Лідерами за найбільшими чітко визначеними депутатськими фондами на одного обранця усі три роки після повномасштабного вторгнення були три облради: Київська, Дніпропетровська й Волинська.

Найменше грошей у цей період у своєму розпорядженні мали депутати Рівненщини, Хмельниччини та Чернівеччини, а Львівська обласна рада не надала даних. Як змінилися депутатські фонди обласних депутатів під час повномасштабного вторгнення росіян, проаналізував рух «Чесно».

Аналіз проведений на основі даних, отриманих у відповідях на запити від обласних рад і обласних військових адміністрацій. У дослідження не включені області з тимчасово окупованими обласними центрами: Луганщина, Донеччина й Автономна республіка Крим.

Як нагадали у русі «Чесно», депутатські фонди — частина коштів облбюджету, яку обранці можуть розподіляти на матеріалку населенню або субвенції тергромадам у межах цільових програм. Гроші розподіляються між усіма депутатами порівну. Зазначимо, це не їхні особисті фінанси (депутати місцевих рад не отримують винагороди за свою роботу в раді), а гроші, які можна передати виборцям. Можливість створення таких фондів надає закон “Про місцеве самоврядування”. 18 із 22 досліджуваних рад ухвалили програми, за умовами яких бюджетні гроші можна виділяти через обранців.

Депфонди найактивніше зростали у 2023 році, коли суми збільшилися в семи областях. У 2024-му вони переважно залишилися на тому ж рівні, лише у Рівненській області припинили фінансування програми, а в Івано-Франківській кошти на депутата знизили з 90 до 60 тис.

У десяти радах обранці мають чітко визначену суму, яку вони можуть скерувати на потреби мешканців. Ще у п’яти кошти розподіляють залежно від запитів, тобто в поточному році переглядають бюджети, додають фінансування програмам, тож загальні витрати формуються постфактум. Часто право розпоряджатися депфондом мають голови обласних рад, їхні перші заступники, заступники і навіть начальники ОВА.

У 12 обласних радах гроші можуть скеровувати винятково на матеріальну допомогу, а на Прикарпатті, Чернігівщині та Дніпропетровщині — на розвиток тергромад. У трьох областях станом на 2024 рік програми призупинили.

Інформації щодо наявності чи відсутності подібних програм не надала лише Львівська облрада. 3 грудня у листі повідомили про додаткові 20 днів для опрацювання великого масиву даних, проте станом на 15 січня 2025 року відповіді на запит не надали.

Депутатські фонди в обласних радах, порівняно з міськрадами обласних центрів, «бідні». Попри те, що кількість областей зі спеціальними коштами в бюджетах, які можуть розподіляти депутати, більша – 18 проти 14 міст, загальна сума на 2024 рік майже вчетверо менша – близько 300 млн (у містах – 1,2 млрд). Про це вже писав Рух «Чесно».

Leopolis.news