Цими вихідними їх вітають усі – особисто і в соцмережах, із владних кабінетів та у телеефірах. Звучатимуть високі слова й щедрі обіцянки. Адже у першу неділю жовтня в Україні відзначають День працівників освіти, чи, простіше, День Вчителя! А вже з понеділка вони вкотре залишаться наодинці з численними проблемами, що десятиліттями накопичувались у системі освіти. Бо наобіцяти у передвиборчих програмах по 4 тисячі доларів вчителям – просто, а от забезпечити їм на ділі такі умови праці, аби під час літніх канікул педагоги займалися самоосвітою і підвищенням кваліфікації, а не гарували на тимчасових заробітках у Польщі – набагато складніше…

А починається реальний поступ до реалізації цього непростого і надважливого завдання з усвідомлення істини, неодноразово доведеної державами-лідерами у динаміці зростання: пріоритет державних інвестицій в освіту та науку – це не обтяжливі й малоефективні соціальні видатки і навіть не банальний підкуп значної частини електорату черговими обіцянками, а довгостроковий внесок у майбутнє держави.

Відповідь на це доленосне для держави питання – проста, зате цінується у світі найвищим чином. Недарма ж бо низку експериментів трьох вчених для пояснення, як взаємопов’язані бідність з освітою та світоглядом людей, відзначили Нобелівською премією з економіки 2019 року. Суть відкриття, як у відомій українській приказці: чому бідний – бо… Мовою науки: бідні приймають нераціональні рішення. Ілюстрація цьому – опитування КМІС серед тих українців, які вважають себе бідними. На питання, що б вони зробили, якби раптом отримали 4 тисячі грн, більшість відповіли, що купили б дорогу іграшку дитині, або потішили б дружину походом у дорогий ресторан. Натомість майже ніхто не відповів, що вклав би ці гроші в освіту чи розвиток навичок… Своєю чергою, Світовий банк наголошує: бідність – це коли людина не може звернутися по медичну допомогу, коли захворіла, не має доступу до школи і не вміє читати, не має роботи, боїться майбутнього і живе одним днем.

Прикро, але цей опис до болю нагадує чинну владу, яка публічно вже другий рік розповідає про майбутнє підвищення зарплат педагогам, а тим часом тишком-нишком скасовує фінансування відповідних статей бюджету. Тож, поки учні однієї зі столичних шкіл створювали найдовше в Україні привітання вчителям (завдовжки понад 67 метрів!), а т.в.о. міністра освіти і науки записував відеозвернення з професійним святом, стало відомо, що уряд планує скасувати багато разів обіцяне підвищення зарплат вчителям у 2021 році! Про це повідомила Федерація профспілок, якій уряд надіслав на погодження план зупинити до 31 грудня 2021 року дію постанови Кабміну № 822 «Про оплату праці педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників закладів і установ освіти і науки».

У пояснювальній записці до проєкту зазначається, що дію постанови відтермінують ще на рік «у зв’язку з відсутністю неінфляційних джерел фінансування». Відтак пропонують вилучити пункт про те, що з 1 січня 2021 року найменший розмір посадового окладу педагогів становить 3 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб (тобто 7179 грн).

Нині ж уряд Шмигаля хоче відкласти обіцяне ще на рік – попри недавні запевнення очільника МОН, що упродовж наступного року зарплати вчителів зростуть на 30%… Натомість на повернення захмарних зарплат чиновникам гроші знайдуться: напередодні Дня вчителя Президент Зеленський підписав закон, який дозволяє уряду скасувати обмеження на зарплати в держкомпаніях на рівні 47 тисяч грн на місяць.

… Попри все, нашій освіті є чим пишатися. Цьогоріч двоє українських вчителів увійшли до топ-50 світової премії так знаної як «нобелівка для вчителів».

Але є й інший бік медалі: за даними МОН, майже 14% випускників початкової школи в Україні не вміють читати і рахувати… А півфіналістки Global Teacher Prize Ukraine 2017 – вчителька англійської з Черкащини Надія Вовченко та вчителька хімії з Івано-Франкового на Львівщині Оксана Окулова – проводять майстер-класи на тему «Де вчителю шукати гроші»… Звісно, добре, що успішні педагоги діляться набутим досвідом із колегами. Проте, поки вчителі перейматимуться насамперед тим, як заробити гроші, держава, що економить на їх зарплатні, втрачатиме незрівнянно більше. Адже це – інвестиція у наших дітей, яка допоможе їм стати конкурентоспроможними у світі.