«З моєї точки зору, яка зумовлена як догматичним вченням, так і практикою, сповідь як таїнство не повинна здійснюватися онлайн. Це є таїнство, яке передбачає особисте спілкування духівника і грішника, що кається, і це спілкування повинно бути цілком конфіденційним, без можливості втручання будь-кого стороннього. Жоден засіб дистанційної комунікації не дає гарантії, що в це спілкування ніхто не втрутиться. Тому я вважаю за можливе проводити онлайн духовне спілкування, розмови, в тому числі щодо гріхів та покаяння, але саме таїнство повинне відбуватися лише особисто», - зауважив владика.

Ієрарх також нагадав, що покаяння відбувається не лише під час таїнства – у щоденних вечірніх молитвах, наприклад, ми маємо сповідання гріхів.

Владика зазначив: «Тому людина, яка відчуває потребу в покаянні, може і повинна відкрити своє серце перед Богом на всякому місці, де вона зараз перебуває, і знайти можливість взяти особисту участь у таїнстві при першій же для цього нагоді».

Владика Зоря також сказав, що під час пандемії в ПЦУ змогли, наскільки це взагалі можливо в цих обставинах, знайти «золоту середину» між тим, що церква продовжує виконувати свою місію, яка стає особливо актуальною, і убезпеченням людей від ризиків. За його словами, і священнослужителі, і віряни церкви в цілому свідомо ставляться до нинішніх небезпек.

Зоря уточнив, що вшанування святинь відбувається через поклоніння, а не через цілування, і також відповіддю на виклик є той спосіб причастя, який стали використовувати для мирян: традиційний, давній спосіб Причастя, який, власне, використовується церквою для священнослужителів у час Великого посту (Святі Дари даються не за допомогою ложки, а з дискоса, посудини, прямо в руки причасникам).

Leopolis.news