776), «Lwowskie Pismo Uwiadamiaiące» (1784), «Lwowskie Tygodniowe Wiadomości» (1786–1788), «Lemberger Wöchentliche Anzeigen» (1792–1798), «Lemberger Kaiserlich-Königliches Intelligenz-Blatt» (1799–1805).

Проєкт оцифрування львівських стародруків Оссолінеуму почався ще 2007 року як частини програми «Оцифрування та консервація бібліотечної колекції Національного інституту ім. Оссолінських у Вроцлаві», реалізованого за підтримки Ісландії, Ліхтенштейну та Норвегії в рамках програми Фінансові механізми Європейського економічного простору, пише «Збруч».

Завдяки ініціативі Вікторії Маліцької, уповноваженої Національного інституту ім. Оссолінських з питань співпраці із закордоном, відомої промоторки «Оссолінських зустрічей» у Львові, віднині ці скани стали доступні на сайті Нижньосілезької цифрової бібліотеки.

Перша львівська періодика заодно є і першими газетами, що виходили в Україні: в підросійській Україні перший тижневик – «Харьковскій Еженедельникъ» – з’явився лиш в 1812 році й проіснував тільки неповних три місяці.

Першу ж спробу видавати газету у Львові зробив друкар Антон Піллєр, що 1772 року прибув до міста, але про його «Avertissement» відомо те, що австрійська влада 11 січня 1774 р. доручила львівському окружному уря­дові заборонити Піллєрові друкувати ці «Повідомлення», оскільки робив він це без відповідного дозволу.

Шевальє Оссуді цього ж року звернувся по такий дозвіл і 15 січня 1776 року з друкарні Піллєра, що містилась на розі Ставропігійської та Івана Федорова, вийшло у світ перше число франкомовної «Gazette de Leopol»; видання тривало щонайменше до кінця року. «Gazette de Leopol» головно інформувала своїх читачів про політичні новини в країнах Європи, було також кільканадцять львівських повідомлень та кілька з підросійської України.

Після смерті Антона Піллєра (травень 1780 р.) видавничу діяльність друкарні продовжила його дружина Йозефіна. З 1783 року вона почала видавати «Pismo uwiadamiajance Galicyi», яке з наступного року почало називатися «Lwowskie pismo uwiadamiajance». Після річної перерви у 1786 р. вона розпочала видання німецького тижневика «Lemberger wochentliche Anzeigen» з паралельним польським виданням «Lwowskie Tygodniowe wiadomości», яке у csxys 1788 р. припинило своє існування, оскільки не виявилося достатньої кількості передплатників. Німецька ж версія виходила до 1796 рр.

Крім цього видання у 1796–1811 роках публікувалася «Lemberger K.K. Priviligiertes Intelligenzblatt», а від осені 1792 року до 1798 рр. і тижневик «Dziennik patriotycznych polityków», у редагуванні якого брав участь український греко-католицький священник Михайло Гарасевич. Спочатку газета виходила раз на тиждень, згодом двічі, а з 1794 року 6 разів на тиждень, ставши першою щоденною газетою у Львові та в Україні. Видання за 1795–1796 роки доступні онлайн у цифровій бібліотеці університету Лодзі, в Оссолінеумі є оцифровані примірники за 1794–1796 роки, але в публічний доступ вони ще не виставлені.

Leopolis.news