Не можна покладатися на очі коли розфокусована уява | Блог Олега Филика

https://leopolis.news/post/111954/ne-mojna-pokladatysya-na-ochi-koly-rozfokusovana-uyava--blog-olega-fylyka

01/10/2024

В класичному розумінні держава – це ідеальна модель монетизації людської фізичної і розумової енергії на благо самої людини. Людський капітал був, є і залишиться основою соціально-економічного розвитку всього і всюди. Нема людини – нема країни. Крапка. Шкода що нижчі щаблі розвитку на вищих щаблях влади цього не розуміють.

В українській редакції слово «монетизація» замінили на «утилізацію». Адже історія будь-якої країни це історія народу цієї країни, не населення – а народу.

Україна з українцями сьогодні не влаштовує нікого. Європа з українцями – так. Америка з українцями – так. Канада з українцями – так. Саме там конвертується сьогодні енергія українства. Адже щоб отримати гідного лікаря, вчителя чи інженера потрібні десятиліття, а от для того щоб той вчитель покинув країну – достатнього одного дурнуватого закону. І тоді важко пояснити тому нужденному інженеру, чому у чиновників народжуються діти-мільонери, а його –  дихають злиднями. Чому прокурори – це найуспішніші бізнесмени без стартового капіталу. Чому володіють майном одні – а захищають його ті, кого його позбавили…

Та повернемося до демократії. А точніше – до того що робить її справжньою і наділяє правом називатися такою. Це – воля і свобода. Воля – як внутрішня здатність і намір робити вибір. Свобода – як зовнішні умови, що дозволяють цей вибір зробити і діяти відповідно. Ні того, ні іншого українці ще в очі не бачили. Не бачили – бо не можна покладатися на очі, коли розфокусована уява…

Зір тут ні до чого: просто уявну демократію побачити неможливо – можна лише уявити.

Олег ФИЛИК, доктор філософії з політичних наук