logo
05/12
30/11
29/11
28/11
18/11
16/11
04/11
03/11
01/11
28/08
29/07
26/07
08/07
... 11
13 ...

Судове фіаско ПриватБанку

16-08-2021 14:139749

Судове фіаско ПриватБанку
Фото: соцмережі

Відома фінансова інституція ПриватБанк вирішила у сумнівний судовий спосіб заволодіти коштами свого клієнта на суму 57,267 гривень. Однак, потрапивши під меч правосуддя справедливої Юстиції, сама позбулась 2,332 гривень і 50 копійок.

Дивовижна філософія керівництва багатьох банків України «Краще обдурити на три копійки клієнта, аніж зберегти його лояльність», заохочує банківських працівників вигадувати все нові і нові способи фінансового крутійства, яких на сьогодні вже понад десяток.

Окрім грубих крадіжок, які іноді здійснюють працівники банків, у цих фінансових установах функціонують напівлегальні шарлатанські схеми. Це і так званий безвідсотковий кредит, і односторонній перегляд умов кредитного договору, і непередбачувана іпотека, і самовільні корективи у нарахуваннях комісійних тощо.

Окрім того, щедро, але бездумно роздаючи кредити (бо за це отримують преміальні), працівники банків створили високий показник проблемних кредитів. За статистичними даними 2018 року в портфелях банків «поганим» був кожен другий із виданих кредитів. 

Серед відомих проблемних позичальників можна знайти компанію «ЕСУ» Ріната Ахметова, яка позичила гроші в державному банку для придбання «Укртелекому», компанії братів Клюєвих із десятками мільярдів боргів або групу «Приват», яка винна ПриватБанку понад 100 млрд гривень.

Недоотримання вигоди від NPL (кредити, за якими виплата відсотків та основної суми боргу прострочена на 90 і більше днів. – Прим. авт.) банки компенсують отриманням прибутку від «працюючого» кредиту. Тобто за недобросовісних позичальників, які не розраховуються за свої кредити, платять сумлінні позичальники. Іншими словами: банки створюють умови, щоби чесні позичальники заплатили за хитрих.

Проблемна заборгованість накопичувалась роками. На балансах банків навіть сьогодні можна побачити «погані» кредити, які видали ще на початку 2000-х років. Отож для вирішення хронічної української проблеми NPL банки йдуть двома шляхами: 

● підвищують відсоткові ставки за кредитами всім клієнтам; 

● вирішують ці питання через суди, часто подаючи безпідставні позови до своїх клієнтів.

Сумнівний позов ПриватБанку і авантюрне рішення судді Чепурного

У березні 2021 року ПриватБанк звернувся у Драбівський районний суд Черкаської області з позовом до громадянина Р. стосовно стягнення заборгованості. ПриватБанк стверджував, що надав громадянинові Р. кредитні послуги, а позичальник зобов’язався виконувати всі умови кредитного договору, зокрема: добровільно приймати будь-який кредитний ліміт та його зміну за рішенням та ініціативою банку.

ПриватБанк свої зобов’язання за договором виконав. В односторонньому порядку банк встановлював такі кредитні ліміти й нараховував такі відсотки, які вважав за потрібне. Відповідач не виконав своїх договірних обов’язків і заборгував ПриватБанку 57267,11 гривень.

Громадянин Р. заперечив позовні вимоги ПриватБанку. Відповідач зазначив, що в ПриватБанку нема доказу, який може підтвердити, що він отримав кредитні умови банку, ознайомлений із ними та підписав їх: відповідач був ознайомлений лише з умовами використання картки «Універсальна», терміном на 30 днів.

Відповідач Р. стверджував, що йому не були надані кредитні кошти, а наявність виставлених претензій заборгованості не є підтверджуючим доказом отримання кредитних коштів. Заява, яку надав ПриватБанк, не містить доказів, що саме відповідач підписав дану анкету-заяву, оскільки підпис належить не зрозуміло кому та невідомо коли зроблений. 

Окрім того, відповідач зазначив, що позовні вимоги ПриватБанк пред’явив із порушенням термінів позовної давності (13 років). Отже, громадянин Р. вважає, що між ним і банком не могли виникнути кредитні відносини, а тому стягнення відсотків, пені та суми заборгованості є неможливим.

Суддя Драбівського районного суду Черкаської області Олександр Чепурний вирішив:

● позовну заяву Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити; 

● за кредитним договором від 2008 року стягнути із відповідача Р. на користь ПриватБанку заборгованість за тілом кредиту в розмірі 41652 гривні 96 копійок;

● із відповідача Р. стягнути на користь ПриватБанку заборгованість за простроченими відсотками у розмірі 12964 гривні 18 копійок;

● із відповідача Р. стягнути на користь ПриватБанку судові витрати у розмірі 2270 гривень 00 копійок.

Апеляційний суд відновив справедливість

На відміну від Восьмого апеляційного адміністративного суду, який ухвалив чудернацьку постанову в справі коломийського автомобіля, припаркованого вздовж усієї вулиці, Черкаський апеляційний суд, послуговуючись практикою Європейського суду з прав людини та практикою Верховного Суду, скасував постанову судді Чепурного.

Черкаський апеляційний суд 11 травня 2021 року, у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Лариси Нерушак, Людмили Василенко і Оксани Карпенко, вирішив:

● стягнути з ОСОБА_1 (громадянина Р.) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 20 грн за тілом кредиту;

● стягнути із відповідача ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» частково судові витрати за сплату судового збору у розмірі 2 гривні 50 копійок пропорційно задоволених вимог;

● стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» на користь відповідача ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги відповідачем ОСОБА_1 частково, пропорційно задоволеним позовним вимогам, в сумі 2,355 гривень.

Постанова суду апеляційної інстанції набула законної сили, тому що ПриватБанк не подав касаційну скаргу до Верховного Суду впродовж тридцяти днів.

Висновок цієї судової історії повчальний. ПриватБанк хотів через суд заволодіти у сумнівний спосіб коштами громадянина Р. (57 267 грн), проте сам став жертвою власної захланності та ошукав себе на 2332 гривні 50 копійок.

Дуже часто ПриватБанк та інші аналогічні фінансові інституції подають в суди так звані «нафталінові» договори, а судді бездумно та необґрунтовано їх задовольняють. 

Покликання на термін давності – це чітка позиція Європейського суду з прав людини, яку також чітко окреслив і Верховний Суд. А тому під час судового засідання відповідачам необхідно заявляти суддям про позовну давність, якщо така є.

Адвокат Сергій Гула, а це була судова справа його довірителя, також радить наполягати, щоби суд з’ясував, а чи насправді настали кредитні відносини. Правова позиція Верховного Суду констатує: якщо не було підписано кредитного договору, то анкета-заява разом із умовами надання банківських послуг не підміняє договір про кредитування. Тільки договір про кредитування встановлює юридично значущі підстави для сплачення відсотків від кредитної суми, пені, штрафу тощо. Анкета-заява цього не встановлює, як і банківські умови та правила, тим паче, що вони дуже часто надані без відома клієнта банку.

Піднятий кредитний ліміт без згоди клієнта банку немає юридично значущих наслідків. Факт надання кредитних коштів повинен бути підтверджений, що такі кошти надавались і що вони мали характеристику саме кредитних коштів, а непросто банківських коштів. Це ті фінансово-правові норми, які зобов’язаний знати будь-який суддя, який розглядає судові справи щодо фінансових суперечок.

Судді першої інстанції, твердо переконаний адвокат Сергій Гула, найперше саме вони повинні стояти насторожі захисту прав пересічних громадян, тому що дійти до апеляції, а потім до касації для звичайного громадянина не так просто. Судді першої інстанції повинні зробити все для того, щоби пройнятися справою позивачів і відповідачів і щоби ухвалити справедливе рішення.

Якщо суддя першої інстанції халатно поставився до розгляду справи, то в апеляції, здебільшого, його поправлять. А якщо і апеляція недбало поставиться до оскарження рішення суду першої інстанції, тоді необхідно звертатись до більш фахових судових професіоналів – до суддів Верховного Суду.

Адвокат Сергій Гула наголосив, що безпідставні позови фінансових установ треба вигравати і можливо вигравати, лишень необхідна наполегливість.

Ярослав ЛЕВКІВ, приватний журналіст, спеціально для Leopolis.news