Відтепер археологічні знахідки можна оглянути з допомогою планшетів, встановлених на другому поверсі заповідника «Древній Звенигород». На дисплеї відображається 3D-модель знахідки, яку можна роздивитися з різних сторін, збільшивши або зменшивши її. Експозиція допомагає зрозуміти більше про побут і зацікавлення мешканців древнього міста з майже тисячолітньою історією.

Серед найцінніших речей – фрагмент дерев'яних гуслів XII ст., які є єдиним струнним інструментом, знайденим на території України, вціліла кам’яна хрестильниця, яка стояла у мурованому князівському храмі, а також єдина вціліла середньовічна мушля пілігрима, привезена до Звенигорода з іспанського відпустового міста Сантьяго-де-Компостела.

Щоби створити цифрову колекцію, працівники заповідника навідалися до фондосховищ Львівського історичного музею та Археологічного музею Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, щоби зісканувати експонати, які у воєнний час є недоступними для загального огляду.

«Цього року нам вдалося повернути до Звенигорода 20 цікавих артефактів. Відвідувачам заповідника ці речі розповідають історію середньовічного міста. Як жили мешканці й що відбувалося тут у XII ст. Ми дуже ретельно відбирали артефакти й відтепер можемо показати їх не лише на фотографіях, а й в об'ємному форматі з допомогою планшетів. Кожен з чотирьох планшетів репрезентує окремий напрямок – духовне життя, культуру, торгівлю і побут звенигородців. Завдяки торфовищу, збереглося багато дерев'яного посуду, виробів зі шкіри, яких більше ніде немає в Україні», – розповіла наукова співробітниця заповідника «Древній Звенигород» Мирослава Іваник.

Вперше про Звенигород згадано у літописах 1086 року. Добре укріплене поселення заснували нащадки Ярослава Мудрого. У часи Середньовіччя місто стало центром Звенигородського князівства. У 1241 році його зруйнувала монголо-татарська орда. Після цього Звенигород не відбудували.

«Місто було столицею за часів правління князя Володаря і його сина, князя Володимирка. Вважається, що перша половина XII ст. була періодом найбільшого розквіту Звенигорода. Звенигородське князівства дає уявлення про те, що відбувалося на цих землях до появи Галицько-Волинського князівства, появи міста Львова. Впродовж 20 століття тут проводилися розкопки. Найбільш цінні речі були знайдені у 80-х роках минулого сторіччя. У цей час тут відбувалося будівництво музею, школи й багатьох будівель. Звенигород досі не повністю досліджений. Нові ґрунтовні дослідження розпочалися із розвитком IT-технологій. Завдяки чому було реалізовано багато грантових проєктів», – каже науковий співробітник заповідника Ігор Бараняк.

Нова експозиція доповнила популярну серед відвідувачів мультимедійну виставку. З допомогою VR-окулярів можна побувати на вулицях давнього міста і всередині будівель Звенигорода.

«Ми організовуємо ексурсії-квести, які надзвичайно цікаві й пізнавальні для школярів. Діти не просто слухають історію як на уроці, а виконують різні завдання. Шукають знахідки у місцях, де був князівський палац, де була криниця, де були будівлі, виявлені під час археологічних розкопок. Проводимо майстер-класи, присвячені історії Звенигорода. Завдяки новому проєкту можна побачити знайдені тут речі, доторкнутися до них віртуально», – каже в.о. директора заповідника Мар’яна Гой.

Оновили експозицію в рамках проєкту «Цифрові інструменти для локальної спадщини в Україні», який реалізують ГО «Центр дослідження та збереження культурної спадщини» та Історико-культурний заповідник «Древній Звенигород». Фінансування проєкту здійснюється зі Стабілізаційного фонду культури та освіти 2023 Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини та Goethe-Institut.