Передвиборча листівка ціною 277 гривень | Блог Михайла Цимбалюка

Таку ініціативу зі сторони гаранта Конституції, особливо напередодні місцевих виборів, можна сприймати досить неоднозначно. Без сумніву українцям необхідно збільшувати розмір мінімальної зарплати, але чи саме такими методами. Для бюджету це додаткові 4 мільярди гривень видатків при 7% бюджетного дефіциту. Тому виникає питання, наскільки це обґрунтовано і чи не компенсуватиметься такий «ріст» мінімалки інфляцією та ростом цін на продукти харчування та надання послуг.

У парламенті вже зареєстрували два альтернативних до президентського законопроекти про підвищення «мінімалки» для українців – від ВО «Батьківщина» (у моєму співавторстві) та ОПЗЖ. Та, на відміну від владного проекту Закону, «батьківщинівці» пропонують комплексно вирішувати питання, пов’язані з підняттям розміру мінімальної заробітної плати. Зокрема,  серед пропозицій є пункти про захист інтересів працівників бюджетних галузей, малого та середнього бізнесу. Також визначені додаткові джерела бюджетних доходів для фінансування витрат, пов’язаних з прийняттям відповідного Закону. 

Переконаний, що збільшення розміру мінімальної заробітної плати до 5 000 гривень матиме подвійний вплив на економіку України. Зрозуміло, що незначно зросте вартість праці найманих працівників, що деяким чином поліпшить їхні соціально-економічні гарантії та посилить індивідуальне споживання. Однак, складні проблеми не вирішуються простими рішеннями.

Потрібний комплексний й обдуманий підхід. Насамперед пропонується встановити, що перший тарифний розряд за єдиною тарифною сіткою має відповідати мінімальній заробітній платі, а не прожитковому мінімуму для працездатних осіб. Саме тому скасовуються доплати до мінімальної зарплати, тобто усувається парадоксальна ситуація, коли за номінальною ставкою директор школи отримує зарплату без доплат лише вдвічі більшу за прибиральницю. 

Для бюджетної сфери пропонується зупинити маніпуляції з тарифними розрядами та встановити, що різниця між ними не може бути меншою за 10%. Відповідно держава має платити за кар’єрний ріст бюджетника.

Також на термін дії карантину варто залишити у спокої малий та середній бізнес та зафіксувати рівень «мінімалки», який використовується ними для цілей оподаткування, на рівні початку цього року.

… Яка ж передвиборча кампанія без обіцянок? Поряд з вересневим збільшенням мінімальної зарплати у Кабміні звісно ж анонсують наступний поетапний ріст – у першому півріччі 2021 року «мінімалка» може становити 6 тисяч, у другому – 6500.

Для бюджетників – це добре, бо мають зрости зарплати. А ось для їхніх роботодавців – держпідприємств – це може мати погані наслідки. Це означає, що вони отримують менше прибутків, якщо будуть змушені сплачувати більше із зарплат і податків із фонду оплати праці. Звісно ж, оплата праці у цьому контексті є важливішою, адже передовсім держава повинна піклуватися про гідне життя своїх громадян. Але, якщо ріст зарплати навмисно спровоковують «під вибори», то насправді жодного збільшення доходів громадян не відбувається. Адже економічно не обґрунтоване підняття «мінімалки» так чи інакше в результаті призводить до здорожчання товарів і послуг.

Відтак, стає очевидним, що підвищення мінімальної зарплати – це чергова подачка від влади і вона стане лише зміною в цифрах. Гаманці українців аж ніяк не стануть товщими, бо інфляція помножить «підняття» зарплати на нуль.

Владі ж потрібно було б припинити використовувати дешеві популістські методи загравання зі своїми громадянами, а  нарешті почати дбати про розвиток економіки та ринку, успішне функціонування якого справді дозволило б українцям заробляти більше і жити краще. Командними методами і мізерними подачками рівень життя українців покращити не вдасться як і врятувати нашу економіку. Але, чомусь, молоді чиновники цього не розуміють, безмежно наступаючи на старі як світ політичні граблі.

Михайло ЦИМБАЛЮК, народний депутат України, голова ВО «Батьківщини» на Львівщині