За п’ять років роботи Верховної Ради IX скликання достроково склали мандати 52 народні депутати. Нині парламент продовжує роботу з рекордно найменшою кількістю депутатів — 400.

Про це йдеться у дослідженні руху «Чесно» за підсумками роботи IX скликання Ради.

Нинішнє скликання Ради стало вже другим, що розпочало роботу не в повному конституційному складі. У 2019 році присягу склали 423 депутати, а 27 мандатів лишились вакантними, оскільки дострокові парламентські вибори не проводились в округах окупованому Криму, а також у деяких районах Донеччини та Луганщини. Та станом на зараз у парламенті лишилось працювати рекордно мало депутатів — 400.

За п’ять років достроково припинили повноваження загалом 52 нардепи. Зокрема було дві великі хвилі здачі мандатів — на початку каденції у 2019 році та після повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року.

Найбільша кількість депутатів, які склали повноваження, серед “Слуги народу” - 21 людина. Більшість “слуг” склали мандати через перехід на роботу на інші посади, адже партійний список — це також і кадровий резерв для партії влади для подальшого делегування політиків в уряд, призначень у регіони та інші органи влади.

Так восьмеро обранців від “Слуги народу” пересіли у міністерські крісла, двоє свого часу очолювали Генпрокуратуру, а ще троє “слуг” були призначені головами ОДА. Посади отримували також кілька вихідців з інших фракцій. Зокрема це нинішній Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець (За майбутнє) та ексголова Фонду Держмайна, а нині міністр оборони Рустем Умєров (Голос).

В опозиційних фракціях також були випадки дострокового припинення повноважень. Так, за власним бажанням склала мандат депутати від Євросолідарності Ірина Луценко та генерал-лейтенант і Герой України Михайло Забродський. У “Батьківщині” мандати склали Ольга Бєлькова та Віталій Данілов. Також достроково відмовився від депутатства лідер і перший номер у списку “Голосу” Святослав Вакарчук.

Крім того, п’ятеро нардепів у цьому скликанні достроково втратили мандати через факт смерті. Це мажоритарник з Чернігівщини Валерій Давиденко, колишній “слуга”-мажоритарник Антон Поляков, “слуга”-колаборант Олексій Ковальов, мажоритарник з Прикарпаття Андрій Іванчук та списочник від “Голосу” Олег Макаров.

Велика війна дала поштовх для другої хвилі дострокової здачі мандатів. Так мандати втратили 11 з 44 обранців проросійської ОПЗЖ після того, як діяльність партії була призупинена, а згодом заборонена.

Слід зауважити, що більшість з них відмовились від депутатства добровільно, склавши мандат за власною заявою. Першим у березні 2022-го це зробив держзрадник Ілля Кива. До середини 2023 року заяви написали ще шестеро колишніх членів ОПЗЖ. Також добровільно відмовились від мандатів позафракційні колишні “регіонали” Андрій Аксьонов, Вадим Новинський, Дмитро Шенцев, Дмитро Шпенов та Максим Єфімов (“Відновлення України”).

Ще шестеро нардепів були позбавлені мандатів через втрату громадянства. Переважно це також представники забороненої ОПЗЖ — Віктор Медведчук, Вадим Рабінович, Тарас Козак та Ренат Кузьмін, а також “слуга”мажоритарник з Одещини Ігор Васильковський та позафракційний проросійський мажоритарник Андрій Деркач. До слова це вперше в історії українського парламентаризму, коли аж шестеро нардепів достроково позбавлені мандатів через втрату громадянства.

За власною заявою склали мандати також кілька нардепів, які потрапляли у корупційні скандали, зокрема пов’язані з виїздом за кордон на відпочинок під час воєнного стану. Це “слуги” Юрій Арістов та Андрій Холодов, а також фігурант скандальної ДТП Олександр Трухін.