Насолодитися мальовничими краєвидами, покататися на конях, подивитися на свинок, кроликів, диких качок, назбирати суничок, відпочити у геокуполі, сфотографуватися на тракторі…

І це все – за 30 кілометрів від Львова, в урочищі Гута Щирецька Тростянецької ТГ Стрийського району, на території регіонального ландшафтного парку «Стільське Горбогір’я».

Неймовірний відпочинок і мандрівки природою для дітей, які втекли від війни, організовують на ранчо «Гута Щирецька» її господарі Володимир та Оксана Гентоші.

Були тут особливі дітки з ДЦП, вихованці будинків сімейного типу та малеча, яка пережила стрес від вибухів війни і змушена була залишити свої домівки у Слов‘янську, Бахмуті, Северодонецьку, Покровську, Харкові, Краматорську, якими опікується фонд Голоси дітей.

Запам’яталася господарям ранчо відвідини їхньої локації багатодітною сім'єю з Лисичанська Луганської області. Дітки сіли в потяг на вокзалі в Краматорську за годину до того, як туди у людей влучила злощасна ракета. «Їм пощастило добратися до Львова – нам пощастило вітати їх у нас в гостях», – розповідає Оксана Гентош.

У воєнний час господарі ранчо «Гута Щирецька» змінили діяльність і поряд із звичними туристами приймають дітей, які вимушені були покинути свої домівки через війну і яких гостинно прихистила Львівщина.

«У час війни гостро відчувається потреба бути корисним. За допомогою таких екскурсій можемо повернути дітям їх дитинство та змінити страх на любов. Зараз люди, а особливо діти, потребують спокою, душевної рівноваги, яких вони можуть досягнути завдяки взаємодії з природою. А спілкування з кіньми, верхова їзда (іпотерапія) дозволяє зняти стрес і мінімізувати його наслідки. Цим діткам ми змогли повернути мир хоч на один день в нашій Україні», – додає Володимир Гентош.

Минулого тижня мандрівку на ранчо здійснили три групи. Зокрема, активно провели відпочинок близько 20 дітей із батьками, які змушені були покинути свої домівки і тимчасово оселилися у Ходорівській ТГ на Львівщині.

Благодійну акція «Іпотерапія – для дітей ВПО» організували волонтери Ходорова Наталія Кухарська і Роман Тітик за сприяння меценатів Володимира Басараба і Тараса Шведа.

Господарі ранчо «Гута Щирецька» організували для дітей із Київської області, Херсонської та Миколаївської областей, Одеси, Харкова насичену і цікаву програму.

«Основне ж – подарувати дітям та їхнім батькам позитивні емоції. Бо ж, як відомо, впоратись з внутрішньою тривогою та відновити своє емоційне здоров’я допомагає відпочинок, спілкування з природою. А прогулянки на конях ще й мають лікувальні властивості», – зазначив Володимир Гентош.

Для малечі спілкування з природою стало справжнім святом. Почалося їхнє перебування на ранчо із знайомства з кіньми. Діти мали можливість погодувати тварин бубликами, погладити їх, а господарі розповіли багато цікавинок про тварин. Зокрема, діти дізналися про те, що спортивний кінь з’їдає у день 7 кг вівса, що коли сідає на конях, то маєш забути про таке поняття як страх, про те, що до коня не можна підходити зізаду. А коли завершив їзду, то обов’язково слід подякувати коникові.

Після конюшні усі разом вирушили на леваду, де могли назбирати і поласувати суничками, відпочити і сфотографуватися у геокуполах. Згодом погуляли лісом, де є ставок. Комусь сподобалися свинки Марія і Василь, які мешкають у лісі біля ставочка. Хлопчакам до вподоби було фотографування на справжньому тракторі. А от п’ятирічна Руся, навіть коли всі були на пікніку, не виходила з конюшні, годувала коників.

Кульмінацією екскурсії стало катання верхи на конях. Інструкторами для дітей стали вся родина Гентошів – Оксана і Володимир та їхні сини Юрій та Ярослав. Каталися на справжніх породистих конях Магістр, Ревізор, Світоч, Ватажок.

Допоки діти розважалися, спілкуємося з їхніми батьками. Усі вони мають свою історію. Ось батьки з Херсонської області, кажуть, що переважаюча більшість жителів уже виїхала. Розповідають, що зідзвонюються зі своїми родичами, які там залишилися. Проте зв'язок не завжди є.

Пані Анна - з Києва. У Ходорів приїхала з дочкою Марією і проживає у батьків чоловіка. Мама Анни мешкає у Миколаївській області. Хотіли б, звісно ж, улітку поїхати до неї. Однак зараз, на превеликий жаль, через війну про це навіть і мови не може бути. Планують найближчим часом повертатися додому.

Аня – з Бучанського району Київської області. Каже: «Ні, ми, на щастя, не зі самої Бучі. Після постійних тижневих ракетних обстрілів вирішили переїхати цілою родиною. Наші знайомі поїхали до Італії, а нас залишили у своєму будинку у Ходорові. Зараз ми активно знайомимося із Львівщиною». На ранчо Аня приїхала разом зі своєю племінницею, яка теж є її похресницею і називається Анею.

Мама Олена приїхала з Харкова зі двома синами Іваном і Тихоном. Сама народилася в Донецьку, потім з родиною змушена була переїхати до Харкова, а зараз каже, невідомо, де будемо жити. Розповідає, що всі її знайомі переїхали, хто куди. Вразило те, як гарно пані Олена розмовляє українською. «Це неправда, що у нас не розмовляють українською мовою. Ми добре її знаємо. У нас були хороші вчителі. До речі, вихідці із Західної України», - зазначає пані Олена.

У той час малеча катається на конях. Хто вперше, а хто вже навіть і вп’яте. Однак це не применшує того запалу і бадьорості, з яким діти бавилися, веселилися і відпочивали.

Наостанок організатори та спонсори акції навіть пікнік влаштували дітям. «Польовий кухар» Степан Концевич зготував на мангалі для діток юшку із червоної риби, смажив просто неба на вогні ковбаски.

«Приємно бачити, якими щасливими, з позитивними емоціями діти покидають наше ранчо», - каже Володимир Гентош.

Волонтерка Наталія Кухарська розповіла: «Діти поверталися з прогулянки надзвичайно задоволені. А ми разом із нашими друзями - господарями «Гути Щирецької» Оксаною та Володимиром Гентошами вже запланували кілька поїздок на ранчо, адже ще так багато дітей, які знайшли тимчасово прихисток у Ходорівській ТГ, потребують таких щирих і позитивних емоцій, нашої уваги, турботи і тепла».