Максим Козицький: Доходи місцевих бюджетів скоротяться на чверть

Незабаром парламент уже вдруге буде ухвалювати державний бюджет в умовах повномасштабної війни. У всіх владних кабінетах відбувається активна підготовка основного фінансового документа, за яким житиме наша країна весь наступний рік. 

Міністерство фінансів України запропонувало нововведення, яке суттєво погіршить стан місцевих бюджетів. Планується повністю забрати у місцевих громад податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) з грошового забезпечення військовослужбовців та правоохоронців. Усе – заради посилення обороноздатності країни. 

Безперечно, хороший намір! Але чи хтось прораховував, що таке рішення може призвести до фатальних наслідків для життя територіальних громад? Чи хтось прорахував ті мільярди допомоги, які громади надають військовим? 

Наприклад, обласний та місцеві бюджети Львівщини за 8 місяців цього року понад 3 млрд гривень скерували на підтримку військових формувань та потреби внутрішньо переміщених осіб. 

Так, Львівська ОВА – 1 млрд 230 млн грн, місцеві бюджети області (Львів, Яворів, Новояворівськ, Солонка, Червоноград, Золочів, Самбір, Стрий) – 1,8 млрд грн. За ці кошти військові частини згодом закупляли необхідне їм військове забезпечення та техніку.

Керівників громад новина про ПДФО, звісно, застала зненацька. Не зрозуміло, для чого необхідно у такий важкий час похитнути основу кожної сильної країни – фінансово спроможну і стабільну територіальну громаду.

Саме податок на доходи фізичних осіб формував левову частку доходів місцевих бюджетів, зокрема територіальних громад. В останні роки здійснено один з основних елементів реформи децентралізації – посилення самостійності та фінансової незалежності органів місцевого самоврядування. 

За різними підрахунками, завдяки цій реформі, яку називають найуспішнішою, бюджети територіальних громад зібрали від 5% до 120% більше місцевих податків, і громади стали витрачати їх на власні потреби. 

Ми всі бачили, як змінились наші села й містечка. З’явилась мотивація працювати на результат, залучаючи новий бізнес, створювати нові робочі місця і, відповідно, збільшувати податкові надходження. 

Близько 60% власних доходів становлять надходження від ПДФО. Гроші громадам на місцях! Чи не під таким гаслом відбувалась децентралізація? Що ж тепер чекає на громади? Наведу кілька цифр та прикладів з недалекого майбутнього життя Львівщини.

Для Львівської області впровадження запропонованих нововведень призведе до скорочення надходжень ПДФО на суму 7,7 млрд гривень. А це – чверть доходів загального фонду обласного бюджету. 

Варто наголосити, що ці платежі надходили до місцевих бюджетів і до повномасштабних воєнних дій, за їх рахунок надавались послуги військовослужбовцям та членам їх родин. Війна ж в Україні триває з 2014 року! 

Також планується зменшити на 4% норматив відрахування ПДФО до бюджетів територіальних громад, а це близько 770 млн грн. Отже, обсяг усіх місцевих бюджетів Львівської області зменшиться на суму 8,5 млрд грн, або понад 20%.

До речі, щороку Львівська область просить центральну владу у вирівнюванні фінансової спроможності місцевих бюджетів врахувати під час розрахунку обсягів базової та реверсної дотацій показники бюджету м. Києва. Але марно! 

Щоб зрозуміти масштаб проблеми, необхідно з’ясувати, у чому ж полягає механізм вирівнювання. У результаті впровадження реформи децентралізації місцеві бюджети почали отримувати безпосередньо більше фінансового ресурсу. 

Але попри це деякі громади через об’єктивні причини не можуть забезпечити фінансування своїх потреб за рахунок зароблених коштів і потребують допомоги. Це – депресивні території, гірські чи малозаселені територіальні громади. Тому держава передбачила механізм, який дозволяє надавати додатковий фінансовий ресурс таким місцевим бюджетам, тобто горизонтальне вирівнювання податкоспроможності. 

Його особливість полягає в тому, що необхідні для бюджетів "слабших" громад кошти отримуються за рахунок бюджетів більш "багатих". Вирівнювання здійснюють шляхом вилучення до державного бюджету ресурсу з багатших місцевих бюджетів (реверсна дотація) для надання їх у вигляді базової дотації біднішим місцевим бюджетам. Тобто, механізм вже є, і він успішно протестований роками.

На думку багатьох експертів, звільнення м. Києва (має один з найбагатших бюджетів) від участі у вирівнюванні фінансової спроможності місцевих бюджетів порушує принципи єдності та справедливості бюджетної системи України та призводить до значних втрат фінансового ресурсу решти територій у частині базової та реверсної дотацій. 

Лише цьогорічні втрати Львівщини у зв’язку із зазначеним становлять понад 720 млн гривень. Виходить, що хтось є рівний, а хтось рівніший. 

Хочу звернути увагу на ще одне: якщо держава забирає з місцевих бюджетів кошти, то мусить тоді також взяти на своє утримання ті заклади й установи, що утримувались громадами. Бо після вилучення ПДФО вони не зможуть надалі їх фінансувати. 

Впродовж 2017-2023 років обсяг додаткової дотації зменшився більше ніж у 5 разів, а обсяг видатків на передані повноваження зріс удвічі. 

За умов вилучення з місцевих бюджетів у 2024 році значного фінансового ресурсу у вигляді ПДФО з грошового забезпечення військовослужбовців, зменшення на 4% нормативу відрахувань від ПДФО, 30% – обсягу базової дотації, а також зростання фонду оплати праці на 15% – 16%, прогресуючих інфляційних процесів – до 12,5%, вкрай необхідним буде збільшення в декілька разів обсягу додаткової дотації на здійснення переданих з державного бюджету видатків на утримання закладів освіти та охорони здоров’я для місцевих бюджетів.

Також необхідно звернути увагу на недостатній обсяг освітньої субвенції на наступний рік у зв’язку з очікуваним зростання середньої заробітної плати педагогічних працівників на 17,4%. Для забезпечення якісних освітніх послуг та виплати заробітної плати працівникам освіти в повному обсязі недостатньо збільшення обсягу освітньої субвенції на 2024 рік загалом по Україні лише на 12,8%. 

Всі зі мною погодяться, що освіта є одним з базових фундаментів прогресу і розвитку нашої країни. Але без гідної оплати праці освітян, навіть у час війни, ми не досягнемо бажаного результату.

Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на підтримку закладів та заходів у системі охорони здоров’я на 2024 рік поки що відсутня в показниках міжбюджетних трансфертів для місцевих бюджетів, анонсованих Міністерством фінансів України. 

Цьогорічні 145 млн грн були скеровані для утримання будинків дитини, закладів служби крові, бюро судово-медичної експертизи, медико-соціальних експертних комісій, утримання кабінетів визначення водіїв на стан алкогольного чи наркотичного сп’яніння, забезпечення продуктами лікувального харчування дітей віком до трьох років, лікувальним харчуванням дітей з рідкісними хворобами, виявленими неонатальним скринінгом. 

І обсяг згаданої субвенції у 2023 році забезпечив лише половину потреби в коштах з утримання медичних установ, що залишилися на фінансуванні обласного бюджету. Решта – дофінансовувалася за кошти податків і платежів з обласного бюджету. 

Загальний ж обсяг коштів обласного бюджету на Комплексну програму підтримки галузі охорони здоров’я на сьогодні становить понад 1 млрд 24 млн грн. Тому повна відсутність субвенції погіршить стан обласного бюджету та галузі охорони здоров’я. 

Для забезпечення якісних медичних послуг необхідно в проєкті державного бюджету на наступний рік подвоїти цьогорічний обсяг субвенції. Тому сподіваюся, що ці нюанси візьме до уваги Міністерство фінансів України під час формування бюджету на наступний рік.

Так само варто додати, що послугами освіти та медицини користуються не лише військовослужбовці та члени їх родин, але й внутрішньо переміщені особи. На Львівщині офіційно зареєстровано понад 200 тис. ВПО, неофіційно – близько 600 тис. осіб.

Загалом, якщо ПДФО військовослужбовців заберуть у громад, то фінансовий потенціал місцевих бюджетів області у наступному році зменшиться на третину. Вже сьогодні 72% ресурсу місцевих бюджетів скеровується на заробітну плату, енергоносії, соціальні виплати, стипендії, медикаменти та харчування. 

А якщо взяти до уваги зростання середньої заробітної плати відповідно до росту посадового окладу працівника (17,4%), цін і тарифів на енергоносії (12,5%), інфляційних процесів (10,8%), то місцевим бюджетам необхідно буде близько 4,0 млрд грн додатково. 

Не кажу вже про мінімальні видатки розвитку, якщо більшість місцевих бюджетів не матимуть фінансового ресурсу на першочергові видатки без права розпоряджатися ПДФО.

Гостро стоїть питання і щодо зареєстрованих військових формувань на території громад. Непоодинокими є випадки, коли керівники, як громад, так і військових частин, ведуть "переговори" щодо більш цікавих умов реєстрації чи перереєстрації. 

А все через високе ПДФО військовослужбовців. Сьогодні це відбувається так: яка територіальна громада готова максимально скеровувати кошти на військове формування – туди й реєструються військові. 

Такі "маніпуляції" всередині чи наприкінці поточного року створюють дисбаланс у відповідних місцевих бюджетах. І на це точно Мінфін чи інше відомство мали б звернути увагу та якось "зарегулювати". 

Насамкінець хочу наголосити, що питання ефективності та пріоритетності використання громадами коштів ПДФО військових, звісно, треба розглядати. Неприпустимо під час війни витрачати кошти на другорядні речі, які можуть наразі почекати. Першочерговою є забезпечення нашої перемоги і підтримка ЗСУ. 

Але питання ПДФО – це не лише бруківка чи дороги. Питання ПДФО – це освіта, безпека, медицина, тобто елементарне соціальне забезпечення та створення умов для життя мешканців громад. І під час прийняття тих чи інших змін до законодавчих та нормативно-правових актів має бути об’єктивний та справедливий розподіл фінансового ресурсу між усіма місцевими бюджетами країни. 

Тому, можливо, варто розглянути варіант відрахування якоїсь частини ПДФО військових та правоохоронців до державного бюджету. Але точно не всього!