Депутат Львівської міської ради Любомир Босаневич розповів у інтерв’ю для Leopolis.news про здобутки за час каденції, проблему ремонту на вул. Пекарській та як місцева влада допомагає мешканцям, які готові об'єднуватися у ОСББ.

Розкажіть про свою діяльність за останні 5 років?

Насамперед хочу акцентувати увагу на тому, що депутати міської ради відповідають за господарку, соціальну інфраструктуру і покращення життя мешканців. Вони не можуть реформувати економіку, підіймати прожитковий мінімум, пенсії, коригувати ціни чи тарифи.

За 5 років своєї діяльності я працював над проектами в сфері соціальної інфраструктури: відновлення садочків, відновлення «вікна життя», ремонт доріг і дахів, а також багато інших господарських проблем. Окрім того, до мене звертаються не тільки мешканці мого округу, але і представники інших районів.

Стараюся допомагати всім.

Яке найбільш болюче питання ви вирішили?

Найболючіші питання – це «реформа ЖКГ», коли будинки списують з комунальних установ і передають в ОСББ на самоутримування і на управляючій компанії. Але місцева влада забуває, що перед тим, як передати будинок, потрібно відремонтувати покрівлю, ліфт, привести в порядок прибудинкову територію. Більшість людей звертаються саме із цією проблемою.

Мій округ знаходиться в центральній частині міста. У деяких будинках по 10-15 квартир, частина з яких здається подобово, тобто постійні мешканці там не проживають. І люди дуже часто звертаються з питанням: «А як нам бути?». Міською радою створено комунальне підприємство «Господар», але повноцінно відремонтувати будинки воно не в змозі. Іноді мешканці жаліються, що навіть питання регулярного прибирання відстояти важко.

Звичайно, є більш активні і самоорганізовані мешканці. Таким я стараюсь допомогти, бо там де є ініціатива, працювати легше. Люди розуміють, що це їх будинки, їх покрівля і під'їзди. Я стараюся донести до них, що в нас є програма підтримки ОСББ, де мешканці можуть брати участь у співфінансуванні. Міська рада може оплачувати 70-90% фінансування на ремонт будинку. Також є пасивні люди, які не поспішають об'єднуватися в ОСББ. На жаль, це наші сьогоднішні реалії.

Здорова конкуренція на ринку ОСББ – це дуже добре. Але? як показує практика, приватні управляючі компанії не хочуть заходити туди, де є будинки старого фонду, чи будинки по 10-15 квартир. Для них це просто економічно не вигідно.

Розкажіть детальніше про ремонт на вулиці Пекарській?

Насправді цей проект давався дуже важко. Це магістральна дорога, а мережі під нею в дуже поганому стані. На вулиці Пекарській до 5-6 разів в місяць може прорвати трубу. Комунальним службам доводиться постіно приїжджати, щоб ліквідувати поломку. Це артерія міста, щодня там проходять туристи, на вулиці розташовані два університети. Потрібно було зробити грамотний проект, потім пройти експертизу і вибити кошти на ремонт.

Загалом весь ремонт обійдеться в більше ніж 120 млн грн. Я не хочу зачіпати тему, наскільки це дорого чи дешево. Робота над цим проектом – це не одна робоча нарада, не одні протокольні доручення. І зараз мешканці бачать результат, за рік часу вул. Пекарська стане набагато комфортнішою.

У 2015 році, коли я обирався депутатом міської ради, мешканці просили, щось пообіцяти. І я обіцяв тільки одну річ: відновлення роботи садочку на вул. Рильського. Він стояв вже більше 15 років в занедбаному стані.

Обіцянку я дотримав, хоча тендер отримали тільки з третього разу. Я вже хотів звертатися в правоохоронні органи, із запитанням, чому зриваються тендери. На 2016 рік відновлення обійшлося місту в 12 млн грн, і мешканці отримали новий, сучасний садочок на більш ніж 200 дітей. Мені дуже приємно, що працівниками відділу освіти Личаківського району називають це садочок найкращим в районі.

Поряд із садочком був дитячий майданчик, який не ремонтували ще з часів СРСР, і який був просто небезпечний для дітей. Його ми також відновили і зараз там багато дітей, чути дитячий сміх. Батьки іноді дякують, що мотивує рухатись далі і працювати більше.

Розкажіть про ваш вклад у відновлення проекту «Вікно життя»?

Ми співпрацюємо також з громадськими організаціями, наприклад «Батьківська рада Львівщини». Вони розповіли, що на кінець 2016 року в місті має бути два «Вікна життя», але зараз вони не працюють. «Вікно життя» – це бокси, де батьки, які не можуть утримувати чи виховувати дітей можуть цивілізовано залишити їх лікарям. Потім їх можуть усиновити батьки, які не мають дітей.

Я подав два депутатські запити і отримав відповіді, що з міського бюджету профінансувати проект неможливо, бо це не передбачено законом, а ще не рентабельно. Мені пояснили, що за рік чи два «Вікно життя» врятувало тільки одну дитину. Мене дуже здивувала відповідь, бо вважаю, що навіть одне врятоване життя – це вже добре. Мова не йде про якийсь товар, тому до чого тут рентабельність.

Я зробив запит в поліцію про кількість знайдених немовлят за час поки «Вікна життя» не працюють. Виявилось, що чотири дитини просто залишили напризволяще. Я вже готував проект рішення на розгляд ради, коли начальник охорони здоров'я міста Львова пообіцяв, що «Вікно життя» поновлять.

Любомир ШКІЛЬ, ексклюзивно для Leopolis.news

Публікація у рамках Програми висвітлення діяльності Львівської міської ради, її виконавчих органів, посадових осіб та депутатів у засобах масової інформації.