01-06-2021 18:566644
У державі Україна механізми влади контролюють закриті еліти. І ці механізми поки що не зламати, а можливо – і ніколи. Зараз спробую пояснити чому.
Вміння працювати на державній роботі і залишатися підприємцями – ось що сьогодні дає перепустку до владної сміттярки. Якось один високопоставлений чиновник дуже довго тримав на мене страшні жалі, бо мав необережність в діалозі поцікавитися ну дуже вже, як на мене, простецьким питанням - Ви людина праці чи людина селфі? Адже влада зрештою - це інструмент чи інструментарій надання сервісу і продукування необхідних результатів. Але аж ніяк не селфіпалиця.
І цікавість моя, власне, була лише наслідком постійного перетинання з цим паном на різних урочистостях, відкриттях, презентаціях, круглих столах і т.д. Коли ви, власне, працюєте? Ну от коли?.. І взагалі - хто такий сьогодні український чиновник чи урядовець? Хто він такий? Це людина, яка проходить дуже, як на мене, примітивний шлях: ескорт – приватні танці - сауна – окружна дорога. Все! Підлабузництво починається там, де немає за що хвалити, і закінчується там, де змінюють самого підлабузника. А на результат, фаховість, професіоналізм, хист - плювати.
Я не розумію, чому результат і сама робота стали чимось таким, що не стосується і не може стосуватися за визначенням того, хто пішов працювати на людей чи, як у нас модно казати, на державу. Період сумбурних і фальшивих пошуків ефективної владної парадигми за 30 років засвідчив, що держава Україна може просто не відбутися, не статися з однієї простої причини – ми дозволили владі залежати самій від себе: судді самі себе обирають, чиновники самі себе призначають, прокурори самі себе наділяють… Немає найпотворнішої форми правління, за якої найтупіші люди вважаються найкращими.
Народи зникають, зникають цілі нації тоді, коли позбавляються свого права спитати з тих, кого обрали, і отримувати з тих, кого утримують. Зрештою ми приходимо до того, що влада починає думати не ПРО людей, а ЗАМІСТЬ людей. І якщо вірити, що ми є результатом того, що ми думали, то ким є ті, хто думати не хоче?
Олег ФИЛИК