logo
26/05
20/05
15/05
12/05
08/05
28/04
27/04
18/04
15/04
10/04
31/03
16/03
13/03
05/03
... 9
11 ...

Руслан Панкевич: «Держава – це бізнес, власником якого є народ України»

30-09-2020 15:2911427

Руслан Панкевич: «Держава – це бізнес, власником якого є народ України»

Руслан Панкевич – успішний підприємець, засновник групи компаній «Теплосвіт», який понад 20 років свого життя присвятив енергоощадним та енергоефективним технологіям. Сьогодні свій багатолітній досвід хоче використати для державного будівництва, а тому балотується у депутати до Львівської обласної ради від політичної партії «За майбутнє». Спілкуємося з паном Русланом про  ідеї, які планує реалізувати у разі перемоги на виборах, про стратегію залучення іноземних інвестицій, мотиваційні програми для малого й середнього бізнесу і звісно – про перспективи запровадження енергоощадних технологій у Львові та області.

 

Навіщо успішному підприємцю йти в політику?

«Економіка – це фундамент будь-якої держави, – розповідає Руслан Панкевич. Бізнес – це будівельний матеріал, із якого ця економіка  твориться. Як правило, успішними підприємцями стають активні, працьовиті, рішучі та професійні люди. Переконаний,  що держава мусить залучати таких людей для реалізації якісних змін в суспільстві. А особливо тепер – у вельми непростий для  нашої економіки період.

Я створив свій бізнес з нуля, набув величезного досвіду протягом 20 років підприємницької діяльності і готовий реалізувати набуті знання для будівництва держави. За 20 років я налагодив процеси управління та організації праці на своїх підприємства, маю професійних працівників та заступників, які готові перейняти мої обов’язки. Сам же хотів би зосередити свої сили на важливих суспільних та економічних процесах для нашої області.

Це черговий логічний етап мого життя. Я уже створив комфорт і фінансову стабільність для себе і близьких, а тому наступний крок – створення хороших умов для життя  і розвитку у середовищі, в якому я живу. Для мене цим середовищем є мій рідний край – Львівщина.

Я балотуюсь від Франківського, Личаківського і Сихівського району міста Львова. Але водночас розумію, що існує ряд проблем, що є актуальними не тільки для цих районів чи навіть міста Львова, а загалом – для всієї області. Такі проблеми  можна розв’язати лише на обласному рівні, адже чимало державних підприємств працюють на всю область. Саме тому балотуюсь у депутати обласної ради, адже там зможу бути найбільш ефективним.

Я добре вивчив ідеологічну платформу та програму політичної сили «За майбутнє». Вона є суголосною з тими поглядами і принцами, які я сповідую. Також багато спілкувався з членами партії, з людьми, які мають суттєвий політичний досвід і вагомі здобутки як в законодавчій діяльності, так і в державному менеджменті. Сьогодні ці успішні професіонали, які дорожать своєю репутацією, об’єднались заради реалізації проекту під назвою успішна Україна. Для мене честь перебувати в такій команді».

Зекономлені гроші – це зароблені гроші

«Я 20 років займаюсь енергоощадним та енергоефективним обладнанням. Це сфера моєї діяльності за останні роки актуалізувалась в рази, зважаючи на світові тенденції й погіршення екологічної ситуації загалом на планеті.

Моя ціль – це квартира чи будинок, які є повністю автономними, незалежними від центральних систем опалення чи енергопостачання. У моїй домівці все максимально автономне, окрім хіба електрики.  Мало того, один із моїх офісних центрів на вулиці Кульпарківській, 115 повністю автономний. Ми навіть не маємо підключення до системи газопостачання. За ті кошти, які мали б витрати на підключення газу ми створили генерацію тепла на місці. Йдеться про  два теплових насоси і гелеву систему, яка працює автономно на опалення й на охолодження.

Мотивація робити свої домівки чи офіси автономними – це можливість не залежати від системних чи несистемних відключень електроенергії, від постійного росту цін на газ чи гарячу воду. Кожен власник приватного будинку може за бажання зробити його автономним. Також реалізувати задумане можна  і в багатоквартирному будинку, зважаючи на спеціальну програму для ОСББ.

Якщо ж говорити про масштаби, до прикладу, цілого міста, то до цього питання потрібно підходити відповідально і зважено. Розуміємо, що існують тепломережі, які генерують тепло… Якщо 70 % будинків повністю перейдуть на індивідуальне опалення й відокремляться, то що тоді робитимемо з мережами? Стратегія глобальних змін потребує комплексного підходу. Передусім потрібно зробити аудит всього житлового фонду, розробити проект, стратегію поетапного переходу і так далі. Це питання, яке точно не вирішується в один момент. Але надважливо сьогодні – розпочати роботу і рухатись у цьому напрямку. Зробити місто повністю незалежним від тих же теплових електростанцій чи постачальників енергії можна у довгостроковій перспективі, якщо ми вже тепер розпочнемо активну і системну роботу.

Сьогодні ми витрачаємо в понад два рази більше тепла на квадратний метр, аніж країни ЄС. Йдеться про 200 кВт на рік… Натомість в європейських містах ця цифра коливається на рівні 90 кВт. Перший необхідний крок, який мусимо реалізувати – наблизитись до Європи за рівнем витрат тепла. Мусимо суттєво скоротити витрати на опалення, водопостачання та електроенергію. Це допоможе зекономити колосальні кошти. Ці гроші, відповідно, зможемо поетапно інвестувати в ту ж таки реконструкцію. Потрібно робити Львів та область максимально енергоощадними та енергоефективними. Якщо працювати ефективно в цьому напрямку, то протягом перших 3-5 років досягнемо рівня економії до 30-40 %.

Отож, після ретельного аудиту, необхідно  сформувати перелік об’єктів, на які йдуть найбільші витрати того ж таки тепла. Зробивши ці об’єкти  енергоощадними, ми зекономимо найбільше. Для успішної реалізації цього задуму потрібно залучати професіоналів, які мають практичний досвід, а не просто теоретиків. Державні управлінці мають чого повчитись у бізнесу. Візьмемо за приклад будь-яку потужну будівельну компанію в Україні.  Перед тим як розгорнути  свою діяльність у певному регіоні, там готують детальну аналітику. Хто в цій місцевості може постачати обладнання, монтувати його, стандартизувати тощо. Після цього оголошується тендер, надходять найрізноманітніші пропозиції від різних претендентів і лише тоді обирають найкращого виконавця робіт. Це усім відомий та зрозумілий алгоритм, який, проте, дуже часто ігнорують представники влади як у Києві, так і на місцях.

Насправді держава – це такий же бізнес. Тільки власником цього бізнесу є народ України. Депутати  чи посадовці – менеджери. Свою роботу вони повинні виконувати якісно. Якщо вони не справляються зі своїми обов’язками – народ наймає нових менеджерів.

Сьогодні провідні країни Європи рухаються в напрямку запуску альтернативних джерел електроенергії, модернізації технологій, все більше держав відмовляються від ТЕС, зменшують шкідливі для екології викиди в атмосферу… Очевидно, що й Україна, яка обрала європейський напрямок розвитку, мусить іти цим шляхом. Для цього потрібні, по-перше, професійні порядні менеджери, яких наймає народ, і по-друге – грошові надходження.

Отримати кошти можемо, зменшивши витрати, до прикладу, на те ж таки теплопостачання. У приватному секторі можна використовувати теплові насоси чи гелеві системи.  Що стосується великих господарських об’єктів, то першочергове завдання – зменшити витрати завдяки модернізації. Застарілі мережі та системи потрібно замінити новими. Як наслідок, економія коштів може скласти від 30 до 70 %. Зекономлені кошти можна використовувати на альтернативні методи генерації тепла і починати рухатись в ногу із європейцями. Попри всілякі декларації європейського напрямку розвиту, у бюджеті на всі ці речі не передбачено коштів. Тому потрібно брати справу в свої руки. Успішний підприємець може реалізовувати в політиці дуже важливу істину: зекономлені гроші – це зароблені гроші».

Як залучити іноземні інвестиції

«За інвестиції змагаються поміж собою різні країни світу. Для України важливо бути конкурентоспроможною у цьому процесі. Спершу потрібно зрозуміти, що ми можемо дати інвесторам… В нас дешевша робоча сила і водночас якісний кадровий потенціал, маємо багато землі, хорошу логістику та вдале географічне розташування. Водночас мусимо визначитись із напрямком розвитку області, з тим, яких саме інвестицій потребуємо першочергово, які галузі найперспективніші.

Важливо систематизувати усе те найкраще, що може сьогодні запропонувати іноземному інвестору Львівщина і розробити ефективну програму співпраці, що будуватиметься на основі зрозумілих та прозорих правил гри. При зміні влади  не мають мінятися умови для інвесторів. Неважливо, кого завтра оберуть міським головою чи депутатом, інвестор має мати гарантії того, що досягнуті домовленості виконуватимуться. Комплексна програма співпраці помножена на прозорі правила гри заохотить іноземних інвесторів вкладати свої кошти  в нашу область. Мало того, існує також чимало європейських інституцій, які готові вкладати гроші в наш регіон за умови, що ми гарантуватимемо цільове їх використання».

Мотиваційна програма для малого та середнього бізнесу

«Планую реалізувати цю програму разом з партнерами по партії, зокрема з депутатами парламенту, на загальноукраїнському рівні. Озвучу 2 пункти. Перший – створити можливість кредитування під 3-5 % річних для реконструкції і покращення технологічних процесів на виробництві.

Другий пункт цієї програми суттєво актуалізувався в наш час – в період пандемії та карантину. Йдеться про скасування податкового навантаження на нові робочі місця. До прикладу, роботодавець створює 5 нових робочих місць. Протягом року держава не нараховує податків на зарплату цих працівників.  Але водночас ці працівники виконують певний обсяг роботи, приносять прибуток підприємству і з цього прибутку роботодавець сплачує податок. Тобто вбиваємо одразу кількох зайців. По-перше, покращується ситуація із рівнем зайнятості населення, по-друге – зростають прибутки підприємства, яке потенційно надалі розширюватиметься і по-третє – збільшуються надходження до бюджетів різних рівнів».

Професійні кадри мають залишатись в Україні

«Молодь масово виїжджає за кордон через те, що не бачить перспектив особистісного розвитку й росту свого добробуту в рідній країні. Тому-то я хочу створити потужний майданчик для співпраці бізнесу та навчальних закладів.

До прикладу, представники бізнесу створюють перелік актуальних вакансій на своїх підприємствах й озвучують умови оплати праці, які вони готові запропонувати. Профільні виші, своєю чергою, пропонують підприємцям потенційних фахівців. Водночас абітурієнт, перед тим як обрати навчальний заклад чи факультет, отримує змогу проаналізувати місцевий ринок, з’ясувати рівень попиту на того чи іншого спеціаліста.

Наступна складова такої співпраці – залучення студентів останніх курсів до практичної діяльності на підприємстві та стажування найперспективніших кадрів за кордоном. Надважливо  сьогодні – дати змогу талановитим студентам побачити те, як працюють компанії в розвинених країнах, аби потім втілювати їхній досвід й технології у нас. Як наслідок, після закінчення вишу ми отримаємо хорошого спеціаліста, який уже матиме пропозиції високооплачуваної роботи в своєму місті. Важливо також корегувати програми навчання у вишах відповідно до вимог ринку й нових технологій та підходів, які запроваджує бізнес. Така співпраця бізнесу та вишів сприятиме тому, що хороші кадри залишатимуться в Україні й тут реалізовуватимуть свій  потенціал.

Одна з ключових проблем бізнесу в Україні – це брак висококваліфікованих кадрів. Я це можу сказати як підприємець із багатолітнім стажем. Водночас проблема молоді – це пошук хорошої роботи. Тому-то в нас в країні так багато юристів і так мало, до прикладу, теплотехніків. Насправді в Україні теплотехнік вже тепер може заробляти на рівні європейських колег. Я шість місяців шукав теплотехніка. Врешті, залучив до роботи двох талановитих студентів. Тепер і я, як роботодавець, і вони, як мої працівники, вельми задоволені такою співпрацею. В нас талановита та перспективна молодь, проблема лиш в недостатній комунікації потенційних роботодавців і майбутніх фахівців в тій чи іншій сфері. Досягти позитивних змін у  цьому напряму – одне із ключових завдань, які я ставлю перед собою у разі перемоги на виборах до обласної ради Львівщини».