Упродовж 3 – 13 вересня у м. Рим (Італія) відбуватиметься Синод Єпископів Української Греко-Католицької Церкви. На цю зустріч зберуться єпископи УГКЦ з усього світу: США, Канади, Бразилії, Аргентини, Австралії, країн Західної та Центральної Європи, а також з України.

Про це повідомляє Департамент інформації УГКЦ.

Напередодні його проведення спілкуємося із владикою Андрієм Хім’яком, Секретарем Синоду Єпископів УГКЦ, про те, чим є Синод, яке значення цієї події для духовенства та вірних, а також про головні цьогорічні теми, які обговорюватимуть єпископи.

Що таке Синод Єпископів УГКЦ?

Синод Єпископів разом з Отцем і Главою УГКЦ становлять найвищий законодавчий, адміністративний, душпастирський та судовий орган в Українській Греко-Католицькій Церкві. Водночас це — зібрання усіх і тільки висвячених єпископів нашої Церкви: єпархіальних, титулярних чи емеритів.

Чим займається Синод Єпископів УГКЦ?

Синод Єпископів УГКЦ здійснює свою діяльність постійно. У цьому виявляється синодальність нашої Церкви. Однак хоча б раз в рік єпископи з усього світу збираються у наперед визначеному місці для живої зустрічі. На своїх зібраннях вони:

обговорюють поточний стан Церкви, виклики, які стоять перед нею, та перспективи для подальшого розвитку;
творять закони, рішення та постанови, необхідні для забезпечення душпастирства;
здійснюють судові справи, передбачені церковним законодавством, як найвищий трибунал Церкви.

Зазвичай, щороку обирається головна тема, яка відповідає викликам часу та їхньому розпізнанню. Саме їй присвячується значна частина засідань.

Як можна потрапити на Синод Єпископів УГКЦ?

Окреме завдання Синоду — вибір нових єпископів. Це здійснюється таємно, адже саме такий спосіб вибору приписує загальне право Католицької Церкви та партикулярне право УГКЦ. Після обрання кандидатури майбутнього єпископа Отець і Глава УГКЦ подає його на затвердження Святішому Отцеві, який і благословляє вибір Синоду Єпископів. Відтак Апостольська столиця здійснює проголошення про вибір нового єпископа для тієї чи тієї єпархії, екзархату чи іншої церковної структури. З моменту єпископської хіротонії висвячений єпископ стає членом Синоду Єпископів УГКЦ, беручи на себе відповідальність брати участь у засіданнях.

Чи лише єпископи беруть участь у засіданнях Синоду?

Очевидно, що певні виклики та теми потребують детального та професійного розгляду задля витворення ефективних душпастирських рекомендацій і практик. Тож на Синод Єпископів часто запрошують експертів у тих чи тих сферах, які не мають дорадчого голосу. Вони можуть бути присутні на засіданнях Синоду тільки під час своїх доповідей і відповідних дискусій.

Також участь у засіданнях можуть брати: адміністратор єпархії, який не є єпископом, із правом дорадчого голосу, єпископи, які не є членами Синоду Єпископів, із правом дорадчого голосу, інші ієрархи, які не є єпископами, із правом дорадчого голосу.

Чи мають єпископи вільний час під час засідань Синоду Єпископів?

Програма Синоду Єпископів передбачає не лише робочі засідання, а й інші заходи та активності. Вагома частина — молитовне життя: щоденна Літургія, молитва Часів, вечірня. Також існує можливість для приватної молитви. Щороку один із днів є Днем духовної віднови. Його провадить, як і щоденні проповіді під час Божественної Літургії, попередньо обраний і затверджений духівник.

Ще один аспект програми Синоду — зустрічі із представниками різних Церков, влади чи громадянського суспільства. Якщо Синод Єпископів відбувається поза межами України, єпископи намагаються ознайомитися із місцевою еміграцією українців, культурою та звичаями. Також не опускаються у програмі й культурні заходи: концерти, виставки чи певні святкування.

Поза всім цим, єпископи мають можливість поспілкуватися між собою, поділитися досвідом, відпочити. Однак, варто пам’ятати, що кожен Синод Єпископів УГКЦ — це найперше період інтенсивної праці.

Яке значення має Синод Єпископів УГКЦ для пересічного вірного/ої?

Після затвердження Синодом Єпископів УГКЦ рішень і постанов кожен єпископ зобов’язаний оприлюднити їх у своїй єпархії чи екзархаті. Передовсім це здійснюється через засоби соціальної комунікації. Також це можна зробити під час живих зустрічей, чи із Пресвітерською радою, чи на зібранні протопресвітерів або всього духовенства. На кожній із цих зустрічей розробляються способи та методи втілення постанов Синоду в конкретній єпархії, екзархаті чи парафії.

До прикладу, у 2022 році, зважаючи на гуманітарні виклики, породжені російською війною на території України, Синод Єпископів УГКЦ затвердив оновлену Стратегію розвитку соціального служіння. Одним із пунктів вона передбачала створення парафіяльних осередків Карітасу та куточків соціального служіння. Взявши це до уваги, у багатьох парафіяльних спільнотах були утворені такі осередки, які продовжують діяти і до сьогодні. Через активність конкретних вірних та небайдужих людей вони забезпечують необхідними продуктами й речами всіх потребуючих: військових, переселенців, жебраків, безхатьків та ін.

Чому цьогоріч Синод Єпископів УГКЦ відбувається у Римі?

У зв’язку з воєнними діями в Україні, спричиненими масштабним вторгненням окупаційних російських військ, владики прийняли рішення про проведення Синоду Єпископів у м. Рим. Адже Рим — це серце Католицької Церкви, з якого пульсує життя до всіх кінців світу. Тож перебування тут стає нагодою для свідчення правди про сучасну воєнну ситуацію в Україні. Водночас Рим є місцем проживання і служіння Святішого Отця Папи Франциска, який постійно переймається долею, як він сам наголошує, багатостраждального українського народу та докладає багато зусиль для повернення миру в Європу. Також Рим є місцем поховання святого нашої Української Греко-Католицької Церкви Йосафата Кунцевича, 400-річчя від дня мученицької смерті якого ми відзначаємо цьогоріч. Тож ми прагнемо принести до нього мучеництво та страждання його братів і сестер та випросити в нього заступництва перед престолом Всевишнього Бога задля зцілення ран війни.

Якими будуть головна тема й основні заходи цьогорічного Синоду?

Головною темою цьогорічного Синоду Єпископів УГКЦ, зважаючи на виклик жорстокої та божевільної російської війни проти України, обрано «Душпастирський супровід постраждалих від війни». Йдеться передовсім про захисників і захисниць нашої держави та їхні сім’ї, про тих, хто перебував у полоні, під насильною окупацією чи був депортований, а також про тих, хто втратив рідних, про тих, кому знищили житло чи вкрали майно, про тих, хто був фізично, психологічно чи емоційно зранений упродовж цієї війни, про розділені відстанню сім’ї. Мабуть, це буде обговорення і напрацювання душпастирських практик для усіх нас. Усі вони потребують допомоги та підтримки зі сторони спільноти Церкви.

Отож Синод Єпископів УГКЦ розпочнеться 3 вересня Божественною Літургією у соборі Святої Софії у м. Рим, після якої владики матимуть нагоду поспілкуватися із вірними в еміграції, заробітчанами та біженцями, доторкнутися до їхніх ран, розділити з ними їхні переживання та підтримати й обнадіяти. Іншим важливим заходом цьогорічного Синоду стане зустріч владик із Святішим Отцем Папою Франциском, під час якої вони намагатимуться вчергове донести біль і страждання українського народу, спричинені російською війною. І третім моментом, про який варто згадати, стане проща Синоду Єпископів УГКЦ та вірних УГКЦ із Західної та Центральної Європи, зокрема з Італії до гробу святого Йосафата з нагоди 400-річчя від дня його мученицької смерті.

Нагадаємо, Папа Римський видав маячню про матінку-росію та спадкоємців «великої імперії». Пізніше Святослав вимагав від Франциска пояснень.

Блаженніший Святослав закликав молитися за плідну роботу Синоду Єпископів УГКЦ у Римі

Підготував Володимир Піняжко, Leopolis.news