Офіцер ЗСУ, радіоінженер, спеціаліст з аеророзвідки, волонтер Юрій Касьянов розповів УНІАН, чому відмова від мобілізації молоді є помилкою, що потрібно для проведення демобілізації військових, які несуть службу вже понад 1,5 року, та чи можливе її проведення до кінця війни.

Пане Юрію, в Україні на офіційному рівні обговорюють проведення демобілізації військовослужбовців. Чи не запізно?

Те, що зараз говорять про демобілізацію і було запущено, зокрема Мар'яною Безуглою… Я в цьому не бачу нічого, окрім піару певних людей та бажання здобути електоральні бали. Про жодну демобілізацію в тому ключі, в якому вони її пропонують, зараз говорити неможливо. Це якийсь формальний підхід: прослужив 18 місяців, або 36, і тоді демобілізуєшся. Вибачте мені, але за три роки людини вже не буде! З моїх знайомих, які пішли на велику війну (після 24 лютого 2022 року) третина вже демобілізувалася, але навічно. Тому все це - просто загравання з електоратом.

Але демобілізація, як кажуть, на часі. Якою ви бачите її модель?

Щоб провести демобілізацію - а вона нам необхідна для перемоги – потрібно провести мобілізацію. На фронті у нас зараз гостра нестача людей.

Замість того, щоб готуватися до тривалої, затяжної війни, у нас відбувається загравання з електоратом. Тому не мобілізують людей, молодших 35 років. Але це взагалі маячня! В нас в армії воюють люди, в основному, середній вік яких - 47-48 років. Бійці часто гинуть від хронічних захворювань - інсультів або інфарктів. Які з них штурмовики?

У всі часи у всіх війнах брала участь молодь. Тому що у них значно більше шансів виграти війну. Коли на Америку напала Японія під час Другої світової, у зверненні до нації президент Рузвельт сказав, що ми мобілізуватимемо людей від 18 до 35 років, тому що у них набагато більше шансів вижити на війні, вони витриваліші й схильніші до навчання. А всі інші - працюватимуть. І вони перевели всю економіку на військові рейки. Ті, хто був старший, пахали в три зміни без вихідних… А ми зробили все навпаки. Це шкодить нашій перемозі і може призвести до поразки.

Тому, перш, ніж говорити про якусь демобілізацію, необхідно провести грамотну мобілізацію та усунути ці перекоси. У нас має бути не "прихисток для людей похилого віку" на фронті, а нормальні боєздатні частини, які реально можуть воювати, а не ті, що, вибачте мені, стометрівку пробігти не можуть.

За оцінкою фахівців, у нас можна скомплектувати ще три армії з людей, які можуть і повинні служити в армії. І якщо сформувати три армії, можна демобілізувати тих, кому понад 45 років хоча б. Вони не можуть витримати навантаження війни.

Якщо переходити від слів до діла, скільки часу потрібно на проведення демобілізації?

Найдовша процедура - це прийняття закону (про зміну правил мобілізації, - УНІАН). Монобільшість у парламенті може ухвалити такий закон і за один день. Водночас цьому можуть зважати рейтинги, політичні втрати, і процес може затягтися. Якщо закон буде змінено в частині, що стосується мобілізації, то, щоб сформувати боєздатні частини, потрібно буде один місяць для початкового військового вишколу, потім злагодження і т.д.

У нас зараз в армії як? Через 45 днів людина опиняється на фронті. Давайте додамо часу, щоб людей краще підготувати. Нехай, це буде три місяці. І через три місяці можна буде, для початку, демобілізувати 500 тисяч людей, які на сьогодні за віком не повинні бути в армії.

Місяць чи три… Питання, можливо, не лише в часі підготовки, як в її якості?

Що можу про підготовку сказати? Навчальні центри різні. Також є різні командири, які можуть підготувати погано. Але є "гаряча лінія" Міністерства оборони та Нацгвардії – можна зателефонувати і розповісти, що погано готують. І це буде правильно.

Не треба чекати, що прийде чиновник і щось гарне зробить. Адже проконтролювати усі центри складно. З іншого боку, напевно, потрібно мати спеціальне командування, яке займатиметься початковою підготовкою й всіма проблемними питаннями навколо неї. Адже сьогодні все це досить роз’єднано. Тобто, десантники мають свої центри підготовки, танкісти - свої, зв'язківці - свої…

Мої люди зараз готуються, їх в навчальному центрі ганяють, і мене це влаштовує… Є закон, який говорить про те, що має бути 30 днів посиленої підготовки та ще 7 чи 15 днів спеціальної – це мінімально. Виконуйте закон, а якщо хтось не виконує, значить, треба давати йому "по шиї".

Коли ви кажете про мобілізацію усіх, маєте на увазі, що слід зняти усі "броні"? Зокрема, наприклад, броні МВС?

Дивіться, у нас часто люблять кивати на МВС, але зараз, за статистикою, воюють 25% чи 30% лише співробітників МВС, без урахування Національної гвардії. Я з перших днів війни воював у районі Макарова-Бишева, і зі мною поряд дуже класно воювали поліцейські. Тож з кого зняти "броню"? З тих, хто вже і так тут?

Так, напевно, треба робити якусь ротацію, але має бути в розумних межах. Бо поза фронтом потрібні й МВС, і держслужбовці, і комунальники тощо. Тобто, якщо, приміром, на вулицях геть не буде поліцейських, буде кошмар. Так само потрібні й робітники на оборонних підприємствах, чиновники, податківці… Не можна просто всіх "викинути" на фронт. Але має відбуватись якась ротація.

Бо у нас інша біда. Наприклад, у комунальних підприємствах, де було десять майстрів з ремонту каналізації, штати роздмухали до восьмидесяти осіб, щоб сховати дітей відомих чиновників чи ще когось від війни. Адже у таких робітників 100% "бронь"… Але "бронь" є, а вони сидять десь у Буковелі… Тут треба "копати".

На вашу думку, який строк слід встановити для демобілізації чи здійснення ротацій?

Під час такої великої, глобальної війни не можна говорити про якісь терміни, причому остаточні. Цього просто не може бути. Адже, наприклад, ви зараз демобілізували когось, сказали: "Все, сиди вдома". А завтра треба буде, щоб людина мобілізувалась, бо усіх повбивало… Ми ж не колоніальну війну ведемо десь на Азорських островах, дай Боже їм здоров'я, не в Африці воюємо. Ми за свою землю воюємо...

Крім того, припустимо, зараз демобілізуємо всіх "стареньких". Але це не означає, що вони вічно сидітимуть удома. Раптом війна триватиме 10 років? Якщо не вистачатиме бійців на фронті, то вони теж знову підуть. Або підуть в умовне "народне ополчення", як це було в усіх країнах, коли дідки копали окопи під своїми будинками і чекали на противника…

Загалом, має бути так: спочатку мобілізувати/демобілізувати всіх старих, за бажанням, потім відпустити на військову службу тих, хто хоче. Далі - демобілізувати з армії тих, хто, припустимо, прослужив рік (але це, знову ж таки, тимчасова демобілізація). Але треба, щоб людина відпочила, набралася сили, побула з родиною…

Так, може, він всього півроку буде вдома, робитиме свої особисті справи, а якщо раптом війна не закінчиться, то йому доведеться знову йти… Але це буде наш досвідчений резерв. Це будуть ті люди, яких не треба вчити.

Ярослав Конощук