31-03-2023 20:253946
Поговоримо про «кронування» / Юрій Федчак /
Щороку на Львівщині, зокрема у Дрогобичі, ми спостерігаємо не поясненну «лють», з якою деякі особи вирізають гілки на деревах, залишаючи голі стовбури. У цьому матеріалі пояснюю читачам, чому цього робити категорично не можна. «Слів багато», але, сподіваюся, моя консультація у соцмережі нарешті буде відповіддю на багато запитань, які аж кричать у соцмережі.
Хто таке дерево?
Так, саме Хто, а не що. Дерево – це живий цілісний організм, котрий дечим уподібнюється з людиною. Він має свої легені, руки, скелет, ноги, а ще кажуть, що очі та вуха.
Дерево складається з кореневої системи, штамба і крони. Які важливі процеси відбуваються у дереві?
Навесні змінюється природний біоритм, і все навколо починає пробуджуватися. Крона звертається до коріння: «Агов, подавай мені воду догори, вже березень у календарі!» Тоді коріння починає виконувати свій обов’язок: мільярди невидимих неозброєних оком корінців, які називають «кореневими волосками», починають всмоктувати з ґрунту воду з мінералами (розчиненими у воді солями) і подавати їх по стовбуру до крони. Ці корінці є своєрідними помпами. У одного столітнього дуба цих «помп» – мільярди. Зрештою, періодично деякі помпи «виходять з ладу» і натомість розпочинають роботу мільйони нових. Кожна така помпа працює 10-20 днів.
А що на гілках? На гілках пробуджуються бруньки, які спали (як вегетативні, так і репродуктивні), і починають живитися соком дерева. Сік дерева – це такий самий, який ми пам’ятаємо як березовий сік – чистенька вода з розчиненими у ній поживними мінералами.
І ось зацвітають квіти, розпускаються листочки. І ключове тут слово для кожного міста – листочки.
Нарешті коріння втомлюється і каже: «Гей, ви там, листочки угорі, допомагайте мені!»
Здивувалися? Так от, у кожного дерева є два рушії, або ще їх називають «двигунами» руху води по дереві: нижній – це коренева система і верхній – листя!
Листя
Листя дерева у місті виконує грандіозну роль, про яку мало хто знає. Листочки виконують ту саму роль, що й легені для людини. Крізь них дерево дихає. Вони є для нього своєрідними легенями, а в сукупності всіх дерев у місті – легенями міста. Під час дихання відбувається транспірація – випаровування води. Отже, чим більше листя на дереві, тим вологіше повітря. А чим дихає листя? Ну, це знають школярі: вуглекислим газом. А що натомість? Кисень, яким дихають люди, коти, собаки, птахи. А де подівається вуглець? Накопичується у дереві і стає його будівельним матеріалом: близько 50% хімічного складу деревини є вуглець. Класно створив Творець, чи не так?
Але це ще не все. Окрім переробки вуглекислого газу, листя на деревах виконує роль фільтру і губки. Щодня містом рухається тисячі легкових авто, автобусів, вантажівок. У повітря вони скидають отруйні для людського здоров’я речовини, які є у вихлопних газах. До цього додайте підприємство (підприємства), які скидають у повітря леткі, отруйні речовини. І листя це все поглинає у собі і втримує, і лише восени несе додолу, на землю!
Ось що про користь листя певних порід дерев пише сайт Укрхіманаліз: «Покажемо, скільки користі приносять дерева:
У середньому один кубометр дерева споживає тонну вуглекислого газу (CO2), який є продуктом дихання, роботи автотранспорту, безлічі промислових процесів.
Зі спожитого вуглекислого газу той самий об’єм дерева виділяє в повітря понад 0,7 тонни чистого кисню (O2).
У скверах, парках, алеях повітря в 2-3 рази чистіше, ніж в інших, неозеленених міських місцях.
Особливо ефективно дерева справляються із забрудненнями у весняно-осінній період, оскільки більша частина роботи припадає на листя. Частково корисні властивості зелених насаджень зберігаються навіть узимку як у хвойних, так і у листяних порід.
Найкращі дерева для очищення повітря
Топ-5 дерев, які найкраще справляються з усуненням забруднень і насиченням повітря киснем:
Тополя. Абсолютний чемпіон: широке, злегка клейке листя прекрасно захоплює з повітря дрібнодисперсні частинки, а кисню тополя виділяє стільки, що одне доросле дерево здатне забезпечити здорове дихання трьох людей. Дерево стійке до автомобільних вихлопів, а проблема з надокучливим пухом, що переносить алергени, вирішується заміною чорної тополі білою або сріблястою. (Останнім часом шириться твердження лікарів, що пух тополі не є алергеном – Юрій Федчак).
Каштан. Як і тополя, добре переносить сильно забруднене повітря, зокрема біля автотрас. Протягом року дорослий каштан здатний очистити близько 25 кубічних метрів міського повітря.
Модрина. Перше в нашому рейтингу хвойне дерево. Унікальна особливість модрини – здатність добре поглинати свинець, вкрай шкідливий для здоров’я людини, який неодмінно присутній в автомобільних вихлопах. Для повної нейтралізації шкоди від однієї машини потрібно 8-10 дорослих дерев.
Береза. Непогано поглинає з повітря важкі метали, а також, завдяки пишному листю знижує рівень міського шуму. Не така стійка, як каштан і тополя – висаджена безпосередньо біля автомобільної дороги береза, швидше за все, швидко загине. Як і хвойні дерева, виділяє фітонциди, що знищують шкідливі мікроорганізми, які містяться в повітрі.
В’яз. Здатний поглинати і переробляти не тільки вуглекислий газ, а й промислові викиди, включно із сірчистим і чадним газами. Завдяки значно ширшому листю справляється з очищенням повітря від твердих забруднень навіть ефективніше, ніж тополя.
Крім дерев, для міського середовища особливо корисні мохи, які активно поглинають важкі метали, і ялівець, що насичує повітря фунгіцидами».
А ось інформація іншого джерела:
«Листя рослин на 1 кг насаджень поглинають за сезон вегетації:
- 200-400 кг сірчистого газу (1 кг тополі у перерахунку на суху масу відфільтровує у середньому 150 г, ясеню – 18 г, липи – 10 г, акації білої – 69 г, в’язу – 39 г);
- 5-10 кг вуглекислого газу (25-річне дерево тополі поглинає 44 кг, дуба – 28 кг, липи – 16 кг, ялини – 6 кг);
- від 14 до 65 г пилу (доросле дерево в’язу осаджує 28 кг, верби – 38 кг, клена – 28-33 кг, тополі – 34 кг, шовковиці – 31 кг, ясеню – 27 г, каштану – 16 кг);
- 370-380 г свинцю (тобто стільки, скільки його викидається автотранспортом при спалюванні 450-600 л етильованого бензину).
Крім свинцю, листя затримує й інші токсичні метали: мідь, кобальт, цинк, марганець, залізо та ін. В цілому одне дерево «чистить» майже 20 тисяч м куб повітря на висоту до 10 м від поверхні ґрунту. Завдяки фільтруючій здатності рослин вміст шкідливих речовин в атмосферному повітрі знижується на відстані 1 км від джерела забруднення на 25-29%, на відстані 2,0-2,5 км – на 45-60%, на відстані 5 км – на 75-86%».
Варто додати, що листя вбирає радіоактивні речовини, а також випари пестицидів, які розбризкують на полях. Звідси й застереження, чому не можна спалювати листя.
Ось така статистика. Водночас повинен нагадати, що якість повітря у спальних районах міста відрізняється від сільської замкнутістю простору через висотність будинків: забруднене повітря повільніше розсіюється і потрапляє в оселі крізь відчинені кватирки.
Отже, що таке листя на одному дереві? Уявно зберіть всі листочки з крона дерева у пазли. Сумарно утвориться гігантський листок, який дихає, зволожує повітря, дарує нам кисень, яким ми дихаємо, очищує повітря від забруднюючих шкідливих домішок. Чим більша поверхня такого листка на дереві – тим більше від цього дерева користі. Отже, сумарна площа листя на дереві – це одна гігантська легеня міста. Чим більше таких легень – тим здоровішими будемо всі ми.
Отже, що досягається варварським вирізуванням скелетних гілок – висновок очевидний.
Наслідки неправильного обрізування дерев
У моду, якщо можна так сказати, штучно інтродуковане слово «топінг», якого в українській мові нема і бути не може. Це ж інгова форма слів в англійській мові. Те, що нам нав’язують деякі «спеціалісти» цим «топінгом», суперечить здоровому глузду, і в Україні є цілком неприйнятним, бо призводить до знищення дерев, зокрема ботанічних пам’яток. І дай Боже, щоб не торкнулося дендропарків.
До чого призвели вирізання скелетних гілок на деревах у Дрогобичі? 99% всіх дерев заражені спорами ксилотрофів – дереворуйнівних грибів. Мова йде передусім про паразитів дерев – трутовиків. Трутовики на зрізах ростуть дуже швидко, спричиняють трухлявіння дерева та руйнування деревини із середини, тобто приреченість загибелі дерева очевидна. Разом з тим фітопатологи можуть доповнити перелік грибкових хворіб на паркових деревах. У садах є ціла низка грибкових захворювань, які за кілька років без вчасного лікування можуть цілком знищити дерево, наприклад, рак.
Всі садівники знають, що дерева слід обрізувати у період спокою, а не під час сокоруху чи перед самим його початком. У Дрогобичі цим часто нехтують.
Обрізування дерев проводять у суху погоду, а місця зрізів слід тут же замазати садовим варом. Цей прийом виконує функцію «корка»: мінімізує витікання соку дерева та перешкоджає потраплянню різних патогенів (спор грибків, лишайників, вірусів), а також насіння омели, для якої тріщини в корі чи рани на дереві є воротами для «укорінення» і життя. І хоча омела не має коріння, як дерево, проте вона є напівпаразитом і нераціональний догляд за деревами для неї за благо.
Звичайно, садовий вар для дерев у місті – надзвичайно дороге задоволення. Для цього колись у Дрогобичі використовували звичайну олійну фарбу, і вона виконувала потрібну функцію. Але якщо вже нема ні олійної фарби чи оліфи, то можна хоча б замазати рану дерева попередньо підготовленою жовтою глиною. А тому логічним є висновок, що вирізування скелетних гілок є не тільки шкідництвом, але й збитковим.
Я недаремно називаю зрізи на дереві ранами. Бо це і є рани. Кожен такий зріз на одному дереві є раною, і викликає стрес. Саме так це і називається – «стрес». Тому кількість таких зрізів на дереві впродовж року має бути мінімальною, а сумарна площа зрізів – так само, якомога меншою. Інакше дерево може загинути. Багато зрізів на дереві упродовж одного року – це те саме, що випустити чергу з автомата в тіло замість однієї кулі – людина гине. Деякі породи дерев витримують більше зрізів за один сезон (наприклад, верба, ялиця), інші – менше. Але й верба може загинути від такого безглуздого, варварського обрізування.
«Але ж виростають нові гілки!»
Такі «аргументи» читаю іноді у соцмережі. І так, і не так. А головне: навіщо, та якого чудернацького вигляду після цього набувають понівечені дерева після цього, якщо у генах закладено рости деревами, а не мітлами?
Річ у тім, що коріння постійно качає воду на-гора. Куди тій воді подіватися, якщо гілок нема? Частина води витікає через рани, а решту куди, якщо нема гілок? Вода шукає виходу. Тоді відбувається пробудження сплячих вегетативних бруньок. Починають рости гілки, з яких нема жодної користі: вони не дадуть такої сумарної площі листя, яка б мала бути, а на плодових деревах у садах на цих гілках відсутні репродуктивні бруньки. Тобто на них не буде плодів. Такі гілки називають «жировими пагонами» і вирізають як зайві. Потрібне додаткове тлумачення?
Підсумовуючи на цьому етапі, робимо висновок: дерева не тільки приречено гинуть, а перетворюються на казна-що.
«Трухляві гілки ламаються і падають»
Часто таке пояснення читаю на сайтах і в соцмережі. Так от, це не є мотивацією для так званого «кронування». Взагалі такого слова не існує, є кимось вигаданим і про нього треба забути. Гілки на деревах обрізують, а не «кронують».
У місті має працювати спеціальна служба з навченим персоналом, який зобов’язаний періодично оглядати всі зелені насадження у місті і доглядати за ними. Ба, навіть ті дерева, що запхані в кам’яні мішки на майдані Ринок, спекотного літа потребують поливу і підживлення. Інакше їхній імунітет буде знижуватися, вони хворітимуть і навіть можуть колись всохнути. Немислимо: їхнє коріння – серед щебеню під товстою бетонною ковдрою.
Наголошую, консультантом такої служби має бути спеціаліст-фітопатолог, адже через незадовільний фітосанітарний стан зелених насаджень у місті й загинули червонолисті буки.
Для роботи такої служби повинне бути відповідне фінансування. В обласному центрі такий персонал вже працює і від масового нівечення дерев вже давно відмовилися. Принаймні, спеціаліст має визначати, яку гілку обрізати, а де підлікувати, або ж зрізати ціле дерево, але в жодному разі не залишати оці страхіття, що у Дрогобичі. Бо після такої наруги на деревами останні якраз і всохнуть і колись впадуть на перехожих чи на авто.
І з нас зараз сміються туристи…
Що далі?
Я можу запропонувати лише одне: саджати чи змінювати високорослі дерева на низькорослі, з широкою кроною, які б задовольняли потребу сучасного міста: затінок, компактність крони, простота догляду, витривалість до різних умов (загазованість повітря, спека та ін.). Мені, наприклад, до вподоби низькорослі клени на початку вулиці М. Грушевського. Звичайно, й красивоквітучим каштанам має бути місце у нашому місті, та іншим деревам. Те, що зробили з каштанами у Дрогобичі – це взагалі глум над здоровим глуздом. Для цього потрібна консультація не стільки дизайнера, як спеціаліста з лісівництва і паркового мистецтва. Бо навіть між деревами є антагонізм, і поруч два дерева різних порід не завжди вживуться. А ще у кожної породи дерева – свої індивідуальні особливості, і про них треба знати.
Наостанок. У дерева є вуха і очі?
Такі дослідження проводяться на науковому рівні. Рослини сприймають людську інформацію і на неї відповідно реагують. Ці дослідження проводилися на трав’яних рослинах. Негативна інформація пригнічувала їхній ріст – аж до загибелі. Стосовно дерев у саду, то недаремно між садівниками кажуть: «Не хоче дерево родити добре – візьми сокиру й замахнися, скажи, що зрубаєш». Позаторік я хотів зрізати сливу у своєму саду, яка щороку давала погані плоди і не реагувала на удобрення, полив, обрізування, обприскування. Біля дерева лише подумав, що пора вже її зрізати, бо тільки заважає. «Але ще нехай цей рік відродить, а восени зріжу», – подумав. Такого рясного врожаю, як минулого року, вона ніколи не давала. І сливи були великими і смачними!
Ще хотілося додати більше інформації, наприклад, як правильно обрізувати дерева, і що це дає, та думаю, цього допису буде достатньо. Не знищуйте легені міста!
Юрій Федчак, агроном, член НСЖУ