13-10-2022 21:30
5188
Від початку повномасштабного вторгнення співробітники історико-культурного заповідника «Древній Звенигород» допомагають ВПО та працівникам Донецького обласного краєзнавчого музею інтегруватися у місцеві територіальні громади.
Про це інформує пресслужба ЛОВА.
«Донецький обласний краєзнавчий музей евакуювався на Львівщину ще у березні. Співробітники музею вдруге були змушені рятувати експонати з-під обстрілів окупантів. Відтоді, вже сім місяців ми співпрацюємо, допомагаємо одні одним та обмінюємось досвідом. Також ми проводимо спільні екскурсії, лекції та майстер-класи», — розповідає виконувачка обов’язків директора історико-культурного заповідника «Древній Звенигород» Романа Лев.
З квітня заповідник також почав відігравати важливу посередницьку роль у налагодженні якісної комунікації між вимушеними переселенцями та місцевими громадами: разом із відділом культури та інформаційної політики Давидівської ОТГ вперше проведли інтеграційну екскурсію для внутрішньо переміщених осіб.
«Ми хотіли розказати переселенцям більше про приймаючу громаду, про локальні історію, культуру, традиції, а також — допомогти налагодити комунікацію, щоб вибудувати взаєморозуміння між переселенцями та місцевими жителями і спростувати упередження, які поширює російська пропаганда», — підкреслила Романа Лев.
Допомагали працівникам заповідника у розробці інтеграційних екскурсій культурологи та психологи. Згодом ці напрацювання стали основою для більшого проєкту, який реалізувався спільно з громадською організацією «Центр дослідження та збереження культурної спадщини» та за підтримки Угорської екуменічної служби допомоги в Україні». Загалом вдалося провести 10 інтеграційних екскурсій.
«Ті, хто вимушено залишили свої домівки через війну, особливо діти, зазнали великого стресу. Їм буває важко адаптуватися в новому середовищі. Ми стараємось проводити цікаві екскурсії та майстер-класи, щоб хоч на кілька годин відволікти їх від реалій повномасштабної війни.
Також це можливість для дітей-переселенців познайомитись з місцевими однолітками на спільних заняттях — виготовляючи крем’яні знаряддя праці чи давні прикраси. Це дає можливість дітям побачити, що різниці між ними немає: в одних та інших щось вдається, а щось ні, одні одним допомагають, і так стирається межа ідентифікації «свій-чужий» і з’являється згуртованість», — наголосила Романа Лев.
Що стосується безпосередньої роботи заповідника в умовах повномасштабної війни, то перш за все, працівники «Древнього Звенигорода» убезпечили свої музейні колекції на випадок надзвичайних ситуацій.
Тому зараз у музеї заповідника можна побачити лише банерну та VR-екскурсію середньовічним містом.
Завдяки допомозі польському Інституту національної спадщини (Narodowy Instytut Dziedzictwa) музей забезпечели боксами та пакувальними матеріалами. Спільно із Міжнародним альянсом захисту культурної спадщини в зоні конфліктів (Aliph Foundation) вдалося:
Оскільки повномасштабна війна внесла значні корективи у специфіку роботи заповідника, то його співробітники шукають та напрацьовують нові шляхи збереження та популяризації спадщини: стараються оцифровувати артефакти, щоб розширити мультимедійну складову заповідника; працюють для нової цільової аудиторії — переселенців; почали працювати над розробкою занять для дітей, які планують проводити спільно з освітніми заклади.
Leopolis.news
