Напередодні місцевих виборів я, як голова обласного осередку партії «Батьківщина» та депутат Верховної Ради України, хочу пояснити деякі ключові моменти, щоб краще донести до наших виборців головну мету нашої партії.

Всюди, де мені довелося працювати упродовж десятиліть своєї професійної діяльності, завжди робив це самовіддано, вкладаючи душу в ту ділянку роботи, яка була довірена мені безпосередньо. А тому для мене не було самоціллю стати депутатом Верховної Ради, ішов в депутати з єдиною метою зробити владу більш ефективною, послужити своїм досвідом, який напрацював, обіймаючи різні посади, громаді.

Чи в межах держави, чи в межах області – для мене немає різниці, принципово важливим діяти на користь суспільству, знати, що моя праця є потрібною. Тому я ставився досить критично до депутатства, бо вважаю, що такий інститут як парламент наразі потребує реформування. Передовсім, що є очевидним, кількість народних депутатів не завжди говорить про якість, тобто перебування в парламенті, на жаль, підтвердило мої опасання про те, що той депутатський корпус, який є нині, найгірший за всю новітню історію України. Це як за фаховим складом, так і за морально-політичним. Це сумно, але це є вибір ошуканих гучними гаслами громадян, мусимо це визнати. Цей склад є таким невідповідним тому, що для більшості депутатів Верховної Ради Україна не є центром Всесвіту. Україна для них є місцем проживання, для декого – тимчасовим, вони не мислять ані категоріями державотворення ані українством, вони не говорять і не думають українською. Маю острах, що Україна, внаслідок роботи цього парламенту, може взагалі припинити існування держави як такої, якою вона є сьогодні. Відвертих антиукраїнців у парламенті немає, є лише півтора сотні осіб, для яких Україна є товариством з обмеженою відповідальністю. Це мене дуже болить. Інша частина обранців взагалі не розуміє, як і куди вони потрапили, вони ще не придумали, що робити з мандатом… чи можна від них очікувати, щоб вони писали закони, якщо вони не читають навіть те, що є в порядку денному! Якщо говорити, скільки депутатів виступають фахово по тим чи іншим законопроектам, то набереться від сили 1,5 відсотка від загальної кількості парламенту. Якщо ж говорити про монобільшість, то там ситуація ще сумніша, бо робота «слуг народу» зводиться переважно до того, щоб тиснути зелені кнопки або ту кнопку, яку скажуть керівники фракцій чи груп. Таким, на жаль, є коефіцієнт корисної дії монобільшості.

Верховна Рада є законодавчим органом, відтак там повинні працювати не великі політики, а великі фахівці - це мають бути фахові юристи насамперед, спеціалізовані у економіці, педагогіці, медицині та інших галузях. Без юридичної освіти там робити нічого, бо написати законопроект є не так легко, як задається на перший погляд, я переконався на собі. Другим важливим далі чинником для депутата має бути життєвий досвід. Вважаю, що народним депутатам треба ставити віковий ценз, щоб можна обирати не молодших, аніж 30 років. Бо щоб написати законопроект – потрібно мати життєвий досвід, а не тільки освіту у ВИШі, навіть хай у найкращому.

Коли я балотувався до Верховної Ради, то я не мав великого зачарування чи даремних сподівань. Я ішов виключно працювати. А тому не маю розчарування, бачу ситуацію такою, якою вона є. Проте маю небезпідставний острах, що закони пишуться не завжди представниками народу, за різною інформацією існують центри, в яких готують лобістські законопроекти під певні завдання. Це відбувається не завжди в інтересах української влади, ці законопроекти силоміць проштовхують через Банкову, яка є центром всіх впливів. Саме тому ці місцеві вибори для мене є не тільки викликом, а й можливістю обрати те, що для мене ближчим, ріднішим. І, звичайно, ближчою є область! Я розумію, що центральна влада нікуди не дінеться, влада буде змушена завершувати процес децентралізації і центр впливу перекладеться на регіони. Майбутні об’єднані територіальні громади будуть визначати розвиток краю, поза ними будуть районні ради, яким ще не відомі їхні майбутні повноваження, третє – будуть обласні ради, які в майбутньому створюватимуть виконкоми, це однозначно і ми цього будемо вимагати від центральної влади, тому що обласні державні адміністрації вже вичерпали себе, вони не мають необхідних повноважень. В обласних радах ми готові брати на себе відповідальність за керування областю, тому що в нашій команді – команді «Батьківщини» - є люди з потужним досвідом державної роботи, в органах місцевого самоврядування, в бізнесі, в науці, в медицині. Це означає, що «Батьківщина» має достатньо кадрового потенціалу, щоб на кожну галузь, на кожен підрозділ облвиконкому чи в комісії облради ми скерували відповідальних базових фахівців.

Щодо свого майбутнього, то однозначно, якщо буде довіра громади і я відчую, що мій досвід більше потрібен тут, негайно, без сумнівів, складу мандат депутата ВР і приступлю до виконання нових обов’язків.

«Батьківщина» готова, як ніколи, до цих виборів, бо ми є цільною самодостатньою командою, єдиною ідеологічною партією з таким потужним досвідом, це беззаперечно. Наші програми були напрацьовані ще під час президентської компанії, а зараз доповнені відповідно. Це так званий «Новий курс», де є чіткі розрахунки в кожному напрямку, у кожній галузі, застосування яких відведе країну від тієї прірви, на краю якої вона з вини недолугої влади опинилася. Бо діюча влада за півтора року продемонструвала абсолютну відсутність конструктиву, стовідсоткову неспроможність будувати, проявивши натомість неабиякі таланти руйнаторів. Це команда, яка іде під гаслом «після нас хоч потоп». Вони почали з руйнації сталих інституцій, які були; продовжили псевдореформи, які попередня влада не закінчила і ми усі отримали колапс в медицині та освіті. Тут важливо наголосити, що «Батьківщина» має економічно обґрунтовану програму розвитку кожної ОТГ, ці розрахунки зроблені фахівцями дозволять розбудовувати, покращувати територіальні громади, посилювати їх вплив. Є складність у тому, щоб довести цю програму повноцінно до всіх громадян, бо «Батьківщина «не має своїх телеканалів, як олігархічні партії, а через карантинні обмеження, викликані коронавірусом, це зробити вкрай важко. І все ж, ми ставимо собі завдання таку просвітницьку агітаційну роботу проводити, по можливості ознайомлюємо виборців із нашими спроможностями.

«Батьківщина» не є тимчасовим передвиборчим проектом, ми є єдиною партією, яка відкидає усілякі ребрендинги і перефарбовування, ми йдемо з року в рік вже третє десятиліття – і це також є викликом для нас, бо ми змушені систематично звітувати перед виборцями за депутатів від «Батьківщини» усіх рівнів, а також за тих, хто не виправдав довіру чи не пройшов випробування депутатством. Тому ми йдемо на ці вибори оновленою командою, в якій кандидати пройшли серйозний відбір, багатьох відсіяли, бо вважаємо, що вони недостатньо захищали права виборців. В новій команді ми залишили професійний кістяк, долучили нових фахових людей, які вже мають досвід, але не депутатської, а господарської, адміністративної, фахової роботи або успіхи в бізнесі. Залучили також молодь, яка буде вчитися у досвідченіших, старших, поєднавши таким чином досвід і молодість.

Михайло ЦИМБАЛЮК, народний депутат України, голова «Батьківщини» на Львівщині