Готівковий курс долара у банківських та небанківських обмінниках падає вже майже тиждень. Третього березня "зелений" можна було продати банкам в середньому лише за 38,5 грн, хоча ще тиждень тому курс був на одну гривню вищим.

Востаннє готівкова валюта в Україні коштувала так мало сім місяців тому — на початку серпня минулого року, після чого повернулася до рівня 42-43 грн.

Чому гривня почала зміцнюватися та що очікує на курс цього разу?

Сезонні фактори

Наприкінці 2022 року готівковий долар дещо подорожчав, що було пов’язано переважно з сезонними факторами. Зокрема, на валютний ринок активно впливало збільшення державних видатків наприкінці року.

Виплати бюджетникам, а також підрядникам за виконання капітальних робіт або за оплату державних замовлень збільшили обсяги гривні на руках у населення. Частина з цієї гривні опинилася на валютному ринку, що тиснуло на курс.

Проте у лютому "ефект кінця року" почав відігравати все менше значення, через що готівковий курс почав поступово падати. В останні дні лютого та на початку березня темпи зміцнення гривні на готівковому ринку особливо прискорилися.

Другий сезонний чинник, який міг вплинути на більш стрімке зміцнення падіння готівкового долара — підготовка аграріїв до сівби.

"Пропозиція валюти в готівковому сегменті валютного ринку наприкінці зими — на початку весни очікувано збільшується з огляду на те, що аграріям необхідно закуповувати посівні матеріали та оновлювати потужності для проведення посівної", — пояснили ЕП у Національному банку.

Продаючи готівкову валюту, аграрії підвищують її пропозицію на ринку, що впливає зниження готівкового курсу. З активізацією польових робіт цей тренд може лише посилюватися.

Депозитна лихоманка

Наразі все більшу частину попиту на валюту українці починають задовольняти завдяки безготівковій купівлі через відкриття 3-місячних депозитів.

"Ці депозити з кожним місяцем набирають все більшої популярності серед українців. Фактично вони забрали на себе частину попиту на валюту, який би був на готівковому ринку", — пояснює директор департаменту ризик-менеджменту "Акордбанку" Микола Войтків.

Підвищення попиту українців на валютні депозити для купівлі безготівкових доларів та євро фіксують і в "Райффайзен банку".

"У 2023 році у порівнянні із 2022-им у середньому за місяць обсяги продажу (безготівкової валюти - ЕП) виросли на 45%", — зазначив керівник з питань заощаджень та транзакційних послуг Райффайзен Банку Сергій Анніков.

За даними НБУ, обсяги валютних депозитів населення за останні пів року зросли на понад 20 млрд грн, у гривневому еквіваленті.

Водночас, Нацбанк не надає даних щодо того, яку частку цього приросту складають саме 3-місячні депозити, які відкривалися для купівлі безготівкової валюти.

ЕП звернулася до найбільших українських банків з проханням надати інформацію про обсяги відкриття та зняття 3-місячних валютних депозитів. На момент виходу матеріалу свою відповідь надали лише у monobank.

Так, за даними установи, протягом серпня-лютого клієнти банку придбали за допомогою депозитів понад 415 млн доларів. Натомість, далеко не всю придбану таким чином валюту українці потім знімали.

Так, наприклад, у лютому з валютних депозитів зняли лише 32,6 млн доларів, в той час, як трьома місяцями раніше — у листопаді 2022 року — відкрили валютних депозитів на 54,3 млн доларів.

Аналогічна ситуація спостерігається і з євро: у лютому 2023 року українці зняли з рахунків у monobank 2,6 млн євро, хоча у листопаді відкрили депозитів на 4,3 млн євро.

Крім того, що валютні депозити зменшили попит на готівковому ринку, вони стали фактором додаткової пропозиції.

Завдяки тому, що різниця між банківським та готівковим курсами, як правило, складає декілька гривень, чимало українців використовують це для ситуативного заробітку.

Після того, як закінчується термін їхнього депозиту, вони знімають готівкову валюту та обмінюють її на гривню за вищим курсом. Щоправда, як показують дані monobank, частка таких вкладників становить не більше 60%.

Вигідніша альтернатива

Підвищений попит українців на валюту від початку великої війни спровокувало бажання захистити свої заощадження від високої інфляції.

За відсутності інших інструментів, таких як цінні папери (торгівля якими стала неможливою в умовах валютних обмежень) чи нерухомість (попит на яку різко впав в умовах високих воєнних ризиків), іноземна валюта довгий час залишалася чи не єдиним активом у розпорядженні українців.

Однак наразі у доларів та євро почали з’являтися конкуренти — депозити у гривні та облігації уряду. В умовах підвищення дохідностей за гривневими активами попит на готівкову валюту починає послаблюватися.

"З метою активнішої реакції депозитних ставок на червневе підвищення облікової ставки, Національний банк у 2023 році суттєво підвищив нормативи обов'язкового резервування банками. Це позначається на збільшенні ставок за депозитами у гривні й, відповідно, підвищенні привабливості гривневих заощаджень", — нагадали в НБУ.

Так, середні ставки за річними депозитами у 20-ти найбільших банках (індекс UIRD) на початок березня становили 13,4%, хоча ще у жовтні-листопаді вони були на рівні 11-12% річних.

Ще більше зросла дохідність ОВДП, які наразі продає Мінфін. У лютому уряд погоджувався платити своїм кредиторам щонайбільше по 19,75% річних — а це навіть більше, ніж очікуваний рівень інфляції у 2023 році (18,7% за прогнозами НБУ).

Чого чекати далі

Враховуючи підготовку аграріїв до посівної, а також зменшення попиту українців на готівкову валюту, сприятлива для гривні ситуація на готівковому валютному ринку може зберігатися ще деякий час.

Проте цей тренд навряд чи можна назвати стійким в умовах широкомасштабної війни.

На економічні настрої українців найближчим часом впливатиме ситуація на полі бою, результати переговорів про продовження "зернового коридору", дія якого закінчується у березні, та переговорів про нову програму МВФ.

Відтак, ситуація на валютному ринку може змінюватися як в кращу, так і гіршу, для стійкості гривні, сторону.