13-07-2022 10:368340
На туристичній локації, відомій як «Мшанецькі колиби», що у Стрілківській територіальній громаді, започатковано одинадцятиденний табір для дітей, які постраждали від війни, з батьками стали вимушеними біженцями і тепер тимчасово проживають на Прикарпатті.
Про це повідомив кореспондент Leopolis.news.
Нагадаємо, що літній реабілітаційний табір для юних біженців започаткувала парафіяльна спільнота. Вона активно займається розвитком соціального підприємництва під назвою «Мшанецькі колиби». За час першої зміни тут відпочивали, позбувались стресів через вибухи російської ворожої зброї, набирались сили 24 дитини з Луганщини, Донеччини, Київщини,
«Основне завдання табору – психоемоційне відновлення дітей через різноманітні ігри, заняття та розваги. «Наша робота у цьому напрямі складається з двох аспектів – тренінги та арт-терапія. Не обійшлося також без занять з флористики, декупажу, тощо», – поділилася психологиня табору Христина Устрицька.
«Учасниками нашого табору стали діти, які тимчасово мешкають у населених пунктах Стрілківської громади. Відпочинок та реабілітація для них були безкоштовними завдяки підтримці Української освітньої платформи. Ми готові прийняти наступну зміну. Звісно, якщо на це будуть фінанси. Розглядаємо різні варіанти залучення коштів, зокрема й проведення краудфандингової кампанії», – зазначив отець Роман Гром із Мшанця.
Додамо, що наразі це максимум, який дозволяє за зміну прийняти наявна інфраструктура локації «Мшанецькі колиби». Коли ж їх добудують, зокрема, зведуть ще хоча б три будиночки, тут зможуть приймати вдвічі більше дітей. Не виключено, що табір діятиме протягом літніх місяців.
І ось приємна новина. Благодійний фонд «Caritas Ukraine» та Карітас Самбірсько-Дрогобицької Єпархії УГКЦ для потреб розвитку «Мшанецьких колиб», виділив 15000 євро. За ці кошти тут, серед чудової природи Карпат, буде побудовано ще три будинки-колиби. Вони дозволять вдвічі більше прийняти на відпочинок та психологічне оздоровлення дітей, які через російську агресію з батьками вимушено залишили сталі місця проживання, але знайшли притулок на Прикарпатті.
Микола СЕНЕЙКО, для Leopolis.news