Щорічний Міжнародний Фестиваль Давньої Музики у Львові у 2024 році пройде з 31 жовтня по 3 листопада. Цьогоріч він вкотре відбудеться під егідою антикризового проєкту «Україна. Музи не мовчать», започаткованого Львівською національною філармонією імені Мирослава Скорика з повномасштабним військовим вторгненням Росії в Україну.

Про це повідомляє пресслужба Львівської національної філармонії ім. Мирослава Скорика.

Насичена історія Фестивалю — з 2003 року — спонукає пригадати безмір непересічних подій для української культурної сцени. Адже це єдиний в Україні фестиваль, що в такому об’ємі й на такому професійному рівні представляє давню музику різних європейських країн — вокальну та інструментальну, церковну і світську, оперну та ораторійну. Він був заснований відомим музикантом Романом Стельмащуком та, після його передчасної смерті продовжений керівницею знаного вокального ансамблю «A cappella Leopolis» Людмилою Капустіною. Уже два роки поспіль фестиваль супроводжує міжнародна мистецька рада, що складається з почесних опікунів — відомих знавців історично інформованого виконавства з Польщі, Німеччини та Франції, а також українських музикантів, представників Львівської національної філармонії.

Впродовж 4 концертних днів буде представлено 5 виняткових програм з творів українського та європейського бароко й раннього класицизму. На Фестивалі Давньої Музики виступлять відомі українські виконавці, а також іноземні учасники з Польщі: органіст Марек Топоровський, клавесиністка Уршуля Ставіцька та диригент Павел Осуховський.

Пілігрим рушає в невідому дорогу, як і слухач знайомиться з музичним твором. Проте кожну дорогу, як і найкращу музику, можна досліджувати заново. І стільки ще безвісних шедеврів приховано від нас завісою часу! Світ знайомиться з давньою українською музикою, і виявляється, що вона плекала кращі здобутки та творила нові закони у світовому масштабі.

Навіть попри воєнний стан в Україні, артистичне життя повинно продовжуватись, і в найскладніших умовах нагадувати нам про переможну життєздатність та цінність мистецького вислову від далекого минулого до ще незнаного майбутнього.