На Львівщині останню декаду травня не вщухала дискусія, чи здійснюють повноваження обласні ради після 20 травня 2022 року. У дискусії, що саме мав на увазі законодавець, коли ухвалював суперечливі зміни до «Про правовий режим воєнного стану», крапка досі не поставлена.

Що маємо на сьогодні з обласною радою?

Скликана опісля «енної кількості» невдалих спроб президія обласної ради затвердила проект порядку денного. Проте жодних «доленосних» проєктів рішень на підтримку громад, допомоги ВПО, програмного підсилення тероборони та військових з’єднань. І це – опісля понад стоденної «гри в мовчанку».

Звісно, що чогось більшого за порядок денний з технічними питаннями – ніхто і не очікував. Брак хисту, досвіду, зрештою, бажання у керівництва Львівської обласної ради особливо дався взнаки після 24 лютого.

Ні для кого з втаємничених не секрет, навіщо скликати сесію з «порожнім» порядком денним – про це записано у регламентах всіх рад.

Серед інших обласних рад таку «паузу в роботі» тримають лише Херсонська, Донецька і Луганська обласні ради. Решта збиралися, ухвалювали важливі рішення, працювали і виконували покладені повноваження. З власного досвіду – викликів, на які рада мала зреагувати, було ну дуже багато. І в попередні скликання чи за іншого керівництва у такий буремний період Львівська обласна рада точно не залишалася б осторонь. Але це – тема іншого блогу.

Проте відкритим залишається питання – чи має право рада збиратися опісля 20 травня 2022 року?

То чи dura lex sed lex?

Ступор, в який «впала» Львівська обласна рада в якості самоврядного органу, вирішено «розрулювати» за два тижні до дати «Х». До дня, коли за повну бездіяльність, а нагадую читачам, що останнє засідання відбувалося ще далекого 22 лютого 2022 року, можуть настати невідворотні юридичні наслідки. Але, схоже, ч.3 Ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» щодо функціонування місцевого самоврядування у період дії воєнного стану» може зіграти з охочими виправдати власну тримісячну бездіяльність злий жарт. Бо сам факт створення військових адміністрацій є достатньою підставою для, цитую «не здійснення (а по суті – припинення) повноважень обласних/районних рад».

Для зручності, знову нижче наводжу схему одного шанованого юриста, котра дуже наочно пояснює, чому після вступу цього закону в дію обласні ради НЕ здійснюють свої повноваження.

Звичайно, у нас прийнято, що офіційно тлумачити закони України можуть всі громадяни. Проте ця функція, котра донедавна була за Конституційним Судом України, сьогодні належить Верховному Суду.

Шкода, але значно менше охочих виконувати норми прямої дії, навіть серед тих, хто їх приймали.

Висловлю непопулярну думку – порядок денний XIII сесії Львівської обласної ради саме тому «порожній», щоб не приймати нелегітимних рішень у важливих сферах.

Втеча від наслідків статті 78 Закону України «Про місцеве самоврядування» в Україні» – єдина мета проведення засідання Львівської обласної ради 14 червня 2022. Але чи легітимною буде ця сесія? Схоже тих, хто прострочили всі терміни робочих засідань, не це хвилює. Навіть, якщо інтризі – бути.

На додачу

Та що там казати, навіть тональність політичних заяв у важливих сферах зведена до мінімуму. Почитайте бодай львівський проєкт рішення про «заборону УПЦ Московського патріархату» і порівняйте його редакцію, приміром, з варіантом Рівненської обласної ради.

Як би там не було, але Львівська обласна рада НЕ зібралася одразу ПІСЛЯ Собору УПЦ МП (це там де вирішили вийти з РПЦ, але не дійшли до УПЦ). І не зібралася ДО цього Собору саме з питання заборони РПЦ в Україні. До речі, в політичних заявах саме таку правильну назву варто вживати їх авторам.

З яких інших питань і коли б мала зібратися Львівська обласна рада, (котра вже давно пасе задніх у всіх сенсах) – читайте в моєму наступному матеріалі.