Корупція – «чорна мітка» для влади

1996 року головний редактор знаменитого журналу «Культура» Єжи Ґєдройц, який уважно спостерігав за соціально-економічними процесами в Польщі, в інтерв’ю журналові «Універсум» навів цікавий приклад: «З усією критичністю ставлячись до міжвоєнного періоду, треба визнати, що в Речі Посполитій суспільство мало почуття державності та обов’язку щодо вітчизни. Фінансові службовці, які становили найчисленнішу частину державних працівників, оплачувались дуже низько. Незважаючи на це, хабарництва майже не існувало. Кількість скандалів, економічних афер, пов’язаних з політичними колами, також була мінімальною… До речі, мораль поляків, після здобуття незалежності, не була бездоганною, зокрема, партійні чвари стали звичним явищем. Але все це подолав Юзеф Пілсудський» /uacenter.media/

У грудні 2000 року  доктор економіки Осип Мороз, американський громадянин, в інтерв’ю «Голосу Америки» поділився своїми думками і спостереженнями від перебування в Україні. Він, зокрема, розповів про телерепортаж із засідання уряду під головуванням Леоніда Кучми: «Йшлося про те, що треба знищити корупцію. Але я не почув, щоб хтось із високих посадовців говорив, як вони конкретно  думають це зробити. Говорили лише, що є корупція і що з нею треба боротися і будуть боротися. Цим і обмежились. Через якийсь час Євген Марчук в інтерв’ю говорив, що йому відомо про корупцію і про корупціонерів, які є у Верховній Раді і в Кабінеті Міністрів (про Адміністрацію Президента не згадував). Якщо  влада знає про корупцію, знає, хто цим займається, то чому нема офіційних оцінок через суд?».

Це було сказано 28 грудня 2000 року. Щось змінилось відтоді?..

1990 року на кіноекранах СССР з нечуваним успіхом пройшов совєтсько-західнонімецький документально-публіцистичний фільм режисера  Станіслава Говорухіна «Так жити не можна». У ньому відверто розповідалось про кризу державної системи, яка призвела до небачених злиднів, вибуху злочинності, падіння суспільної моралі. Від побаченого й почутого постсовєтське суспільство не отямилось.

Під такою ж назвою давно можна було відзняти документально-публіцистичний фільм і про Україну. Ще перед Помаранчевою революцією, напередодні Революції Гідності і після неї. Втім можна припустити, що й українське суспільство не отямилось би від побаченого й почутого.

Але ми про інше. В Українській державі за роки незалежності в результаті злиття політики з великим капіталом і організованою злочинністю корупція перетворилась на своєрідне чудовисько, яке виклично кидає/надсилає владі «чорні мітки», нагадуючи про своє привілейоване становище.

18 квітня 2019 року Володимир Зеленський заявив: «Якщо знайдуть мого «Свинарчука» – президент має піти» (https://news.liga.net/politics/news/zelenskiy-esli-naydut-moego-svinarchuka---prezident-doljen-uyti). Відтоді в Україні знайшли армію розкрадачів. У різних сферах й інституціях. Знайшли дивовижним чином. Іноді цілком несподівано.

Ще 19 червня 2021 року на телеканалі «Україна 24» нардеп від партії «Слуга народу» Ірина Верещук щиро дивувалась: «Джозеф Байден каже: «Ми не можемо поки вас прийняти до НАТО, тому що у вас не подолана корупція». Давайте тоді ми, колеги в парламенті, можливо, знайдемо ще якусь платформу і запитаємо, що буде індикаторами подолання такої корупції?.. І зараз ми не можемо навіть зрозуміти, що саме має на увазі Байден, коли говорить, що у нас є величезні проблеми».

Чи можна пояснити такі категоричні висловлювання політичною наївністю?

28 квітня 2022 року нідерландська журналістка проєкту Nieuwsuur телеканалу NOS Mariëlle Tweebeeke в розмові з Володимиром Зеленським сказала, що «корупція в Україні досі існує, і війна не змінила цього». Зеленський не приховував свого обурення: «Ви констатуєте зараз це? Ви констатуєте зараз проблеми корупції в Україні? Ви колись тут жили?.. Моє питання: чи ви тут жили, в Україні? Ні. Як ви можете говорити про те, що зараз в Україні корупція? Як так можна?»

6 жовтня 2023 року колишній голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер в інтерв'ю виданню Augsburger Allgemeine сказав, що будь-хто, хто мав хоч якийсь стосунок до України, знає, що «це країна, яка корумпована на всіх рівнях суспільства… вона потребує масштабних внутрішніх реформ».

Тридцять днів Офіс президента України розмірковував, як зреагувати на негативну оцінку європейського і люксембурзького політика. 6 листопада, Андрій Єрмак на сторінках видання «Politico» таки надумав здивуватися з приводу цього коментаря: «Я категорично відкидаю заяву про те, що Україна «дуже корумпована». Такі виклики існують по всьому світу, але наведіть мені приклад якоїсь іншої країни, яка в умовах такої жахливої війни проводила би реформи таких масштабів».

Помовчимо.

Під час робочого візиту в Іспанію у жовтні 2023 року, спілкуючись з представниками ЗМІ, Володимир Зеленський заявив, що наратив про корупцію в Україні використовує Росія, щоб розколоти єдність Європи і підтримку України. При цьому він зазначив: «Звичайно, є різні люди і випадки. Судовій системі під час війни складно, але ми боремося з цим, ми розуміємо (?! – О. Р.), що жоден долар, жоден євро не був украдений у наших партнерів з жодної урядової інституції».

«Розуміємо», чи знаємо? «Жоден долар, жоден євро не був украдений у наших партнерів з жодної урядової інституції». Чудова логіка! А як з гривнями?..

Напередодні візиту Володимира Зеленського до США Агенція Reuters 19 вересня 2023 року опублікувала вкрай незручну для українського президента статтю (https://www.reuters.com/world/europe/graft-accusations-dog-top-zelenskiy-aides-2023-09-19/?fbclid=IwAR2bV82KxAfhqSQc_N_oCf6tVH3lqudjY1rSPhken24d7-dIqEeemCoOsD0) під заголовком «Звинувачення у корупції продовжують переслідувати топ-помічників Зеленського» («Corruption accusations continue to plague top Zelenskiy aides»). В ній були наведені непривабливі корупційні історії, так чи інакше пов’язані з високопосадовцями з найближчого оточення українського президента.

Під час останнього візиту української делегації до США у Вашингтоні Володимиру Зеленському дали чітко зрозуміти, що за кожен цент, який надходив і надходитиме до України, доведеться звітувати. Десант із 120 американських аудиторів уже приступив до роботи.

Cпецпредставниця США з питань відновлення України Пенні Пріцкер, давно заявляла, що цивілізаційний світ готовий вкласти в Україну трильйон доларів – будувати заводи, фабрики, інфраструктуру, піднімати з нуля військово-промисловий та інноваційні галузі давати людям робочі місця і пристойну зарплатню, збільшити в рази ВВП країни. Єдина вимога – прибрати корупцію.

2016 року Пенні Пріцкер вже була в Києві. Тоді Держдеп США дав українській владі зрозуміти, що прив’язує надання Україні кредитних гарантій у розмірі 1 млрд доларів до відставки генерального прокурора України Віктора Шокіна, напевно вирішивши застосувати популярний совєтський алгоритм: вранці гроші – вдень стільці, вдень гроші – ввечері стільці.

З отриманням транша МВФ і фінансової підтримки США уряд України привітала тодішній міністр торгівлі США Пенні Пріцкер. Зустрівшись з нею, Володимир Гройсман, тодішній прем'єр-міністр України, повідомив про старт роботи офісу із супроводу інвестицій…

Але. Вже через три роки, в квітні 2019-го,  журналісти знайшли бізнес-зв'язки між банківським бізнесом братів Клюєвих часів Віктора Януковича та тодішнього міністра фінансів Оксаною Маркаровою, згодом призначеною Надзвичайним і Повноважним Послом України в США (https://glavcom.ua/news/zmi-znayshli-biznes-zvyazki-ministra-finansiv-markarovoy-z-bratami-klyujevimi-586799.html?fbclid=IwAR0UHh3GfdEwfuGzkSf-Pe-I_jKfmCqWPwOf0P6xGkhmgwJdqOSr72YUISA). У продовження цієї теми 20 вересня 2023 року на сторінках «України молодої» з’явилась контроверсійна публікація «Ресторанна дипломатія Оксани Маркарової: чому українці вимагають відкликання посла»…

Про випадки злодійства, хабарництва, зловживання владою в Україні написано чимало. Та про кілька випадків варто згадати. Так, 30 серпня 2022 року в Запоріжжі НАБУ спільно із СБУ провели понад 20 обшуків. Деякі посадовці підозрюються в тому, що за півроку війни вони розікрали майже всю гуманітарну допомогу, яка надходила у місто. Кількість розкраденої гуманітарної допомоги жахає: 22 морські контейнери 389 залізничних вагонів 220 вантажних автомобілів. Серед підозрюваних голова ОВА та його заступниця (https://litsa.com.ua/u-zaporizhzhi-chinovniki-rozikrali-majzhe-vsyu-gumanitarnu-dopomogu-na/). Чим закінчилось гучне розслідування? Помовчимо.

Тривають корупційні скандали в Міністерстві оборони. І це під час війни! За висновками аудиту рахункової палати, МО своїми діями завдало чималої шкоди державі. Йдеться про 7,4 млрд гривень – близько 200 мільйнів доларів. По суті  у ЗСУ вкрадено п’ять літаків F-16! А ще в Міністерстві оборони були викриті масштабні схеми розкрадання державних коштів, виділених на продовольче забезпечення підрозділів Сил оборони.

Слідчі та військові контррозвідники Служби безпеки зібрали докази злочинної діяльності ексзаступника міністра оборони України, який займав цю посаду упродовж  2021-2023 рр. За матеріалами справи, у 2022 році цей посадовець, вступивши у змову зі своїми підлеглими, здійснив закупівлю неякісної військової форми у приватної компанії на майже 1 млрд грн. Слідством встановлено, що військові ЗСУ не можуть її використовувати, оскільки вона непридатна для експлуатації в холодну пору року в умовах ведення інтенсивних бойових дій (https://censor.net/ua/news/3453835/kolyshnogo_zastupnyka_reznikova_shapovalova_vykryto_na_roztrati_mayije_1_mlrd_grn_sbu).

У Міноборони вкрадено понад 300 мільйонів гривень скандальним екснардепом Максимом Микитасем. Про цей випадок у жовтні 2023 року повідомила телевізійна служба новин ТSN.UА.